Тривожність керівника — це не завжди проблема. Іноді це система раннього попередження. Трошки про суботнє та про особисте))Я думаю, що гарний керівник повинен мати краплю або дві тривожності. Хто не знає - це таке постійне відчуття десь усередині, що десь якийсь піздець крадеться. І щоб знизити цю тривожність, керівник робить усе необхідне, щоб усе працювало як годинник. Як кажуть військові: "прогнозуємо найгірший сценарій та готуємось до нього, а там як піде". І це намагання досягти спокою проявляється як в роботі, так і в особистому житті. Наприклад, якщо я знаю, що людина може звільнитися - готую розподіл функцій завчасно, як конструктор, щоб у будь-який момент можна було перезібрати нову посаду. Або, знаю, що може прилетіти - тримаю аптечку в рюкзаку та турнікет в кишені. Тут головне не перегнути та не поїхати кукухою. Думаю, що зрілість керівника — це не відсутність тривоги, а здатність перетворити її на систему. Хоча запасний план і не гарантує спокою, але сильно зменшує кількість дурних варіантів розвитку подій. А ви більше плануєте наперед чи розбираєтесь по ходу? А поки ви читаєте - піду я готуватися до 8-го модулю. Сьогодні говоримо про фінансову грамотність керівника.____________P. S. На курсі-практикумі для керівників ми якраз розбираємо, як перетворювати управлінську тривожність на систему: делегування, контроль без мікроменеджменту, запасні сценарії, відповідальність у команді й нормальні процеси замість вічного “розберемось по ходу”. Якщо хочете менше пожеж і більше керованості — напишіть мені в особисті. Старт нового потоку — 04.07.2026. Залишилося 8 місць з 10.