Вигідна війна – це не про мародерство, хоча про нього теж. Брати ширше й глибше, а саме - теорію воєн. З вічних воєн якраз тому важко виходити, бо вони стають системоутворювальним чинником. Під потреби війни миттю підтягуються цілі системи (держзамовлення, держфінансування, конверсія виробництв, робочі місця, подвоєння-потроєння бюджетів, не кажучи вже про грибок глорифікаційного пафосу, який укриває всю суспільну поверхню). Кожна війна є драйвером економіки, і в цьому її зло. Ні в теорії, ні в практиці не існує воєн, які би не породжували цілі прошарки, які без війни вже не зможуть. Це класика всіх довговічних воєн – що навколо них розростається бактеріяльний епітелій заангажованості, втягнутості, зобов’язаності. На війні блискавично зростають цілі пласти державного паразитарію та сонму примазаних. На війні також проростають цілі оази всуціль позитивних явищ (волонтерство, воїнство, пасіонарний патріотизм тощо). Усе це вкупі робить війну системотворчою – такою, без якої тяжко буде всім причетним до процесу, незалежно від знаку плюс чи знаку мінус. Під війну, якщо до неї призвичаїтися й якщо її вмонтувати в рутинне життя, підв’язується нова добре структурована форма буття. Це і є та базова причина, чому мудрі суспільства зі всіх сил стараються вислизнути зі зашморгу вічної війни – бо такі зашморги стискаються лише в сторону шиї.👇https://www.youtube.com/watch?v=2xxhq0Q0y0o