Міністр закордонних справ Німеччини Й.Вадефуль запропонував провести в Україні референдум: «Мир може вимагати болісних для українців поступок, тож не виключено, що умови завершення війни мають вирішуватися громадянами України під час референдуму».Цю пропозицію можна переповісти так: якщо одноосібна влада настільки сциклива й панічно боїться брати на себе відповідальність за погані рішення, до яких вона призвела своїм мародерством та дилетантством – то погані рішення можна завуалювати під усенародний плебісцит, результат якого Федоров гарненько підмалює в Дії, й усі будуть щасливі. Це назрівало. Торік президент в інтерв’ю французьким ЗМІ казав те саме щодо територіяльних поступок в обмін на мир: «Такий референдум можливий за умови, якщо цього захоче народ. Не всі території потрібно відвойовувати руками й не всі території треба відвойовувати зброєю. Це питання не може вирішувати президент. Без українського народу це неможливо». Цікавезно виходить. Як узурповувати владу – ніхто не питав думку народу. Як делегувати президентські повноваження Єрмаку; як закривати кордони; як ліквідовувати свободу слова; як підминати всі інституції; як позбавляти суспільство права контролювати владу; як перетворювати країну в автократію; як тирити мільярди – ніхто не питав думку народу. Аж раптом згадали про народ – коли в повітрі запахло гнилуватими поступками й безвихідними рішеннями, які явно не додадуть рейтингу і не всіма будуть схвалені. Ні, дорогенькі. Як ставати суперправителями з безпрецедентною повнотою влади – ніхто не питав думку народу. Назвалися одноосібниками – приймайте рішення щодо поступок так само одноосібно. Достойні беруть усю відповідальність на себе. Слабодухі – спихають на когось.