❗️Дунайська Комісія ухвалила рішення про створення Реєстру збитків від російської агресії на Нижньому Дунаї. На засіданні 104 сесії Дунайської Комісії ініційоване Україною рішення про створення Реєстру підтримали більшість країн-учасниць. Також ухвалено постанову про порушення Росією Белградської конвенції внаслідок воєнних дій. Це важливі кроки для захисту України та справедливості на Дунаї.Російські атаки на українські дунайські порти - це не лише руйнування інфраструктури, суден і вантажів. Це прямий удар по міжнародній логістиці, безпеці судноплавства і свободі руху на Дунаї. Тому створення Реєстру - це поступове притягнення агресора до відповідальності: він забезпечить системний збір і узагальнення даних про завдані збитки, їх передачу до Ради Європи та Європейського Союзу і формування міжнародно-правової основи для відшкодування збитків.Дякую партнерам - Австрії, Німеччині, Хорватії, Молдові, Румунії та Словаччині - за підтримку цього рішення. Це прояв реальної солідарності й розуміння того, що безпека на Дунаї - спільна відповідальність.Росія вже була усунута від участі в Дунайській Комісії. Сьогоднішнє рішення - ще один крок до її подальшої міжнародної ізоляції та захисту принципів міжнародного права. Україна й надалі послідовно працюватиме над тим, щоб кожен злочин агресора мав свою фіксацію і неминучі наслідки.
Нарада із начальниками обласних військових адміністрацій. Пріоритет — енергетична стійкість регіонів, насамперед прифронтових областей. Ворог не припиняє масованих атак на енергетичні об'єкти, тому разом з громадами та ОВА нарощуємо потужності когенерації, та забезпечуємо децентралізацію енергопостачання.Уряд зі свого боку максимально спростив для громад процедури встановлення когенераційних установок і підключення обладнання. На рівні областей важливо пришвидшити встановлення та запуск цих установок — від підготовки майданчиків до введення в експлуатацію.Усі соціальні установи, об’єкти охорони здоров’я, водо- і теплопостачання, а також інші критично важливі об’єкти мають працювати автономно від загальних систем живлення. Це базова умова стабільної роботи громад у зимовий період і під час пікових навантажень.Робота потребує чіткої координації між областями, громадами, енергетичними компаніями та профільними службами. По кожній області важливо мати зрозумілий статус: що вже запущено, що в процесі, а де є затримки. Саме на цьому зараз зосереджена спільна робота держави, областей і громад.
Попри постійні удари по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі, Україна зберігає морський експорт і свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.Український морський коридор працює в умовах постійної воєнної загрози. Проте із початку його функціонування опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно. Коридором пройшли майже 7 тисяч суден.Поставки українського зерна, олії, кукурудзи та ячменю охоплюють 55 країни світу. Для багатьох із них, особливо в Північній Африці, цей маршрут— єдиний економічно можливий шлях доставки.Щодня триває робота над посиленням безпеки морських портів. АМПУ у тісній взаємодії з військовими, правоохоронними органами та бізнесом впроваджує додаткові заходи для захисту інфраструктури та безпечного проходження суден.Також у фокусі – безпека працівників порту. Продовжуємо роботу над розширенням мережі укриттів в портах. Окрему увагу приділяємо енергетичній стійкості. Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура. Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак – усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій.Вдячні всім, хто забезпечує функціонування морського коридору. Працівникам портів, які щодня вантажать і відправляють судна. Військовим, Військово-Морським Силам, захисникам Зміїного – кожному, хто відповідає за безпеку судноплавства та захист інфраструктури.
Провели засідання Антикризового енергетичного штабу. У фокусі – розвиток розподіленої генерації, фізичний захист енергооб’єктів, забезпечення громад необхідним обладнанням для ліквідації наслідків ворожих ударів, формування резервів палива. Пріоритет - прифронтові території. Посилюємо розподілену генерацію, адже такі джерела тепла дають змогу працювати критично важливим об'єктам навіть під час масованих обстрілів. За підтримки донорів в Україну вже доставили майже сімсот одиниць обладнання. Продовжуємо роботу з партнерами в цьому напрямку. У результаті співпраці з GIZ розширюємо мережу 60 додатковими обʼєктами розподіленої генерації на суму більше 25 млн євро. Мова йде про когенераційні установки високої потужності, блочно-модульні та мобільні котельні для швидкого реагування у разі пошкодження критичної інфраструктури. Усі ці об'єкти мають бути оперативно встановлені. Для більш швидкого підключення Уряд ухвалив комплекс рішень, які усувають для громад бюрократичні бар'єри.Попри постійні ворожі удари, опалювальний сезон триває у всіх регіонах України. Працюють понад 17 тисяч котелень, теплопостачання забезпечено для житлових будинків, соціальної інфраструктури. Вживаємо всі заходи для стабільного та впевненого проходження опалювального сезону.
