5.07 проведу супервізійний семінар на тему “Супровід клієнтів з РХП” - реєстраціяВ рамках підготовки до семінару провели етер в інстаграмі з колегою психотерапевткою Мариною Полінковою, яка спеціалізується на роботі з РХП, але ця нехороша соцмережа оновилась і не дала мені цей етер викласти та я його зберегла… фух. Ми заглянули за лаштунки роботи з РХП і поговорили про:• межу між харчовою стратегією звладання зі стресом та ознаками РХП у клієнтів;• міфи про РХП у психологів;з якими типами РХП найчастіше звертаються клієнти і як звучать ці запити на сесії;• до чого треба бути готовим психологу, який вирішує працювати з цією темою;• як працювати в команді з психіатрами, нутриціолагами, ендокринолагами;• які є обмеження для онлайн з цими клієнтами, а ОБМЕЖЕННЯ Є;• як і де обирати собі навчання по спеціалізації.Пишіть Марині в інсті, якщо ви хочете передати клієнта з РХП, вам потрібні контакти суміжних спеціалістів чи рекомендація колеги по навчанню.https://www.instagram.com/maryna.psycholog/?hl=ua
🤫Те, що я робила сьогодні на сесії “таємно” від клієнтки:• Затамувала подих, коли клієнтка замовкла, а потім нагадала собі дихати.• Відчула, як стиснулося в грудях, коли вона сказала: «Я не думаю, що це працює».• Відстежила свій імпульс кинутися її заспокоювати і стрималася.• Помітила власне почуття сорому через те, що не можу «виправити» її біль.• Витримала дискомфорт від незнання, чи допомагаю я взагалі.• Замислилася про скерування до іншого фахівця, але вчасно усвідомила, що це момент для контейнування, а не для втечі.Своїм супервізантам часто кажу, що ваш дискомфорт на сесії (тривога, паніка, сором, тремтіння рук та ін) не означає, що з вами щось не так чи ви завдаєте шкоди. Це зазвичай про розширення місткості "контейнера", аби залишатися присутнім, в невизначеності і без поспіху все «виправити».Цієї частини нашої роботи можна навчитись лише на практиці в живому контакті з клієнтом. Які «невидимі» речі ви робите на сесіях?#на_сесії #супервізор_поруч #рефлексія #психотерапія #психолог ________________________В тексті описана реальна внутрішня робота, а кейс узагальнений. Для того щоб з користю порефлексувати над реальними кейсами реєструйтеся на літню супервізію ➡️ https://forms.gle/8ftvAEtn3PRsZRcu9
Відверта правда про Instagram для психологів: запис зустрічі 🎙️Колеги, ми провели щиру та практичну зустріч, де без прикрас обговорили, як психологу будувати приватну практику в соцмережах у 2026 році. Разом із моєю SMM-спеціалісткою Анною Василенко ми розібрали шлях від першого страху публічності до стабільного потоку клієнтів.Про що говорили?• Як знайти «свого» SMM-ника та не злити бюджет. • Чому клієнти не приходять через місяць і коли насправді чекати результатів. • Етика, професійна ідентичність та межа між психологом і блогером. • Типові помилки: від «лікування» в коментарях до контенту без обличчя. • Реалії просування у 2026: як виділитися серед конкурентів. Ця зустріч не про успішний успіх, а про дорослу позицію, відповідальність та стабільність, яка є нашою суперсилою. ⬇️ Дивіться запис за посиланням:https://us06web.zoom.us/clips/share/WJ-8elxvSgub2_QPIvShcAІнстаграм Аніhttps://www.instagram.com/vasylenko_prosmm/?hl=uaТГК Ані про новини зі світу Інстаграм, корисні туторіали, уроки, кейси @fotofoninstaПишіть в коментарях, що ви думаєте про ведення соцмереж психологом.
