КАС ВС вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові ВПВС у справі № 580/4531/23 від 29.02.2024 щодо підсудності всіх спорів з вимогами територіального органу ДПС України до платників про визнання недійсними правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства. Стверджував, що приписи процесуального закону, які відповідають змісту спірних правовідносин, мають превалюючу дію під час розв`язання колізій щодо обрання належної судової юрисдикції з метою досягнення завдань правової держави і створення умов для реалізації конституційного принципу гарантування економічної безпеки держави. У п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, що до юрисдикції господарських судів належать спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України. Водночас приписами п. 2 ч. 1 ст. 4, п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України прямо встановлено непоширення господарської юрисдикції на спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України. Посилаючись на постанови ВПВС від 28.08.2019 у справі № 752/8287/18, від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 суд зазначав, що такі спори виникають у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд справи в порядку господарського судочинства. Сфера виникнення таких спорів зумовлена реалізацією публічного інтересу, тому що податковий орган як суб`єкт з особливим правовим статусом втручається в приватноправові відносини, що виникли на підставі договору, не з власного (приватного) інтересу, а виконуючи повноваження публічного контролю у сфері оподаткування з метою забезпечення національної економічної безпеки шляхом реалізації функції мобілізації фінансових ресурсів. Погоджуючись з таким обґрунтуванням ВПВС 17.07.2024 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/120485509 про прийняття справи № 420/12471/22 до свого розгляду.