❗️На завершальному етапі рекультивація Грибовицького полігону – одного із найскладніших об’єктів поводження з відходами у країні.Сьогодні у Львові завершують ключовий етап багаторічної роботи над рекультивацією Грибовицького полігону. Це місце добре відоме кожному, хто працює з темою муніципальної інфраструктури. Полігон працював із 1957 року, і за десятиліття тут накопичилося понад 14 мільйонів тонн відходів. Площа – майже 39 гектарів. Для регіону це була одна з найболючіших екологічних точок. Проєкт передбачав відновлення всієї території полігону та очищення прилеглих ділянок, які постраждали у 2016 році під час зсуву, а також зон, де утворилися фільтратні озера.Роботи проводили у два етапи. Перша фаза – технологічна, вартістю 17,8 млн євро, завершена у жовтні 2024 року. Стабілізували небезпечні схили, розчистили забруднені ділянки, вирівняли та терасували територію. Створили технічний захисний екран, який блокує утворення нових фільтратів і вихід полігонних газів. Облаштували системи збору та відведення поверхневих вод. Запустили сучасний комплекс зі збору та утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії. Ліквідували озера фільтрату й створили систему їхнього очищення.Друга фаза – біологічна, вартістю 8,4 млн євро, зараз на фінальному етапі.На сьогодні виконано 87% робіт: сформовано дренажний шар на всій території, нанесено ґрунтовий шар, висаджено багаторічні трави, облаштовані резервуари для очищення вод і пожежогасіння. Працює оновлена система моніторингу підземних вод.Виконана робота змінює не просто вигляд цього місця – вона формує новий підхід до безпеки громад біля таких об’єктів.Грибовицький полігон довгі роки був символом проблеми, яка накопичувалася десятиліттями. Сьогодні він стає прикладом того, як громада, міжнародні партнери та фахова команда можуть повернути безпеку там, де її давно бракувало. Це важливий результат для Львова та хороший орієнтир для інших міст, що працюють над модернізацією систем поводження з відходами.Проєкт реалізується в рамках Програми муніципальної інфраструктури України (UMIP), спільної програми Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку.
Важлива зустріч із Генеральним секретарем Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Матьє Морі.Дякуємо за його особистий візит до Києва. Для українців це сильний сигнал солідарності та підтримки з боку Європи – особливо зараз, у час постійних російських атак по критичній інфраструктурі та логістиці країни.Конгрес Ради Європи залишається нашим довгостроковим партнером у зміцненні місцевого самоврядування. Зараз завершуємо важливий етап децентралізації: оновлюємо законодавство, щоб громади могли працювати стабільно під час війни та рухатися в напрямку стандартів ЄС. Працюємо над цим спільно з головами громад та експертами, які долучилися до консультацій, і весь їхній досвід став основою для документів, які готуємо до розгляду Урядом.Окремий напрям співпраці – Міжнародний реєстр збитків. Українці подали майже 80 тисяч заяв. За кожною – втрачене житло, зруйнована інфраструктура, досвід людей, які пережили удари. Ця база стане опорою для механізму компенсацій, що має запрацювати для всіх постраждалих.У фокусі й прифронтові регіони. Тут громади живуть у надважких умовах: постійні обстріли, пошкоджені мережі, складна робота комунальних служб і велике навантаження на місцеві команди. Саме тому партнерські програми мають направлені в першу чергу на прифронтові громади.Їм потрібні додаткові інструменти, щоб підтримувати людей, забезпечувати сервіси і відновлюватися після атак.Дякую Матьє Морі за послідовну підтримку України. Спільна робота з Радою Європи допомагає громадам на всіх рівнях – від ідей до конкретних рішень, які стосуються життя людей.
До Дня місцевого самоврядування Президент України Володимир Зеленський започаткував почесну відзнаку «Громади-рятівники».Ця відзнака для громад, які під час війни допомагають військовим, підтримують людей після обстрілів, організовують евакуацію, забезпечують роботу комунальних служб, проводять відновлення житла та інфраструктури.Надають гуманітарний захист та інші види допомоги прифронтовим громадам, беруть участь у посиленні обороноздатності держави, підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни. Це громади, які приймають і підтримують внутрішньо переміщених осіб, дають можливість бізнесу релокуватись і відновити роботу.Відзнака «Громада-рятівник» — вдячність за ці щоденні кроки. Країна визнає внесок громад, які працюють у складних умовах та забезпечують людям необхідну підтримку. У кожній громаді є свої історії нелегких рішень, допомоги, взаємодії та турботи про людей, і саме з цього складається стійкість країни.Наші люди щодня демонструють єдність та згуртованість, пліч-о-пліч підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни.Дякую всім, хто працює у громадах та у місцевому самоврядуванні.
