Що змінилося за 30 років досліджень у класифікації травм. Базова класифікація Ленор Терр (1991)Ленор Терр - американський дитячий психіатр, піонер дослідження дитячої травмиТип 1 - разова подіяАварія, напад, стихійне лихо. Чітка межа “до” і “після”, яскраві спогади, нічні кошмари, уникнення тригерів.Тип 2 - повторювані подіїХронічне насильство, тривалі знущання, емоційне ігнорування. Розмиті межі, травма вбудована в повсякденність, немає чіткої точки початку.Цінність: показала, що хронічний стрес може бути руйнівнішим за одноразову катастрофу і формує іншу нервову систему.Критика і розвиток концепціїБессел ван дер Колк - психіатр, автор “Тіло пам’ятає все”, засновник Trauma Center у Бостоні ∙ Реальність складніша за поділ на два типи ∙ Одна травма може запустити каскад інших ∙ Ключове не “що сталося”, а як тіло це запам’ятало ∙ Травма - це “заморожений” у нервовій системі досвідДжудіт Герман - психіатриня Гарварду, авторка “Травма і відновлення”, ввела поняття складної травмиОкрема категорія для ситуацій з повною втратою підтримки та контролю (інтернати, торгівля людьми, тоталітарні режими) - руйнується сама ідентичність.Сучасна критика ван дер Колка:Елізабет Лофтус - когнітивна психологиня, провідна експертка з досліджень пам’яті та хибних спогадів ∙ Ідея “тіло завжди знає правду” призвела до псевдотерапевтичних практик ∙ Тіло реагує на стрес, але не зберігає факти ∙ Ризик формування хибних спогадів ∙ Іноді використовувалось для ігнорування когнітивної терапії та медикаментівПрактичні висновки ∙ Одноразова подія, що не відпускає - не перебільшення, можливо резонує з минулим ∙ Хронічний стрес без драматичного сюжету - нормально, травма як фоновий шум ∙ Суть травми: нервова система застрягла в стані загрози, цикл захисту не завершенийГоловне: класифікації - орієнтири, не догми. Ваш досвід унікальний і заслуговує бути почутим без оцінок. Наука розвивається, ми вчимося.*допрацьований мною текст психолога Ганни Собчак