Лекція. Коротка історія українських упирів

Зустріч відбудеться у четвер 29 жовтня 2026 року, 20:00
Формат: онлайн (Zoom)
Тривалість: 2 години
Запис: так, для всіх учасників
Мова: українська

УВЕСЬ ПРИБУТОК З ЛЕКЦІЇ ПІДЕ НА ЗБІР ЗСУ!

Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, то просто реєструйтеся! Усі учасники отримають запис!

Один із перших немертвих, згаданих у європейській науковій літературі, насправді був немертвою. Походила вона із села Рясного під Львовом, а в історії залишилася тим, що 1572 року, замість сумирно лежати в труні, як належить покійниці, з’їла свою одежу, а ще, імовірно, накликала на село чуму. Принаймні щойно з нею розправилися спеціальними засобами, пошесть припинилася.

У XVII столітті, окрім знайомих симптомів, у свідченнях про немертвих з’явилось і знайоме слово: упир. Чимало нотаток про упирів, які потрапляли в дипломатичне листування і в європейську пресу, надходили з Дубна, Летичева, Теребовлі, Кам’янця-Подільського й інших українських місцевостей. Та й сам термін збирачі цікавинок безперечно ідентифікували як руський.

Із пізнішої етнографії ми дізнаємося про упирів усіляке, часто суперечливе. Вони мають дві душі й народжуються із зубами; накликають пошесті, однак допомагають у господарстві; бояться хреста й молитви, але можуть навести розгардіяш у церкві; не люблять вечорниць і досвіток, зате не проти поспівати коломийки; можуть вигубити ціле село своїм диханням — а часом достатньо й погляду. Що з цього можна вважати канонічними рисами упирів? У чому полягають етнічні відмінності між немертвими? І що, зрештою, робити, якщо десь неподалік завівся упир?

Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.

Лекторка:
Галя Глодзь — редакторка, літературознавиця з теологічною освітою, авторка каналу «страшно середньовічне»

посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s4f379d15bfc9

Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням:
https://platoscave.wayforpay.shop