Днями вся країна ахнула від захвату, коли прочитала офіційне повідомлення про звільнення 26 населених пунктів під Запоріжжям. Але далеко не вся країна прочитала професійні уточнення тих людей, які безпосередньо на фронті займаються правдивою, а не прикрашеною аналітикою.А вони пишуть зовсім інше. Пишуть про підміну понять у цілях надати позитиву там, де він дійсно є, але лише частковий і далеко не такий райдужний, як прорапортувало високе начальство, намагаючись підбадьорити зневірене суспільство. Річ у тому, що минулого року ми програли Гуляй-поле – вузлове місто на підступах до Запоріжжя. Втративши тоді сотні квадратних кілометрів, теперішні відвоювання, які потрапили в усі заголовки, - це відбиття частини втраченого і незначне відкидання російських штурмовиків до Гуляй-поля, яке далі лишається окупованим. Знаючі військові пишуть, що термін "звільнені території" не зовсім коректні. Більше пасує словосполучення «відновлення контролю", найчастіше – часткове, а не повне. Загалом: коли зʼявляються повідомлення про зміну лінії сухопутного фронту, то здебільшого йдеться про сування туди-назад у межах т.зв сірої зони, яка є й буде сірою ще довго, незважаючи на маятниковий то поступ, то відступ в її межах. Патологічне роздування успіхів і гіперболізація перемог не стихає. Заголовки, безумовно, приємніше читати, ніж фахові роз’яснення, які псують маліну.