Після того як ВРП ухвалила рішення внести Президентові України подання про призначення на посаду судді, у особи виникли правомірні сподівання на те, що ВРП направить таке подання до глави держави, а той своєю чергою виконає покладені на нього законом дії - видасть указ про призначення судді не пізніше 30 днів з дня отримання такого подання. Ці законодавчі приписи не містять застережень стосовно того, як належить чинити, коли глава держави допускає затримки у призначенні суддів або виникають іншого роду, як пропонує Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія), «глухі кути» в таких призначеннях судді. Видається зрозумілим і незаперечним, що після закінчення строку, визначеного законом для видання главою держави указу, у нього (Президента України) не зникає веління права (вимога) щодо видання такого акта. Рівномірно в особи, стосовно якої має бути виданий указ, виникають законні очікування (сподівання), що навіть після закінчення визначеного законом строку суб`єкт видання указу вчинить активні дії та виконає покладний на нього законом припис видати указ на підставі відповідного подання ВРП. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/125948352 від 27.02.2025 у справі № 9901/415/21 погодилась з наявністю підстав для визнання протиправною бездіяльність Президента України, оскільки він не видав указу про призначення позивачки суддею у строки, визначені Законом № 1402-VIII (не пізніше 30 днів), після отримання 04.03.2021 відповідного подання ВРП.