В коментарях зробила для вас шпалери на телефон з цією фразою 😮Ми багато говоримо про безпечний простір та терапевтичний альянс, але часто ці поняття залишаються лише красивими термінами з підручників. Як вони виглядають у реальному житті?Ось одна узагальнена, але реальна історія, яка існує поза часом:Минулого тижня мені довелося вибачатися перед клієнткою. Тільки-но вона з’явилась у віконці зуму, одразу сказала:— Мені потрібно обговорити ваші слова з минулої зустрічі. Я хочу дещо прояснити.В голові у мене миттєво понеслося: “Ой-ой... Здається, я не казала нічого шкідливого… Що взагалі дослівно я сказала? ”Вона запитала: моє попереднє запитання було вправою для самопізнання чи я насправді звинувачувала її у вадах характеру?Ого. Я зовсім не це мала на увазі. У той момент мені довелося швидко прислухатися до себе та зупинити своє бажання захищатися чи виправдовуватися. Замість цього я відповіла:— Мені дуже шкода. Я точно не збиралася вас звинувачувати, але тепер бачу, як боляче це могло прозвучати. Будь ласка, вибачте мені.У ту мить моя готовність бути вразливою та взяти відповідальність допомогла клієнтці відчути, що її бачать, розуміють і цінують. Її настільки вразило, що хтось може відповісти з такою щирою емпатією, що вона спершу просто мовчала, а потім висловила вдячність.За мої 15 років практики подібні діалоги ставалися не раз, і щоразу вони є перевіркою для мене на професійність.Важливі для мене висновки (діліться своїми в коментарях):• Я помиляюсь, але добре, що помилки не є тавром і не визначають всю мене. Це робочий момент, який я можу опрацювати.• Моя здатність визнати власну недосконалість може бути моделлю поведінки в стосунках для клієнта.• Саме в такі моменти, коли я беру на себе відповідальність за свої промахи, створюється той самий безпечний простір. Це дає поштовх для значно глибшого росту клієнта, ніж ідеально вибудувана інтервенція.Якщо вам потрібне безпечне місце для опрацювання ваших помилок, промахів, сумнівів та почуттів, таким місцем може стати літня супервізійна група. Деталі в реєстраційній формі.#супервізор_поруч #психотерапія #терапевтичний_альянс #супервізія #на_сесії
У клінічній практиці прогрес з клієнтом не завжди проявляється через гучні інсайти, швидку зміну поведінки чи нові життєві наративи. Іноді він виглядає як стабільніший афект, зменшення кількості криз або здатність клієнта залишатися присутнім поруч із тим матеріалом, який раніше здавався нестерпним. Ці моменти можуть здаватися не такими яскравими, проте саме вони відображають процес засвоєння нервовою системою станів безпеки та здатності до витримування складних почуттів.🟠Важливо пам'ятати, що те, що ми сприймаємо як відсутність руху, насправді є необхідною фазою для зміцнення результатів:➡️Не весь терапевтичний прогрес є поведінковим. Зміни в толерантності до емоцій, здатності до саморегуляції та відчутті внутрішньої безпеки часто передують будь-яким діям чи інсайтам. Ці зрушення тонкі, але вони є фундаментом.➡️ Плато може сигналізувати про інтеграцію. Коли клієнти сповільнюються або повторюють одні й ті самі теми, вони можуть не уникати роботи, а інтегрувати та «проживати» попередні зміни.➡️ Відсутність кризи — це результат. Стабільність, передбачуваність і знижена реактивність є вагомими терапевтичними здобутками, навіть якщо вони не здаються «продуктивними» у звичному розумінні.➡️ Клієнти не рухаються лінійно. Рух відбувається між зростанням, відпочинком, опором і відновленням. Це не регрес, а природний людський ритм.🔴ЯКА Ж НАША РОЛЬ В ТАКИЙ "СЕЗОН"?!