Нейронаука та психіатрія

📌 Мнемонічна формула «TRAUMA»: клінічна картина ПТСР🚨⚡ T (Traumatic event) — травматична подія, під час якої людина пережила / стала свідком / дізналася про: серйозну травму (або її загрозу), загрозу смерті, сексуальне насильство (чи загрозу) або неодноразово / надзвичайно часто стикалася із травмуючими деталями цих подій.🧠 🔄 R (Re-experiences) — повторне переживання подій (один чи більше симптомів), як-от: нав’язливі спогади, повторювані тривожні сни, дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), психологічний дистрес або виразні фізіологічні реакції на сигнали, пов’язані з травмою.🚪 ⬅️ A (Avoidance) — уникання (одного або обох типів): намагання уникати болісних спогадів, думок чи почуттів, пов’язаних із травмою, або уникання зовнішніх нагадувань (діяльності, місць, людей, ситуацій), що асоційовані з травматичним досвідом.🗣️🚫 U (Unable to function) — симптоми спричиняють значне порушення соціального, професійного або між­особистісного функціонування.⏳ ⬇️ M (Month/Mood) — клінічні прояви тривають понад один місяць та супрово­джуються негативними змінами мислення і настрою, пов’язаними із травмою.👀 ⚠ A (Arousal) — виразне фізіологічне збу­дження і реактивність, пов’язані з травматичною подією, що підтвер­джується наявністю двох чи більше симптомів: дратівливістю, спалахами гніву, ризикованою або саморуйнівною поведінкою, гіперпильністю, підвищеною реакцією переляку, труднощами із концентрацією уваги або розладами сну. 📚 Джерело: Посттравматичний стресовий розлад у практиці лікаря первинної ланки // НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія. – 2025. – № 10 (165). – С. 18-25. #психіатрія #ПТСР

🧠 ↩ Інтерналізація агресії та депресія (психодинамічний підхід)Згідно з психодинамічним підходом, депресія є наслідком порушення процесів переживання втрати та розв'язання внутрішнього конфлікту, пов’язаного з агресією.💔 Фрустрація та втратаВтрата значущого об’єкта (реальна або символічна) призводить до неможливості задоволення потреби, яка раніше реалізовувалася через цей об’єкт. Як наслідок виникає почуття фрустрації, що супроводжується негативними переживаннями.↔️ Амбівалентні почуттяФрейд підкреслював, що відносини з об’єктом завжди амбівалентні - поряд із прив’язаністю присутні роздратування та гнів. Об’єкт одночасно є джерелом задоволення потреб і фрустрації, що неминуче породжує внутрішній конфлікт, який не завжди усвідомлюється.🔐 Інтерналізація агресіїПри втраті емоційно значущого об’єкта негативні емоції, які не можуть бути виражені назовні, спрямовуються всередину, і власне Я стає носієм агресії, адресованої втраченому об’єкту. Водночас Над-Я стає надмірно суворим і каральним, породжуючи відчуття провини та сорому.🪫 Безсилля та апатіяЗначна частина психічних ресурсів витрачається на внутрішню боротьбу з власними імпульсами та самопокарання, що призводить до глибокого відчуття виснаження та власної неспроможності. Суворе Над-Я, знецінюючи зусилля Я, додатково підриває мотивацію, що проявляється апатією.☔ Клінічні прояви депресіїТаким чином, описані механізми частково пояснюють клінічну картину депресії, що проявляється надмірною самокритикою, відчуттям безнадії, апатією та ін. При цьому, суїцидальні тенденції розглядаються як крайній прояв агресії, спрямованої проти власного Я.#психологія #депресія #агресія #теорія

