ВККС мала відомості щодо поїздок позивача до тимчасово окупованих територій у 2018, 2019 роках і дійшла висновку про його відповідність критеріями компетентності та доброчесності. Текст спірного рішення ВРП не містить висновку про те, що ВККС здійснила неналежну оцінку отриманих стосовно позивача відомостей. Натомість ВРП сформувала висновок про невідповідність критерію доброчесності, притому виходила з власної оцінки відомостей про кандидата та особистого переконання кожного з її членів. При оцінюванні цих відомостей поїздок до тимчасово окупованих територій ВРП керувалася індикаторами, які свідчать про невідповідність судді чи кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, опублікованих 9.11.2023 ВККС на своєму офіційному вебсайті (п. 17). ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/127425386 від 17.04.2025 у справі № 990/334/24 зауважила, що загальний висновок ВРП про те, що кандидат не має чіткої громадянської позиції у зв`язку з поїздкою до Криму у 2019 році, є абстрактним, безпідставними, по суті припущенням, оскільки ВРП не оперлася на об`єктивні дані про те, якою саме була громадянська позиція позивача на той час. Зокрема, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач підтримував агресивні дії російської федерації проти України або співпрацював з окупаційною владою. Оцінка нагальності потреби відвідувати племінника повинна відбуватися з урахуванням права на повагу до сімейного життя, яке гарантується ст. 8 Конвенції та практики ЄСПЛ щодо цього питання. Поїздка позивача до хворого племінника, щоб його провідати, підтримати, надати йому можливість поспілкуватися, сама по собі не повинна викликати сумнів у доброчесності позивача як кандидата на посаду судді. Те, що племінник позивача перебував на тимчасово окупованій росією території, є об`єктивною обставиною, незалежною від волі позивача.