Колегія суддів КЦС у складі ВС вважала за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові ВПВС від 30.09.2020 у справі № 440/3831/18, на користь більш широкого за складом правовідносин висновку про те, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних органів та структур, пов`язаних з розглядом певної кримінальної справи, має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у цій кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. ВПВС, відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду, в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/135479319 від 01.04.2026 у справі № 760/33661/24 вказала на те, що колегія суддів належним чином не обґрунтувала необхідність відступу від раніше сформульованого висновку Великої Палати Отже, необхідно враховувати правовий висновок ВПВС (висловлений у постанові від 30.09.2020 у справі № 440/3831/18) про те, що в рамках кримінального провадження рішення, дії або бездіяльність установи та/або посадових осіб, які здійснюють конвоювання від місця відбування покарання або тримання під вартою до суду, оскаржити неможливо, оскільки органи та/або посадові особи, що безпосередньо здійснюють конвоювання, не є суб`єктами досудового розслідування та підготовчого провадження, а оскарження дій, рішень чи бездіяльності адміністрацій установ попереднього ув`язнення відбувається в рамках адміністративного судочинства в силу прямих приписів статей 537 та 539 КПК.