Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Встигніть зареєструватися на мінікурс «Афект на письмі. Тотальність на письмі» від Ганни Улюри, що відбудеться вже цього тижня! • Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.• Кількість зустрічей: 2 лекції• Запис зустрічей: так, для учасників.• Мова лекції: українська.Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт. Отже.Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби». 2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі? Лекторка:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози. Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Посилання на реєстрацію
Шалена Мардж і її філософія З-поміж випадків, коли жіночі імена повертаються в історію філософії та стають широко відомими, випадок Марґарет Кавендіш є одним з найуспішніших. Сьогодні без Кавендіш годі уявити ранньомодерну європейську філософію.Марґарет Кавендіш (1623-1673) за життя опублікувала 8 монографій, численні філософські пʼєси, поезії та навіть фентезійний роман, але не користувалася особливою любовʼю серед сучасників. Так, її справді називали «шаленою Мардж». Показовим є епізод з Томасом Гобсом: Гобс відмовив Кавендіш у спілкуванні попри те, що брав гроші в її чоловіка. Втім, вона стала першою жінкою, яка отримала запрошення на зустріч Лондонського королівського товариства. Про доробок Кавендіш неможливо розповісти в кількох абзацах. Вона здійснила суттєвий вклад у дослідження проблем причиновості, сприйняття, руху, дієвості, ґендеру, Бога, свободи волі, нейровідмінності, екології тощо. Її метафізика будується на моделі панпсихізму, а пояснення руху — на комунікації. Завдяки тому, що ум вона вважає матеріальним, а певний рівень (прото)розумності приписує всім фізичним частинкам, вона оригінально розвʼязує психофізичну проблему.Ми часто думаємо про філософів як про самотні фігури в зачинених кабінетах. Але філософи (й філософині) завжди постають в діалозі з іншими й завжди є частиною ширшою інтелектуальної спільноти. Філософська спільнота XVII століття відмовила Кавендіш у визнанні. Знадобилося три століття, щоб її голос нарешті почули.Вибрані «Філософські листи» Марґарет Кавендіш ввійшли до збірки «Філософині», яку можна придбати на нашому сайті.
Залишається ще кілька квитків на офлайн лекції «Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії» Стефанії Сідорової, встигніть долучитися!• Лекція відбудеться у суботу, 15 лютого, о 17 годині• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom• Мова лекції: українська• Запис лекції: відсутній80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них? На лекції ви дізнаєтеся:- коли жінки почали філософувати- про механізми усунення жінок з філософії- про інструменти забуття жіночої історії - як історичні наративи впливають на стан сучасної філософії та її сприйняття Лекторка:Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.Зареєструватися на лекцію
Дискусійний клуб. Твердий ґрунт. Читаємо Юрія Шевельова. Частина друга#ПечерніПодії• Зустріч відбудеться 15 лютого о 13:00 наживо!• Формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)• Запис зустрічі: для учасників• Мова зустрічі: українськаБудемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»Читаємо такі тексти:— Чи вся Росія — Росія?; — Українці і держави на Сході Европи;— Дві дії історії Сходу Европи і яка буде третя;— Тойнбі чи Хвильовий, або про межі оракулів сучасности;— До питань націоналізму.Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть у зручній для вас книгарні «Твердий ґрунт» (книга також доступна для купівлі у книгарні Печери Платона)Також радимо ознайомитись з постаттю Шевельова за цією лекцією:Перша частинаДруга частинаОскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації!Зареєструватися можна тутМодератори:Руслан Мироненко та Ксенія ЗборовськаПідписуйтесь на нас:FacebookTelegramInstagramYoutube
Друга лекція з курсу «Ранні античні філософи» на нашому ютубі — запрошуємо до перегляду!Тема другої лекції: «Філософська поема — жанр поміж філософією та літературою»Що спільного між гекзаметром і мудрістю? Чому ранні філософи, такі як Парменід, Ксенофан і Емпедокл, обирали поетичну форму для своїх праць? У цій лекції дослідимо жанр філософської поеми — унікальне явище, що стоїть на перетині літератури та філософії.Ви дізнаєтесь:• Чому античні мислителі зверталися до епічної поезії для передачі своїх ідей• Як філософи прагнули поєднати натхнення Муз із пошуком істини• Як гекзаметричний стиль впливав на спосіб викладу філософських думок• Чому Арістотель критикував Емпедокла і відокремлював епічну поезію від філософськоїЗанурюйтесь у світ, де поезія служила інструментом для осмислення буття, космосу та божественного.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Посилання на відео
