Сократ, Сковорода… Сожурне? Сократ та Сковорода — парадигмальні образи філософа в західній та українській традиціях. Сократ асоціюється з відмовою від запису своїх міркувань для утривалення філософського діалогу та неодмінною іронією, Сковорода — з мандрівною філософією та Святим Письмом. Сожурне Трус (бл. 1797-1883), американська філософиня, в особливий спосіб поєднує в собі ці риси. Вона народилася рабинею, з перших днів свого життя наче вже спійманою світом, і не отримала навіть базової освіти. Вона не записувала свої ідеї тому, що не вміла читати й писати. Іронію вона використовувала, щоб не втрачати сили духу і щоб за нею приховати свій гнів. Ставши вільною, — бо світ зловив її, але не зміг втримати, — вона почала мандрувати. У своїх подорожах вона поширювала християнські ідеї та боролася за свободу інших.Як і у випадку з Сократом та Сковородою, філософію Сожурне неможливо розглядати у відриві від її біографії. Вона жила так, як філософувала, а її філософія глибоко вкорінена в її життєвий досвід. А досвід цей — це досвід людини, що поєднала в собі дві «найбільш ненависні людству риси»: вона була чорною, і вона була жінкою. Тож, на її погляд, проблема рабства та проблема прав жінок — це не дві, а одна й та сама проблема. У цьому Сожурне випередила інтерсекційну та критичну теорії на століття: вона помітила взаємозвʼязок та взаємопідсилення різних форм пригнічення. Вона пропонувала феміністське прочитання Біблії. На її ж основі вона обґрунтовувала свої емансипаторні та аболіціоністські вимоги. Запитанням «Чи Бог мертвий?» вона вимагала від своїх співрозмовників довести своїми вчинками, що Бог живий — і вони діють перед його очима. Уривки з автобіографії Сожурне Трус, а також її найвідоміші промови ввійшли до збірки «Філософині», яку можна придбати на нашому сайті.
Пропонуємо вам до перегляду відео на ютуб-каналі Печери Платона: «Санскрит, переклади та традиція»Відео розмови між засновником Печери Платона — Русланом Мироненком та лектором курсів із вивчення санскриту — Андрієм Скібіцьким, підіймає такі теми:- Шлях Андрія до вивчення мов та його фаховість щодо санскриту;- Три підходи до перекладу текстів: традиційний, академічний та езотеричний;- Неперекладність та проблема незахідного категоріального апарату;- Відсутність розуміння контексту під час перекладу;- Чому треба вивчати санскрит;- Розвінчання міфів та упереджень щодо курсу Андрія у "Печері Платона".Посилання на відео ось тутЯкщо вас захопила ця розмова й надихнула на вивчення санскриту — нагадуємо, що триває реєстрація на курс із його вивчення! Посилання ось тутА якщо ви вже опанували санскрит на базовому рівні — маємо для вас пропозицію попрактикуватися у використанні мови на курсі з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті) iз тим самим лектором. Посилання ось тутКиївська школа давніх мов
Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії. Стефанія Сідорова• Лекція відбудеться у суботу, 15 лютого, о 17 годині• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom• Мова лекції: українська• Запис лекції: відсутній80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них? На лекції ви дізнаєтеся:- коли жінки почали філософувати- про механізми усунення жінок з філософії- про інструменти забуття жіночої історії - як історичні наративи впливають на стан сучасної філософії та її сприйняття Лекторка:Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.Зареєструватися на лекцію
Афект на письмі. Тотальність на письмі. Ганна Улюра • Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.• Кількість зустрічей: 2 лекції• Запис зустрічей: так, для учасників.• Мова лекції: українська.Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт. Отже.Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби». 2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі? Лекторка:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози. Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Посилання на реєстрацію
Триває рестрація на курс з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті)• Курс відбуватиметься щонеділі з 23 лютого 2025 року о 16:00!• Місце проведення: Online у Zoom.• Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.• Кількість зустрічей: 12• Запис зустрічей: так, для учасників.• Мова курсу: українська.Запрошуємо на курс читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень»), дидактичного трактату з категорій мислення, створеного Аннамбгатою у 17 ст. н.е. Цей трактат є простим для сприйняття і насиченим за змістом вступом до категорій ньяя-вайшешіки – однієї з традиційних шкіл, сфокусованої на логіці, діалектиці та мистецтві аргументації. Курс передбачає, що учасники мають початковий рівень знання санскриту.Завдяки цьому курсу учасники:* Ознайомляться з категоріями та стилем викладення ньяя-вайшешіки* Отримають досвід читання індійського першоджерела* Поповнять власний словник філософських термінів на санскритіПісля реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.Посилання для реєстраціїКиївська школа давніх мов
Що не можна пробачити Дарвіну: Франсіс Павер Коб та обґрунтування захисту тварин Англо-ірландська філософиня Франсіс Павер Коб (1822-1904) розробила моральне вчення на основі Кантової деонтології, теїзму та інтуїтивізму: мораль має об'єктивний характер й існує завдяки Богу, а в основі морального вчинку є обов'язок. Етику вона вважала точною наукою. Коб зробила те, чого не зробив Кант: вона ствердила, що моральний обов'язок людини поширюється й на не-людей. На думку філософині, ми морально зобов'язані не завдавати болю, якщо створіння може його відчути, і дарувати втіху, якщо створіння на неї спроможне. Тобто ми повинні забезпечити щастя тварин у межах наших можливостей. Це не право тварин, а наш обов'язок перед ними. Коб довелося вдатися до розгорнутого аналізу цієї проблематики, оскільки у 19 століття набула розповсюдження жорстока практика вівісекції. Розтин живих тварин без знеболення відбувався за найменшого приводу: не так заради розвитку науки, як для демонстрації її можливостей.Чарлз Дарвін був приятелем Коб. Етична теорія Коб спиралася на божественне походження моралі, тож вона критикувала погляди Дарвіна на мораль як результат еволюції. Це його глибоко образило, проте Коб і Дарвін продовжили дружнє листування. Але Коб не змогла пробачити Дарвіну, що той став на захист вівісекції. На вашу думку, чи виправдовує науковий прогрес етичні компроміси?Есей Коб «Права людини й вимоги тварей» ввійшов до збірки «Філософині», яку можна придбати в нашій книгарні.
