Джерело
Правові позиції Великої Палати | ЄСПЛ 09.10.2025 постановив рішення у справі «Мошін проти України», у я...
1 580 Охват/переглядів
2026-06-19 07:43
Повідомлення №3139
ЄСПЛ 09.10.2025 постановив рішення у справі «Мошін проти України», у якому установив порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на незаконне проведення органами державної влади в Україні демонтажу належного заявнику на праві власності нерухомого майна.ЄСПЛ виходив з того, що заявник був офіційно зареєстрований як власник будівлі, яка була класифікована як нерухомість; його право власності не оскаржувалося, не визнавалося недійсним або іншим чином не ставилося під сумнів органами державної влади, доки суди не були покликані розглянути ex post facto питання про законність демонтажу будівлі. Суд врахував, що демонтована будівля мала певні особливості і заявнику слід було б проявити особливу ретельність та обережність під час її придбання як «нерухомості». Однак реєстраційні органи влади жодного разу не поставили під сумнів класифікацію будівлі та не відмовили в її реєстрації. ЄСПЛ зазначив, що необхідність забезпечення швидкої та ефективної кампанії з демонтажу незаконних споруд з вулиць не виправдовувала нехтування вимогами принципу верховенства права. Цей висновок не спростовується тим фактом, що в ініційованому заявником провадженні після демонтажу його майна, національні суди одноголосно дійшли висновку, що спірна будівля з огляду на її характеристики не була «нерухомістю», а тимчасовою спорудою. Реагуючи на заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами, відповідачі доводили (з посиланням на відповідні правові підходи ВПВС), що державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права. Не заперечуючи такого висновку, ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/137414100 від 04.06.2026 у справі № 826/25177/15 наголосила, що презумпція права власності особи на нерухоме майно має бути спростована у встановленому законом порядку. Водночас зміст судових рішень, про перегляд яких за виключними обставинами подав заяву позивач, свідчить, що суди попередніх інстанцій взагалі не надали будь-якої правової оцінки обставині наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нежитлову господарську будівлю. Зважаючи на порушення принципів верховенства права та офіційного з`ясування всіх обставин у справі судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.