🔬🧠 Кишкова мікробіота може сприяти проявам біполярної депресії

Нещодавно опубліковане дослідження в Molecular psychiatry показало— кишкові бактерії у пацієнтів із БАР можуть порушувати роботу дофамінової системи в мозку, а також впливати на синаптичну пластичність, що в свою чергу сприяє прояву депресивної симптоматики.

🔬 Що стало відомо?

Модель мишей, яким трансплантували мікробіоту від пацієнтів із біполярною депресією, показала наступні зміни у мозку: 🔹 Виявлено суттєве зниження кількості синаптичних зв’язків між VTA і глутаматергічними нейронами mPFC, що призводить до зниження дофамінової передачі до коркових відділів мозку та порушує регуляцію емоцій і мотиваційних процесів.

🔹 Спостерігалося зменшення постсинаптичної пластичністі у нейронах mPFC, що порушує її здатність адаптуватися до сигналів від VTA і регулювати емоційно-вольові процеси.

🔹 Показано значне зниження дофамінової активності у VTА-mPFC шляху, що корелює з проявами депресивної поведінки у моделі мишей.💡 Чому це важливо?

✅ Дослідження підкреслює значення осі "кишківник–мозок" у механізмах розвитку клінічних симптомів при біполярній депресії.

✅ Результати демонструють, що мікробіота кишківника може модулювати нейронні шляхи що беруть участь в регуляції емоційно‑вольових процесів.✅

Дисбіоз кишківника в майбутньому можуть розглядати як потенційний фенотип БАР.
VTA – вентральна область покришки, входить в структуру мезолімбічного шляху.mPFC – медіальна префрональна кора, відіграє ключову роль у процесах прийняття рішень, оцінки ризиків, обробки емоцій та соціальної регуляції.
#мікробіота #дисбіоз #БАР #дофамін #психіатрія #neuroscience