🔴 Ваша присутність — це частина втручання. Послідовність та здатність витримувати стан клієнта є активними терапевтичними процесами, а не просто пасивним очікуванням.🔴 Відчуття неефективності не є фактом. Періоди, коли терапевт сумнівається у своїй корисності, часто збігаються з найглибшою роботою над стосунками в терапії.🔴 Глибина часто потребує тиші. Деякі з найбільш значущих змін відбуваються без катарсису чи драматичних проривів. Якщо процес здається повільним, можливо, це тому, що робота торкається дуже глибоких шарів психіки.Для тих, хто супроводжує клієнтів у такі «тихі сезони»: це ознака того, що робота перейшла на рівень, де зміни відбуваються без зайвого шуму.🔴Можливо, зараз головне завдання не прискорювати процес, а витримати цю тишу, довіряючи тому, що повільна робота — це часто найглибша та найобережніша робота.___P.S. темою травневого щомісячного від мене супервізійного семінару якраз буде "СУПРОВІД КЛІЄНТІВ ІЗ ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ". 🔗 Забронювати місце: nettahorak.com
ЧИ ВИ КОЛИСЬ БУЛИ У ТАЄМНІЙ ЗМОВІ З КЛІЄНТОМ?На поверхні це виглядає як сумлінна робота, але насправді це спільний опір змінам.➡️ З боку клієнта це спосіб захиститися від болючих усвідомлень. Якщо «нічого не допоможе», то не треба ризикувати, не треба змінюватися, можна залишатися в знайомому (хоч і страждальному) стані.➡️З боку терапевта це часто виникає через почуття провини або всемогутності. Терапевт «ковтає» безнадію клієнта і починає нести її як власну поразку.Коли ви ловите себе на думці: «Я чекаю, коли цей клієнт скасує сесію, бо я все одно не знаю, що з ним робити», то вітаю, ви вже в “змові”.📍Чому ми в це потрапляємо?Клієнт розміщує всередині вас свою внутрішню «безнадійну дитину» або «жорстокого критика».Ви починаєте відчувати те, що відчуває він, а саме безсилля. І замість того, щоб досліджувати це безсилля, ви починаєте в ньому жити. Ви стаєте двома людьми, які разом дивляться в безодню, і жоден не має ліхтарика.Коли ви приносите такий кейс мені, моя задача не дати вам «пораду, як допомогту клієнту», а допомогти вам відсторонитися.📍Мої кроки в роботі з вами:❤️ Легалізація почуттів.Перше, що я скажу: «Нормально відчувати безсилля поруч із цим клієнтом». Я допомагаю вам повернути право на власну обмеженість.❤️ Пошук "третього"У діаді, де панує безнадія, простір стає двовимірним. Я виступаю як «третя сторона», яка повертає перспективу. Ми розбираємо: чия це безнадія? Ваша? Клієнта? Чи, можливо, це репліка його стосунків з батьками?❤️Аналіз контрпереносуМи дивимося, чому ви погодилися на цю «угоду». Можливо, ви боїтеся бути «поганим психологом», якщо визнаєте, що прогресу немає?❤️Повернення агресіїЧасто за «все погано» стоїть багато пригніченого гніву. Я допомагаю вам побачити, як клієнт (несвідомо!) знецінює вашу роботу, і як ви (так само несвідомо) дозволяєте йому це робити, щоб не конфліктувати.Якщо ваша терапія перетворилася на «спільне оплакування неминучого», то варто зупинитись. Робота психолога заключається не в тому, щоб врятувати клієнта від його безнадії, а в тому, щоб залишитися живим, спостережливим і ОКРЕМИМ поруч із нею.Вихід з такої “змови” починається тоді, коли ви на наступній сесії зможете чесно і з повагою повернути це клієнту: «Я помічаю, що ми обоє ніби здалися. Схоже, у наших сесіях оселилося переконання, що нам ніщо не допоможе. Давайте подивимось, як це переконання насправді нас захищає».Чекаю вас на груповій літній супервізії, будемо шукати вихід разом. Детальніше про запис в групу дивіться в анкеті.
