Джерело
КУЧЕРЕНКО Online | Вітаю нас усіх - ми стали рекордсменами.Поки пропоную проаналізувати ц...
440 Охват/переглядів
2026-10-07 16:02
Повідомлення №6921
Вітаю нас усіх - ми стали рекордсменами.
Поки пропоную проаналізувати цей сумнівний «рекорд» (див. коменти) - а далі поговоримо про «рекорди» тих чиновників, яку організували нам це.
“Загальні підсумки трьох кварталів 2026 року свідчать про те, що Україна закріпилася серед найдорожчих енергетичних зон Європи. Середньозважена ціна на РДН за дев’ять місяців склала 6 827 грн/МВт·год (134 євро/МВт·год), продемонструвавши річне зростання на 31,6% у гривні та на 19,5% у євро. Наш ринок випереджає спотові ціни найближчих західних сусідів у середньому на 10%, а німецький спот — на 19%. За рівнем дорожнечі ресурсу Україна посідає четверту сходинку на континенті, поступаючись лише Італії, Ірландії та Корсиці.”
«Справжньою причиною зниження цін наприкінці третього кварталу став не надлишок дешевої генерації, а масштабний обвал попиту. Внаслідок повітряних ударів по інфраструктурі та тривалого тягаря надвисоких тарифів зупинилися або суттєво скоротили завантаження ключові енергоємні підприємства металургії, гірничо-збагачувальних комбінатів і дата-центрів. Ринок розвантажився не через достаток, а через вимушений простій споживачів, які десятиліттями формували його базовий попит.»
Поки пропоную проаналізувати цей сумнівний «рекорд» (див. коменти) - а далі поговоримо про «рекорди» тих чиновників, яку організували нам це.
“Загальні підсумки трьох кварталів 2026 року свідчать про те, що Україна закріпилася серед найдорожчих енергетичних зон Європи. Середньозважена ціна на РДН за дев’ять місяців склала 6 827 грн/МВт·год (134 євро/МВт·год), продемонструвавши річне зростання на 31,6% у гривні та на 19,5% у євро. Наш ринок випереджає спотові ціни найближчих західних сусідів у середньому на 10%, а німецький спот — на 19%. За рівнем дорожнечі ресурсу Україна посідає четверту сходинку на континенті, поступаючись лише Італії, Ірландії та Корсиці.”
«Справжньою причиною зниження цін наприкінці третього кварталу став не надлишок дешевої генерації, а масштабний обвал попиту. Внаслідок повітряних ударів по інфраструктурі та тривалого тягаря надвисоких тарифів зупинилися або суттєво скоротили завантаження ключові енергоємні підприємства металургії, гірничо-збагачувальних комбінатів і дата-центрів. Ринок розвантажився не через достаток, а через вимушений простій споживачів, які десятиліттями формували його базовий попит.»