Вітаю всіх причетних з Днем місцевого самоврядування. Дякую всім, хто працює у громадах України. Ваша роль сьогодні визначає, як країна проходить через виклики війни. Саме на місцевому рівні люди відчувають, чи є підтримка поруч, чи є взаєморозуміння, чи можуть вони розраховувати на допомогу в той момент, коли вона справді потрібна.Прифронтові громади живуть у зовсім інших умовах, ніж решта країни. Тут кожен день приносить нові ризики, нові потреби, нові завдання. У таких реаліях важливо зберігати стійкість та єдність, злагодженість та працювати швидко. Це вимагає великої витримки і відповідальності. Вдячний за активну участь у проєкті "Пліч-о-пліч: Згуртовані громади".Вже 1100 громад беруть участь у цій ініціативі – коли більш безпечні регіони допомагають та підтримують прифронтові території. Така взаємодія формує відчуття єдності країни не на рівні слів, а через конкретні кроки. І це відчувають люди на місцях. Дякую кожному, хто в умовах війни працює задля людей.Вшановуємо тих представників місцевого самоврядування, хто загинув, виконуючи свою роботу у громадах, хто захищав свою землю та людей. Світла памʼять!
❗️Україна не допустила Росію до Ради ІМО. Сьогодні держави-члени International Maritime Organization підтримали позицію України. Росія не отримала місця в Раді ІМО. Це важливий крок, який захищає міжнародну морську безпеку й підтверджує довіру до глобальних правил навігації.Протягом декількох місяців Україна системно пояснювала партнерам реальну картину. Російські удари по портах і цивільних суднах продовжуються щодня. Агресор знищує інфраструктуру, обстрілює торговельні судна, створює небезпеки для моряків, мінує акваторії та блокує судна під іноземними прапорами. За час повномасштабної війни постраждали 162 моряки й працівники портів. Пошкоджено або знищено 131 цивільне судно. Підрив Каховської дамби відрізав внутрішні водні шляхи від виходу в море, а Миколаївський регіон отримав повне блокування близько сорока іноземних суден.Українська морська галузь працює навіть у цих умовах. Наш морський коридор забезпечив експорт понад 160 мільйонів тонн вантажів, у тому числі 94 мільйонів тонн зерна до 55 країн. Українські моряки продовжують свою роботу по всьому світу та підтримують глобальну торгівлю.Паралельно росія формує тіньовий флот і виводить судна з-під міжнародних правил. Такі судна становлять загрозу для інших учасників руху і забруднюють довкілля.Україна послідовно наголошувала, що лише відповідальний учасник міжнародної спільноти може впливати на формування глобальних стандартів морської безпеки. Рада ІМО визначає навігаційні норми, екологічні вимоги та формат захисту людського життя на морі. Її авторитет має залишатися незмінним.Сьогоднішнє рішення партнерів зберегло довіру до ІМО. Україна й надалі працюватиме над тим, щоб морська безпека залишалася пріоритетом для всіх держав, які забезпечують вільне та безпечне судноплавство.Дякую кожній країні, хто голосував проти. Дякую українській команді за роботу.
Три ключові рішення, які сьогодні прийняли на засіданні Уряду: виділили додаткові кошти на ремонти пошкодженого житла, спростили умови програми єВідновлення для співвласників та запустили новий формат проходження митного й прикордонного контролю у поїздах Укрзалізниці.▪️Уряд спрямував 609 млн грн на програму єВідновлення. Кошти підуть на компенсації для поточного ремонту пошкоджених квартир і будинків. Це дозволить надати підтримку ще 9 тисячам родинам. Після кожних російських ударів кількість заяв зростає, тому обсяг допомоги має збільшуватися постійно, особливо взимку. Працюємо над цим щодня. єВідновлення залишається найстабільнішим механізмом компенсацій за знищене та пошкоджене майно. Програмою вже скористалися понад 150 тисяч родин. ▪️Спростили умови участі в єВідновленні для тих, чиє житло перебуває у спільній власності.Зокрема, усунули одну з найпоширеніших перешкод, з якою стикалися люди: неможливість отримати компенсацію для відновлення пошкодженого житла, яке належить кільком власникам. Адже часто були випадки, коли один із співвласників не виходив на зв’язок або не надавав на це письмової згоди. Відтепер подати заяву на компенсацію може один із співвласників. Така заява вважатиметься дійсною, якщо інші власники не подадуть заперечення протягом 15 днів. У разі відсутності заперечень комісія ухвалюватиме позитивне рішення про надання компенсації. Це знімає одне з найпоширеніших бар’єрів і дає людям можливість швидше відновити житло.▪️ Запускаємо новий формат проходження прикордонного та митного контролю — його проводитимуть у вагонах під час руху поїзда. Це дозволить уникати тривалих зупинок на кордоні, скоротить час у дорозі й зробить подорож комфортнішою.Такий підхід уже працює на частині поїздів до Польщі. Це економить час пасажирів, зменшує простої та робить подорож зручнішою, особливо вночі.Першими маршрути Київ — Хелм — Київ та Львів — Перемишль — Львів. Щомісяця ними користуються майже 130 тисяч пасажирів. Координація всіх служб дозволяє впровадити цей підхід як сучасний стандарт міжнародних поїздок: без затримок, без зайвих процедур, із дотриманням безпеки.Перші поїзди перейдуть на такий режим вже у січні. Далі плануємо поступово масштабувати його на інші міжнародні маршрути, щоб подорожі були швидшими й зручнішими для більшої кількості людей.
TGLIST.COM.UA