🔬🧠 Кишкова мікробіота може сприяти проявам біполярної депресіїНещодавно опубліковане дослідженняв Molecular psychiatry показало— кишкові бактерії у пацієнтів із БАР можуть порушувати роботу дофамінової системи в мозку, а також впливати на синаптичну пластичність, що в свою чергу сприяє прояву депресивної симптоматики.🔬 Що стало відомо?Модель мишей, яким трансплантували мікробіоту від пацієнтів із біполярною депресією, показала наступні зміни у мозку: 🔹 Виявлено суттєве зниження кількості синаптичних зв’язків між VTA і глутаматергічними нейронами mPFC, що призводить до зниження дофамінової передачі до коркових відділів мозку та порушує регуляцію емоцій і мотиваційних процесів.🔹 Спостерігалося зменшення постсинаптичної пластичністі у нейронах mPFC, що порушує її здатність адаптуватися до сигналів від VTA і регулювати емоційно-вольові процеси.🔹 Показано значне зниження дофамінової активності у VTА-mPFC шляху, що корелює з проявами депресивної поведінки у моделі мишей.💡 Чому це важливо?✅ Дослідження підкреслює значення осі "кишківник–мозок" у механізмах розвитку клінічних симптомів при біполярній депресії.✅ Результати демонструють, що мікробіота кишківника може модулювати нейронні шляхи що беруть участь в регуляції емоційно‑вольових процесів.✅ Дисбіоз кишківника в майбутньому можуть розглядати як потенційний фенотип БАР. VTA – вентральна область покришки, входить в структуру мезолімбічного шляху.mPFC – медіальна префрональна кора, відіграє ключову роль у процесах прийняття рішень, оцінки ризиків, обробки емоцій та соціальної регуляції. #мікробіота #дисбіоз #БАР #дофамін #психіатрія #neuroscience

🔎 🧠 Псевдодеменція при розладах настрою: клініко-психологічні акцентиПсевдодеменція — це клінічний синдром з вираженими когнітивними порушеннями, що нагадують деменцію, але мають функціональне, а не органічне походження, та є вторинними щодо афективних розладів.📌 Термін не є нозологічною одиницею у сучасних класифікаціях (DSM-5, МКХ-11), проте широко використовується у клінічній практиці для опису зворотних когнітивних порушень депресивного ґенезу.🔎 Особливості проявуХарактерним є розбіжність між інтенсивністю скарг і об’єктивними результатаминейропсихологічного тестування. 🧩 До основних когнітивних симптомів відносять:➖ порушення уваги та короткочасної пам'яті, ➖ сповільнення темпу мислення, ➖ труднощі ініціації діяльності та низька залученість до виконання завдань,➖ виражена самокритика та фіксація на власній неспроможності. 📌 Важливо: когнітивний дефіцит має нестійкий характер та корелює з афективним станом.🔬 Причини когнітивних змін🔹 Порушення емоційної регуляції знижують когнітивну активність і уповільнюють мислення.🔹 Дефіцит уваги та виконавчих функцій вторинно викликає погіршення пам’яті та зменшення швидкості обробки інформації.🔹 Нейроендокринні фактори (дисфункція нейромедіаторних систем, підвищений рівень кортизолу) сприяють розвитку когнітивного дефіциту.🏥 Прогноз і клінічне значення✅ Прогноз здебільшого сприятливий, оскільки когнітивні порушення є функціональними та оборотними, і зникають або значно зменшуються після лікування афективного розладу.⚠ У пацієнтів літнього віку псевдодеменція може бути предиктором розвитку справжньої деменції, що зумовлює необхідність тривалого клінічного та когнітивного моніторингу.#психіатрія #псевдодеменція #афективний #розлад #КогнітивніПорушення

❓📖 Почуття провини і сорому: ключова відмінність Провина та сором — це складні соціально орієнтовані емоції, для активації яких важливою є присутність реального або уявного «іншого». Роль "іншого" може виконувати як конкретна людина, так і "внутрішній критик", який формується в процесі соціалізації та проявляється через систему соціальних орієнтирів.🔎 Походження та характеристика🔸 Почуття провини виникає через оцінку власних дій або бездіяльності, та проявляється через усвідомлення меж власної відповідальності у конкретній ситуації.➡ Провина ґрунтується на емпатії, коли людина відчуває відповідальність за страждання іншого, навіть якщо вчинки мали ненавмисний характер.🔸 Сором неможливий без уявлення про себе тапов’язаний з розходженням між «дійсним» та «ідеальним» (або «бажаним») образом власного «Я».➡ Почуття сорому тісно пов’язане із тим, як наше “Я” оцінює себе у різних часових проміжках — минуле, теперішнє і майбутнє.📌 Важливо: для провинихарактерним є зосередження уваги на конкретних діях індивіда, тоді як сором спрямований на оцінку особистісних характеристик та власних недоліків.🧠 Мотивація та поведінка🔸 Почуття провини допомагає усвідомити конкретні помилки не руйнуючи самооцінку.Викликає прагнення виправити ситуацію, підвищує відчуття контролю, мотивує до дій та спонукає до просоціальної поведінки. 🔸 Сором активує мотиви самозахисту. Часто супроводжується втратою відчуття контролю та прагненням дистанціюватися від негативного минулого «Я», що допомагає захистити самообраз і власну ідентичність. Така реакція може проявлятися замкнутістю, поведінкою уникнення та соціальною ізоляцією.#психологія #сором #провина #емоції

