Відмовляючи у прийнятті справи № 922/444/24 до свого розгляду ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/123949432 від 18.12.2024 зазначила про сталість своїх правових висновків про те, що суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за час прострочення грошового зобов'язання з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. Наприклад, постанова від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання. Було наголошено на тому, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів (постанова від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22). Індивідуальний характер підстав зменшення, а також дискреційний характер визначення судом розміру такого зменшення, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова ВПВС від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).