В день Незалежності (насправді день відновлення Незалежності) всі вітають один одного з цим святом, більшість щиро тішиться, що вона в нас є. Багато хто прив’язує цю незалежність до стандартних символів - гімн, герб, прапор, кордони, власні органи влади, армія. І це правильно. Але недостатньо. І в цій недостатності часто криється відсутність комплексного розуміння і цінності цієї незалежності. Візьму на себе відповідальність трошки розширити діапазон цього, на перший погляд зрозумілого, але водночас не до кінця усвідомленого поняття. Можливо не все, що я напишу вам сподобається. Але і жити в рожевій бульбашці цього поняття теж не можна. Отже, що таке незалежність? А це, в тому числі:☔ Це відсутність на формі власної армії символіки окупаційної армії.☔ Це знати, що тебе після загибелі на війні з почестями відспівають в Гарнізонному храмі, а не в ночі в лісі над безіменною свіжою повстанською могилою.☔ Це коли власні спецслужби можуть собі дозволити розробку і реалізацію складних операцій далеко за межами держави без дозволу когось ззовні.☔ Це коли криміналітет залежний від власних правоохоронних органів і спецслужб, а не від зовнішнього криміналітету.☔ Це коли олігархи підконтрольні владі власної, а не чужої держави.☔ Це коли можна без дозволу зайти в Африку чи на близький схід зі своїм інтересом.☔ Це коли діти з картонками не знають що таке поліцейський кийок☔ Це мати можливість вшановувати власних героїв, навіть якщо вони для когось ззовні є антигероями.☔ Це мати можливість обливати брудом власну владу і знати, що тобі за це нічого не буде. А якщо буде - то відкупитись у власному рідному корумпованому суді за відповідну суму.☔ Це виїхати за кордон, відчути, що ти тут чужий і повернутись в рідну гавань.☔ Це з’їздити за кордон на відпочинок, повернутись додому і смачно покритикувати в колі друзів жахливі іноземні медичну і банківську системи, на противагу нашим. ☔ Це мати можливість бакланити іноземну мову (передусім мову окупанта) і знати, що тебе за це не посадять☔ Це коли представники інших націй почувають себе тут гостями☔ Це здійснювати експансію власної мови, культури і цінностей за кордоном, а не боротись за них всередині. ☔ Це боротись проти корупції власними силами, а не з допомогою іноземних експертів і контролерів.☔ Це сидіти в тюрмі не дуже далеко від дому, а не в магадані чи “владімірському централі”☔ Це сотні тисяч героїв, які в періоди бездержавності своїми кров’ю, потом і відданими життями не дозволяли розчинити нашу ідентичність, що стала основою для нашої державності і незалежності. Це їхні могили на збережених меморіалах і безіменні в чагарниках лісів.☔ Це можливість вільно брати шлюб чи хрестити дитину в українській церкві, а не вдома за закритими шторами зі священником, який відбув десяток років в сибірських таборах.☔ Це кожен новий новобранець, який кричав на всю вулицю “рятуйте, відпустіть, визволіть з буса!”, а після проходження БЗВП і перших боїв пише про гордість бути частиною Збройних Сил України.☔ Це депортувати, або посадити будь-якого іноземця, який “ригає” в тебе вдома якусь хєрню на твою державу.☔ Це проклинати весь світ, а потім вийти на вулицю і вдихнути на повні груди повітря абсолютної свободи, знаючи що ти в себе вдома, навіть якщо повітряна тривога.🇺🇦 Це далеко не повний перелік, не весь діапазон поняття “незалежності”. І ще далеко не всі пункти є викристалізувані. Однак ми маємо навчитись цінувати нашу незалежність не лише через право підняти над головою синьо-жовтий стяг (бо таке право ми маємо і за кордоном). А індикатором справжнього усвідомлення і цінування цієї незалежності буде бажання прийти на поле почесних поховань навіть для тих, у кого там ніхто з рідних чи друзів не похований.