🧠 🔬 Як нестача сну впливає на увагу і внутрішні процеси мозку?Нещодавно опубліковане дослідження в Nature Neuroscienceпоказало — після тривалого неспання відбувається зниження концентрації уваги, що тісно пов’язано зі змінами нейронної активності та динаміки рідин у мозку.📊 Що стало відомо?▪ Після приблизно 24 годин без сну мозок починає демонструвати ознаки часткової сонливості, навіть якщо людина знаходить у стані бадьорості. ▪ Під час коротких епізодів зниження концентрації уваги на ЕЕГ фіксувалися низькочастотні хвилі, які за характеристиками нагадують активність мозку під час фази повільного сну (Non-REM).▪ Одночасно відбуваються фізіологічні зміни пов'язані з динамікою рідин у мозку (гемодинаміка та рух спинномозкової рідини).🧠 Циклічні зміни процесівПісля тривалої депривації сну мозок демонструє короткі циклічні зміни:📍 Перша фаза – зниження концентрації уваги, зміни електричної активності мозку (ЕЕГ), початковий відтік спинномозкової рідини. Саме в цій фазі активуються процеси подібні до сну.📍 Друга фаза – відновлення концентрації уваги, зміна напрямку потоку спинномозкової рідини, повернення нейронних та фізіологічних показників до вихідного стану.💡 Висновки: 🔹 Дослідники припускають, що зміни концентрації уваги, нейронної активності та потоку спинномозкової рідини, можуть виконувати захисну або відновну функцію.🔹 Результати дослідження вказують на існування спільної нейромодуляторної системи, яка одночасно регулює стан уваги та великомасштабну динаміку рідин у мозку.#дослідження #сон #нестача_сну #увага #neuroscience

⚡🫁 Бронхіальна астма – захворювання, що пов'язане зі стресомБронхіальна астма (БА) –це гетерогенне захворювання, яке характеризується запаленням та звуженням дихальних шляхів, що ускладнює нормальне дихання. 📌 Психосоціальні стресори можуть провокувати фізіологічні зміни в організмі, які, в свою чергу, впливають на початок та перебіг астми.🧠 Стрес та вегетативна дисрегуляціяТонус м'язів бронхів контролюється автономною нервовою системою. Коли порушується баланс між симпатичною (симпатичні нерви) та парасимпатичною (блукаючий нерв) регуляцією, значно підвищується ризик розвитку бронхоспазму під дією стресового фактору.🔬 Імунітет та рівень запаленняВажливу роль в розвитку БА відіграють рівні запальних маркерів. Під впливомстресу підвищується рівень цитокінів та хемокінів, які посилюють запалення та набряк в бронхах.Під час хронічного стресу, за участю кортизолу, порушується баланс між двома основними типами Т-лімфоцитів: Th1 і Th2. Підвищений рівень Th2 клітин робить організм більш чутливим до алергенів, що сприяє розвитку астматичних симптомів.⚠️ Психологічні фактори як джерело стресу▪ Більшість пацієнтів з БА мають високий рівень негативних емоцій, що пов'язано з підвищеною емоційністю, а загострення захворювання часто відбуваються на фоні емоційних криз.▪ Суб'єктивне сприйняття важкості БА, може мати більший вплив на розвиток депресії, ніж об'єктивна клінічна картина захворювання.▪ Страх від серйозного утруднення дихання може викликати панічні атаки через класичне обумовлення (коли певна нейтральна подія або відчуття асоціюється з емоційною реакцією).#психосоматика #БА #астма #стрес #хронічний_стрес #психосоматичні_захворювання #Чиказька_сімка

