​Прогулянка моїм рідним містом: від легендарних сходів та Інгульського мосту до втраченої душі Соборної площі 💖✨
​Місце, де подих історії зустрічається з річковим бризом, а видатна майстерність корабелів поєднується з моїми найтеплішими спогадами — це ніжне та рідне серце мого Миколаєва ✨🌸
​Почати таку натхненну прогулянку варто з Верхнього Флотського бульвару, заснованого у 1826 році адміралом Грейгом на місці колишнього міського звалища. Його особлива окраса — білосніжні ротонди з колонами, старовинні ліхтарі, великий класичний фонтан у центрі алеї та знамениті чавунні гармати XIX століття, що лишилися з часів Кримської війни й уже понад століття дбайливо бережуть спокій набережної 🕊️ А поруч чарує затишком питний фонтанчик «Лев», маску для якого створив чудовий миколаївський майстер-кераміст Олексій Байбородин.
​Звідси до води ведуть одразу кілька шляхів. Насамперед це мої улюблені легендарні та величні гранітні сходи з масивними кулями по боках. Збудовані у класичному стилі ще в XIX столітті, вони існували тоді, коли зароджувалося місто й відкривався перший миколаївський акваріум-зоопарк. Цими сходами проходили цілі покоління миколаївців!
​Також поруч є більш сучасні круті сходи з бічними лавочками та квітниками, де любить відпочивати молодь 💐 На місці колишньої великої клумби-квітки тепер облаштовано оглядовий майданчик із чудовим краєвидом на річку! А трохи далі є і крутий спуск — влітку ним приємно прогулюватися до води, а взимку дітвора з радістю катається тут на санчатах.
​Звідси відкривається велична панорама на Інгульський міст, відкритий у 1981 році. Це справжній інженерний шедевр! Його величезний розвідний прогін завдовжки понад 76 метрів піднімається вгору, мов грандіозне крило, щоб пропустити красиві кораблі ✨
​Саме звідси видно акваторію Миколаївського суднобудівного заводу (колишнього заводу 61 комунара). Мій Миколаїв — славетне місто корабелів! І саме тут наші видатні майстри свого часу збудували крейсер, який пізніше отримав назву «Москва». Та історія розставила все на свої місця: ворожий флагман був відправлений на дно нашими мужніми воїнами за всіма відомим маршрутом! ⚓
​Унизу, на Нижній Набережній біля розвідного понтонного мосту, стоїть висока будівля Клубу юних моряків. У радянські часи тут вчили азбуки Морзе та радіосправі, але небагато хто знає глибшу історію цього місця! Ще у XIX — на початку XX століття тут вирував військовий порт Миколаєва, стояли портові амбари, шлюпочні сараї та знамениті купальні пані Ніколаєнко — з дерев’яними кабінами та спеціальною клеттю-ліфтом просто у воду!
​Пізніше біля цих берегів пришвартовувалися речні трамвайчики та теплоходи, які здійснювали незабутні річкові прогулянки та екскурсії хвилями Інгулу та Південного Бугу 🚢✨
​Поруч і зараз вирує спортивне життя 🚣‍♀️ Тут тренуються вихованці школи веслування — юні спортсмени на байдарках та каное спритно розсікають хвилі. А трохи далі розмістився прадавній Дикий Сад — кімерійське місто із тритисячолітньою історією.
​Після такої насиченої прогулянки ми виходимо на Соборну площу. Сьогодні вона викладена сірою плиткою з сучасними пішохідними фонтанами, де влітку бавляться діти, а взимку сяє головна ялинка та пахне гарячим какао ☕✨
​Та коли я стою тут, у моїй уяві оживає зовсім інший, величний і духовний Миколаїв... Адже саме на цій площі колись піднімався у небо величний Адмиралтейський собор — головний храм нашого міста, збудований ще наприкінці XVIII століття й підірваний у 1937 році. А поруч, на розі Адміральської та Соборної, з 1873 року стояв грандіозний монументальний пам’ятник адміралу Олексію Грейгу. Створений видатним скульптором Михайлом Микешиним на кошти, зібрані всіма жителями міста, він був справжнім шедевром: бронзова постать адмірала спиралася на гранітну скалу, прикрашену справжніми корабельними гармами та якірними ланцюгами.