В Україні на жаль невірно розуміють термін «громадянське суспільство». Вчорашня огидна медіа-вистава на Петропавлівській Борщагівці, явно штучно зрежисована, і миттєво розкручена, тому підтвердження.

У нас надважке становище на фронті та в тилу. Мабуть не буде перебільшенням сказати, що держава на межі. Проте замість єднання, знову маємо медійну хвилю хейту проти військових. З боку тих людей, які від війська далекі і наближатися до нього не збираються.

Можна критично ставитися до нинішньої влади, до якої дійсно є серйозні питання. Проте військові, які не лише щодня ризикують життям, але й вже п’ятий рік свідомо живуть у складних умовах служби, у відриві від власних родин, і все це заради існування держави та суспільства (попри те, що індивідуальна мотивація може бути й різною), мають бути поза всякою критикою з боку тих, хто не служив і не збирається служити. Це аксіома. Як і те, що війни не ведуться у білих рукавичках.
Тепер слідкуйте «за руками». Тобто за тими, хто буде продовжувати все це роздмухувати.