Війна дозволяє владі позбавляти прав усіх і кожного, крім себе. Призупиняє діяльність усіх партій, крім партії влади. Дає змогу легалізувати одноосібний лайт-авторитаризм. Виправдовує репресії, утиски й закручування болтів. Забороняє громадськості контролювати дії керманичів і гарантує останнім непідзвітність, безкарність, закритість. Уможливлює ручне управління й царську модель. Є супервигідним виправданням «у нас війна», а отже, критика мародерів прирівнюється до розхитування човна, а це ж (авжеж!звісно!безперечно!) кому на руку – нашому заклятому ворогу! (кому ж іще).А тим часом позаду півтора каденції вічно шостого президента, і ця вічна каденція завдяки війні не матиме жодного конституційного ліміту, а буде підпорядкована простій формулі: війна = посада.Цієї логічної прямолінійності вже неможливо уникнути. Хоче хтось того чи не хоче, обгрунтовано це чи не обгрунтовано, іпсо це чи не іпсо – весь час, доки триватиме війна, постійно над правителем, зміни якого прагне 67% населення, висітиме ця формула: війна напряму передбачає обіймання престолу без виборів, звітності, громадського контролю. Поки війна - вічним керманичем може бути людина навіть із нульовою чи відʼємною підтримкою. Нічого з цим не вдіяти. 👇https://www.youtube.com/watch?v=8fjVuP8QkhY