Триває реєстрація на курс із вивчення санскриту та на курс із читання «Тарка-санграхи»!«Санскрит. Основи традиційної граматики»• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00!• Місце проведення: Online у Zoom.• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години• Кількість зустрічей: 36• Запис зустрічей: так, для учасників• Мова курсу — українськаКурс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.Зареєструватися на курс санскритуКурс з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті)• Курс відбуватиметься щонеділі з 23 лютого 2025 року о 16:00!• Місце проведення: Online у Zoom.• Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.• Кількість зустрічей: 12• Запис зустрічей: так, для учасників.• Мова курсу: українська.Курс передбачає, що учасники мають початковий рівень знання санскриту.Зареєструватися на курс з читання «Тарка-санграхи»Лектор курсів:Андрій Скібіцький – дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Київська школа давніх мов
Дискусійний клуб Печери Платона#ПечерніПодіїТвердий ґрунт. Читаємо Юрія Шевельова• зустріч відбудеться 8 лютого о 13:00 наживо!• формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)• запис зустрічі: для учасників• мова зустрічі: українськаБудемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»Читаємо такі тексти:— Чи “всьо равно”?; — Імпреза пана Новака і її глибший зміст;— Її величність — маленька людина;— Головна небезпека і завдання української науки.Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть у зручній для вас книгарні «Твердий ґрунт» (книга також доступна для купівлі у книгарні Печери Платона, ось посилання)Також радимо ознайомитись з постаттю Шевельова за цією лекцією:Перше відеоДруге відеоОскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації! Зареєструватися можна за цим посиланнямМодератори:Руслан Мироненко та Ксенія ЗборовськаПідписуйтесь на нас:FacebookTelegramInstagramYoutube
Сократ, Сковорода… Сожурне? Сократ та Сковорода — парадигмальні образи філософа в західній та українській традиціях. Сократ асоціюється з відмовою від запису своїх міркувань для утривалення філософського діалогу та неодмінною іронією, Сковорода — з мандрівною філософією та Святим Письмом. Сожурне Трус (бл. 1797-1883), американська філософиня, в особливий спосіб поєднує в собі ці риси. Вона народилася рабинею, з перших днів свого життя наче вже спійманою світом, і не отримала навіть базової освіти. Вона не записувала свої ідеї тому, що не вміла читати й писати. Іронію вона використовувала, щоб не втрачати сили духу і щоб за нею приховати свій гнів. Ставши вільною, — бо світ зловив її, але не зміг втримати, — вона почала мандрувати. У своїх подорожах вона поширювала християнські ідеї та боролася за свободу інших.Як і у випадку з Сократом та Сковородою, філософію Сожурне неможливо розглядати у відриві від її біографії. Вона жила так, як філософувала, а її філософія глибоко вкорінена в її життєвий досвід. А досвід цей — це досвід людини, що поєднала в собі дві «найбільш ненависні людству риси»: вона була чорною, і вона була жінкою. Тож, на її погляд, проблема рабства та проблема прав жінок — це не дві, а одна й та сама проблема. У цьому Сожурне випередила інтерсекційну та критичну теорії на століття: вона помітила взаємозвʼязок та взаємопідсилення різних форм пригнічення. Вона пропонувала феміністське прочитання Біблії. На її ж основі вона обґрунтовувала свої емансипаторні та аболіціоністські вимоги. Запитанням «Чи Бог мертвий?» вона вимагала від своїх співрозмовників довести своїми вчинками, що Бог живий — і вони діють перед його очима. Уривки з автобіографії Сожурне Трус, а також її найвідоміші промови ввійшли до збірки «Філософині», яку можна придбати на нашому сайті.
Пропонуємо вам до перегляду відео на ютуб-каналі Печери Платона: «Санскрит, переклади та традиція»Відео розмови між засновником Печери Платона — Русланом Мироненком та лектором курсів із вивчення санскриту — Андрієм Скібіцьким, підіймає такі теми:- Шлях Андрія до вивчення мов та його фаховість щодо санскриту;- Три підходи до перекладу текстів: традиційний, академічний та езотеричний;- Неперекладність та проблема незахідного категоріального апарату;- Відсутність розуміння контексту під час перекладу;- Чому треба вивчати санскрит;- Розвінчання міфів та упереджень щодо курсу Андрія у "Печері Платона".Посилання на відео ось тутЯкщо вас захопила ця розмова й надихнула на вивчення санскриту — нагадуємо, що триває реєстрація на курс із його вивчення! Посилання ось тутА якщо ви вже опанували санскрит на базовому рівні — маємо для вас пропозицію попрактикуватися у використанні мови на курсі з читання «Тарка-санграхи» («Збірки суджень» на санскриті) iз тим самим лектором. Посилання ось тутКиївська школа давніх мов
Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії. Стефанія Сідорова• Лекція відбудеться у суботу, 15 лютого, о 17 годині• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom• Мова лекції: українська• Запис лекції: відсутній80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них? На лекції ви дізнаєтеся:- коли жінки почали філософувати- про механізми усунення жінок з філософії- про інструменти забуття жіночої історії - як історичні наративи впливають на стан сучасної філософії та її сприйняття Лекторка:Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи, де міститиметься вся необхідна інформація. Також напередодні зустрічі надійде нагадування на вашу електронну пошту.Зареєструватися на лекцію