Групова супервізія у форматі “Літній табір для психологів”., але без валіз і з практичною користю!🔥Підійде для психологів і психотерапевтів:✔️які хочуть активно провести літо, наче в таборі, але професійно;✔️ які хочуть зрозуміти, чи підходить їм груповий формат супервізії, перед тим як восени піти в річну групу;✔️для тих, хто хоче зміцнити свою професійну ідентичність;✔️для тих, хто хоче побудувати усвідомлено свою стратегію професійного розвитку;✔️ для тих, хто хоче впевненіше та ефективніше працювати з клієнтами.🔥На супервізії ти отримаєш:🎚️ Розбір кейсів і реальних труднощів.🎚️ Відповіді на питання, які не знайдеш у книгах.🎚️ Підтримку колег, які розуміють твої страхи.🎚️ Відчуття, що ти не один на цьому шляху.Усе як у таборі, але онлайн:🌞 Кожна зустріч — новий етап маршруту;🌞 Комбінований формат — класична супервізія, але на кожній зустрічі будемо працювати з додатковою темою саме про психолога.🌞 Зустрічі біля багаття — підтримка і чесні відповіді у колі колег у ZOOM.🌞Вожатий — супервізор, що веде групу.🌞Компас на стежинці — пошук рішень саме для тебе.🕶7 зустрічей. Зустрічі проходитимуть щоп'ятниці з 11 до 14 години за Києвом. 🕶 10 учасників — камерна групаПри відвідуванні понад 10 годин і винесенні 1 кейсу на супервізію, ви отримуєте сертифікат від Міжнародної спілки супервізорів з фактичними годинами відвідування супервізії.Запис супервізії не проводиться. Обовʼязковою умовою є наявність відеозвʼязку та герметичний простір.Пропуски оплачуються, можливий один пропуск при попередженні.Вартість за одну супервізійну зустріч — 1400 грн. Щоб долучитися, переходьте в анкету передзапису. Сплачуйте за посиланням в анкеті за першу та останню зустрічі, заповнюйте саму анкету передзапису і місце для вас буде заброньовано — у підтвердження я вам напишу.
Нещодавно прочитала нове дослідження, в якому виділила 3 цікаві думки:🟠 Злізати з антидепресантів треба разом із психологом, а не тільки з психіатром.Раніше вважалося: "Психіатр призначив таблетки, психіатр їх і відміняє". Нове дослідження (на майже 18 тисяч людей!) доводить: якщо клієнт просто поступово зменшує дозу, то є великий ризик, що депресія повернеться. Але якщо він зменшує дозу і паралельно активно працює з психологом, шанс рецидиву падає до мінімуму. 🔴 Психолог має готувати клієнта до життя без таблеток з першого дня.Зазвичай таблетки сприймаються як фінал: "Фух, стало легше, можна видихнути". Дослідження каже: ні, антидепресант — це лише міст. І завдання психолога почати будувати міцний берег на тій стороні з самого початку. Ми маємо вчити клієнта саморегуляції, щоб коли таблетка зникне, він не впав назад у прірву, бо вже має власні опори.🟠 Головна проблема відміни ліків — це страх.Клієнти панічно бояться кидати АД, бо думають: "Без таблеток я не справлюсь". Психолог потрібен саме в цей момент, щоб контейнувати цей страх. Він має нормалізувати "відкати" (синдром відміни) і пояснити, що тривога під час зниження дози — це нормально, це не повернення депресії, а переналаштування організму.Дослідження Comparison of antidepressant deprescribing strategies in individuals with clinically remitted depression: a systematic review and network meta-analysis___P.S. темою травневого щомісячного від мене супервізійного семінару якраз буде "СУПРОВІД КЛІЄНТІВ ІЗ ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ". 🔗 Забронювати місце: nettahorak.com
