Нині 10 років тому помер геній американської драматургії Едвард Олбі. Його п’єса «Хто боїться Вірджинії Вулф?» стала класикою 20 сторіччя. Кетяг афоризмів Едварда Олбі:

• Моя справа – знати, ваша справа – з’ясувати.
• Людина терпить стільки, скільки можна стерпіти, а далі скочується вниз на одну-дві сходинки еволюції.
• Доброта і жорстокість самі по собі й поокремо ні до чого не призводять. Лише в одночасному поєднанні вони вчать відчувати.
• Найточніший показник соціяльного неблагополуччя – це відсутність почуття гумору.
• Істина відносна.
• Коли люди не виносять життя таким, яким воно є, вони або йдуть у споглядання минулого, або в переробляння майбутнього.
• Ми повинні жити, ніби знаємо різницю між істиною та ілюзією.
• Треба тримати в господарстві свиню, інакше хто вам покаже, де ростуть трюфелі!
• Історія нічому не вчить, бо нічому вчити.
• Якщо нам не дано зрозуміти один одного, та нащо взагалі придумали слово «любов»?
• Ти стараєшся покращити світ, усім допомогти – а коли ти впадеш сам, вони вже не будуть тебе так ненавидіти.
• Смерть застає нас посеред життя.
• Це ж яку волю треба мати, аби подолати власне благополуччя.
• Вічно так – коли я хочу спростити справу, люди витріщаються на мене.
• Іноді людина повинна зробити велику дугу вбік, аби вірним шляхом вернутися назад.