📊 🧠 Коливання рівня естрогену та ризик розвитку депресіїДепресія у жінок трапляється приблизно вдвічі частіше, ніж у чоловіків, що частково зумовлено впливом естрогену — гормону, який регулює не лише репродуктивні процеси, а й функції головного мозку.🧠 Естроген як модулятор Через зв’язування зі специфічними рецепторами естрогену (ERα та ERβ), розташованими в різних відділах головного мозку, естроген виконує роль нейростероїдного модулятор. Він регулює активність серотонінергічної, дофамінергічної та ГАМК-ергічної систем, сприяючи антидепресивному та протитривожному ефекту.🔀 Коливання рівня естрогенуРизик депресії більше пов’язаний із різкими коливаннями рівня естрогену, ніж із його абсолютним зниженням. Такі коливання можуть порушувати баланс нейромедіаторних систем, що сприяє виникненню депресивних симптомів у гормонально чутливі періоди життя.⚠ Періоди підвищеної вразливості▪ Перименопауза характеризується значними коливаннями секреції естрогенів, що призводить до дисрегуляції нейромедіаторних систем та підвищує ризик афективних розладів.▪ Післяпологовий період супроводжується різким зниженням рівнів естрогенів і прогестерону, що порушує гормонально опосередковану нейронну регуляцію і може сприяти розвитку післяпологової депресії.▪ Предменструальна фаза циклу, асоціюється з підвищеною чутливістю мозку до циклічних коливань статевих гормонів, особливо у жінок із ПМДР.📌 Важливо: У зазначених періодах коливання естрогену можуть виступати тригером реалізації латентної біологічної схильності до афективних розладів, особливо на тлі стресових чинників.#естроген #депресія #ПМДР #гормони #мозок #психіатрія #neuroscience

🔬 🧠 Участь лівої півкулі мозку в регуляції емоційСучасні наукові дані свідчать – ліва півкуля відіграє не меншу роль у регуляції емоційної сфери, ніж права. Зокрема, вона бере участь в кількох ключових процесах:🔄 🧠 Вплив на праву ПФК. Ліва префронтальна кора гальмує активність правої префронтальної області, що сприяє зниженню емоційної реактивності та інтенсивності негативних емоцій у відповідь на сигнали про загрозу.🗣 💭 Вербалізація та усвідомлення емоцій. Ліва півкуля відіграє провідну роль у вербалізації емоцій та семантичному маркуванні афективних станів. Вона сприяє когнітивному осмисленню тілесних станів та формуванні усвідомленого афекту.🔺🔻 Емоційне значення подій. Ліва півкуля допомагає визначати емоційну важливість події, оцінюючи її як позитивну чи негативну. Ця здатність дозволяє нам переосмислювати подію та змінювати її значення через когнітивну переоцінку.👥 ⚖ Регуляція афекту в соціумі. Ліва півкуля мозку важлива для соціально зумовлених емоційних реакцій та регуляції емоцій у міжособистісних взаємодіях. Вона також відповідає за критичну оцінку результатів власної діяльності, забезпечуючи відповідність емоцій та поведінки соціальним нормам.🧠 🪫 Апатія та зниження емоційної чутливості. Пацієнти з пошкодженням лівої півкулі часто страждають від депресії, і чим ближче ці пошкодження знаходяться до префронтальних областей, тим важчими є симптоми депресії. Крім того, при ураженні лівої префронтальної кори пацієнти часто не відчувають надмірної тривоги чи страху, навіть у ситуаціях, де така реакція є нормальною.#ліва_півкуля #мозок #емоції #neuroscience

🔬🧠 Права півкуля мозку та її участь в емоційній регуляції... Хоча мозок працює як єдина система, існує певний розподіл функцій між різними його півкулями. Сьогодні пропоную детальніше познайомитися з основними функціями правої півкулі.🔄 🧠 Участь в емоційній регуляції. Права півкуля тісно пов’язана з лімбічною системою. Вона відіграє важливу роль у регуляції ендокринної та вегетативної нервової системи, впливаючи на фізіологічні реакції організму у відповідь на емоційні стимули.⚠️ 🚨 Оцінка рівня безпеки. Права півкуля мозку більш залучена до обробки негативних емоцій. ЇЇ активність збільшується під час опрацювання інформації, пов'язаної з тривогою, страхом, агресією та іншими емоціями, що сигналізують про потенційні загрози. 🧠 🌀 Зв’язок із підсвідомістю. Права півкуля автоматично обробляє емоційні сигнали без залучення свідомих процесів. Завдяки ранньому емоційному навчанню, яке відбувається поза свідомістю, вона може зберігати наслідки негативного досвіду, що в подальшому впливає на емоційну чутливість та поведінкові реакції особистості.🗣 🧩 Мова та комунікація. Права півкуля краще розпізнає емоційні аспекти мови — інтонацію, тембр голосу. Вона відіграє ключову роль у розумінні невербальних сигналів і тонких емоційних змін у поведінці інших людей.☔ 💭 Тривога та депресія. Підвищена активність правої префронтальної кори та її взаємодія з мигдалеподібним тілом часто корелюють із симптомами тривоги та депресії. Люди з домінуванням активності цієї ділянки можуть мати схильність до негативних емоцій і підвищеного рівня тривожності.#права_півкуля #мозок #емоції #neuroscience