Багато поглядів зараз звернено на Вірменію, де очікується розворот від традиційної проросійськості в бік обережної проєвропейськості. Хоч нам і вигідне відкриття закавказького фронту, який би дав змогу розпорошити потугу росії – але про це наразі доводиться лише мріяти в вологих снах. Публікую аналітичну довідку, яка допоможе зрозуміти потенціял чи його відсутність «вірменської євроінтеграції»:• Вірменії доведеться провести демаркацію кордону з Азербайджаном і визнати поразку. • Вірменії доведеться вибирати між євроінтеграцією і членством у Євразійському Економічному Союзі. • Вірменія зараз – економічна присоска росії: 42% торгівлі – з росією. З Європою – 7%. • 87% газу – російський, Газпром – єдиний постачальник, а філіял «Газпром Вірменія» контролює всю газорозподільну мережу. • 70% електрики виробляється на російських енергоресурсах. Ядерне пальне для Мецаморської АЕС постачає росія, а Севано-Разданський каскад ГЕС – у власності рос.компанії «Ташир». • Росія забезпечує 70% нафтопродуктів (бензин, дизель, мастила). • 100% пшениці – з росії. Також рф є основним постачальником олії, макаронів, хліба, солодощів. • Південно-Кавказька залізниця є дочірньою компанією Російської Залізниці, яка контролює всю інфраструктуру.• Єдиний алюмінієвий завод Арменал належить російській компанії Русал. • 70% грошових переказів (3,6 млрд доларів) надходить із росії. • Росія забезпечує 35% усього товарообігу Вірменії. Раніше треба було думати, перш ніж лягати під москву.