Курс з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті)Курс відбуватиметься щонеділі з 23 лютого 2025 року о 16:00!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 12 зустрічі.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Запрошуємо на курс читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень»), дидактичного трактату з категорій мислення, створеного Аннамбгатою у 17 ст. н.е. Цей трактат є простим для сприйняття і насиченим за змістом вступом до категорій ньяя-вайшешіки – однієї з традиційних шкіл, сфокусованої на логіці, діалектиці та мистецтві аргументації. Курс передбачає, що учасники мають початковий рівень знання санскриту.Завдяки цьому курсу учасники:* Ознайомляться з категоріями та стилем викладення ньяя-вайшешіки* Отримають досвід читання індійського першоджерела* Поповнять власний словник філософських термінів на санскритіПісля реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.Посилання для реєстраціїКиївська школа давніх мов
Курс із вивчення санскриту• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00!• Місце проведення: Online у Zoom.• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години• Кількість зустрічей: 36• Запис зустрічей: так, для учасників• Мова курсу — українськаСанскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.В результаті курсу слухачі:- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;- опанують основи класичної граматики санскриту;- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.Лектор:Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.Зареєструватися на курс можна за цим посиланням
Воєнна фантастика як гуманітарна технологія гібридної війни#ПечерніВідеоНа нашому ютуб-каналі є велике різноманіття відеоматеріалів: записів лекцій, дискусій та курсів. Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися із відкритою лекцією Рени Марутян.Однією з технологій програмування суспільства та створення сценаріїв соціальної поведінки є твори воєнної фантастики та футурології. Це так звані гуманітарні технології, тобто технології м'якого впливу, що найчастіше розповсюджуються методами інтертейменту (розваг). Вигадка і фантастика, здавалося б, не повинні мати нічого спільного з дійсністю. Проте реалістичність того, що відбувається в сучасних блокбастерах або комп'ютерних іграх разом з провокацією сильних емоцій стирає межі між учасником подій і стороннім спостерігачем. Ми поговоримо з вами про предикативне (прогностичне) програмування на війну, що дозволяє цілеспрямовано готувати свідомість людей до майбутніх соціальних та політичних змін, а також про те, як ці технології використовуються у гібридній війні РФ проти України. Обговоримо як тріада (роман-кінофільм-комп.гра) у жанрі воєнної фантастики стає рольовою моделлю поведінки для сучасних Гіві та Моторол, чому російські письменники-фантасти, реконструктори тощо йдуть воювати на боці т.зв. "ДНР/ЛНР". Розглянемо також і те, чому послугами письменників-фантастів користуються аналітичні центри та розвідки всього світу. Лекторка: Рена Марутян — докторка наук з державного управління, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Посилання на відео ось тут
31 грудня 1777 року у замку біля Единбурга народилася леді Мері Шеперд (Прімроуз), впливова шотландська філософиня.Мері отримала якісну домашню освіту і з дитинства зацікавилася філософією. Вона не поспішала одружуватися і взяла шлюб у 30 років із хлопцем молодшим за неї на 5 років. Подробиці життя філософині ми знаємо завдяки мемуарам її старшої доньки.Шеперд послідовно критикувала скептицизм Девіда Г'юма, імматеріалізм Джорджа Барклі та школу «здорового глузду» Томаса Ріда. Їм вона протиставила власну теорію сприйняття та причиновості. Завдяки вправності в логічній аргументації вона доводить, що наслідки з їхніми причинами ми знаємо завдяки нашій здатності поєднувати ідеї про речі, викликані безпосередньо речами зовнішнього світу, з розумінням того, що ці речі існують незалежно від нашого сприйняття, хоч і продукують його. Вона також фактично ствердила необхідно істинне апостеріорне знання, яке перевинайшов Сол Кріпке у 1970-х роках. Шеперд вплинула на багатьох британських інтелектуалів ХІХ століття, як-от на економіста Девіда Рікардо, математикиню Мері Сомервіл, поета Семюела Колріджа та інших. Одну з її праць використовували як підручник у Кембриджі, її теорії ума присвячено підрозділ в «Історії філософії ума» Роберта Блейкі (1850). Попри це її роботи були майже забуті до 1980-х років, коли їх віднайшла історикиня філософії Айлін О'Ніл.Українською перекладено лише одну працю Шеперд — це «Метафізика леді Мері Шеперд», що вийде друком у збірці «Філософині».
TGLIST.COM.UA