ПРО ПСИХОДЕЛІЧНО АСИСТОВАНУ ТЕРАПІЮПАТ зараз один із швидко розвиваючихся методів в Україні. В нас вже легально проводиться Кетамін-асистована терапія (КАТ) та використання медичногот канабісу. Використання MDMA та псилоцибіну у процесі клінічних дослідженнь.Більшість людей вважають, що зцілює саме психоделічний досвід.Вони помиляються. Усе вирішує те, що відбувається в наступні дні та тижні ПІСЛЯ нього.У 2023 році лабораторія Gül Dölen в Університеті Джонса Гопкінса зробила відкриття, яке має змінити уявлення про психоделічно асистовану психотерапію.Психоделіки - МДМА, псилоцибін, ЛСД, кетамін та ібогаїн — усі вони заново відкривають «КРИТИЧНИЙ ПЕРІОД НАВЧАННЯ СОЦІАЛЬНІЙ ВИНАГОРОДІ». Це ті рідкісні вікна розвитку, коли ми вчимося будувати зв'язки, довіряти та адаптуватися.Раніше вважалося, що наш мозок закриває ці вікна до 26 років. Виявилося, що психоделіки дають нам ключ, щоб відімкнути їх знову.
ЧОМУ ЦЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТАКЕ ЗАХОПЛЮЮЧЕ?Різні сполуки діють на різні рецептори (5-HT_{2A}, NMDA, KOR), проте всі вони зводяться до одного результату: повторного відкриття критичних вікон навчання.Зцілює не сама «подорож» (тріп), а стан відкритості після неї.➡️ Кожна речовина відкриває це вікно на різний час:* Кетамін ≈ 48 годин* Псилоцибін ≈ 2 тижні* ЛСД ≈ 3 тижні* Ібогаїн / 5-MeO-DMT ≈ 4 тижніЦе “вікно” метапластичності, тобто готовністі мозку до «перепрошивки». Поки вікно відкрите, можуть укорінитися нові поведінкові звички та паттерни надійної прив'язаності. Посилання на дослідження
У роботі в сфері ментального здоров’я є ПАРАДОКС, ПРО ЯКИЙ ГОВОРЯТЬ НЕДОСТАТНЬО ЧАСТО. Навички, які роблять вас ефективними в терапевтичному процесі, не завжди стають у пригоді в реальному житті.Моя робота навчила мене робити паузу, регулювати свій стан, утримувати цікавість до іншого і не поспішати з відповіддю. Це корисно на сесії з клієнтом. Але це все ускладнює в будь-якому іншому місці.🧐Я помічаю, що слухаю замість того, щоб ділитися. Контейную замість того, щоб виражати. Залишаюся стриманою тоді, коли момент насправді потребує щирого хаосу чи емоційності. Крім того, виникає непомітний, але відчутний, енергетичний дисбаланс. Коли мої дні минають у дбайливому витримуванні горя, тривоги, страху та невизначеності людей, які прагнуть нашої присутності. І замість відновлення резурсів, коли щоденне життя перетворюється на другу роботу, а всі друзі на сурогатних клієнтів. ☺️Я можу зустріти майже будь-кого з емпатією. Роль «стабільної людини» несвідомо стає частиною ідентичності, і вийти з неї буває ніяково, хоча раціонально ви розумієте, що це необхідно. Те, що ви добре вмієте розуміти інших, не означає автоматично, що вам легко дозволити іншим побачити вас справжнім.На супервізіях ми багато говоримо про те, як утриматися у професійній позиції. А як ви з неї виходите після сесії з клієнтом? Чи помічаєте, як ви потрапляєте в неї в спілкування поза роботою?#супервізор_поруч #супервізор____________________Запрошую вас на супервізійний семінар «Супровід клієнтів з ПТСР».➡️ Забронювати місце
TGLIST.COM.UA
