Нацрепозитарій України НРАТ / NRAT

ДЕ ПРОХОДИТЬ МЕЖА МІЖ РОЗСЛІДУВАННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ, ЦЬКУВАННЯМ ТА ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВТРУЧАННЯМНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «На мене заявили у поліцію через справу Ардея. А я просто робив свою роботу».У ній Джек розповідає про обставини розслідування звинувачень у плагіаті щодо професора Кембриджського університету Джейсона Ардея та про втручання у справу поліції. У лютому 2026 року автор статті отримав дзвінок від поліції Лондона, в якому йому повідомили про скаргу Джейсона Ардея та неприпустимість подальших контактів із ним. На той момент Джек не контактував з Ардеєм уже чотири місяці після того, як надіслав йому листа з пропозицією відповісти на звинувачення в плагіаті. Підставою для журналістського розслідування стали підозри щодо етичності академічних праць Ардея. Гроув підготував 63-сторінковий звіт із детальним описом фрагментів докторської дисертації Джейсона, які могли бути використані без належного цитування з іншого джерела. Всього Кембриджському університету та Ліверпульському університету Джона Мурса, де Ардей здобув докторський ступінь, було передано 97 сторінок аналітичних матеріалів. Очікувалось, що університети проведуть розслідування відповідно до власних правил і зроблять це своєчасно, справедливо та прозоро. Затягування процедур призвело до того, що питання зрештою почали активно розглядати інші автори та дослідники вже поза межами інституційного процесу. Частина журналістських запитів могла бути дискусійною та виходила за рамки суто академічної дискусії. Ситуація набула нового розвитку в серпні 2026 року. Кембриджський університет розпочав розслідування щодо академічної кваліфікації та окремих фактів професійної діяльності Ардея, а той 5 серпня подав у відставку з посади професора, не визнавши академічних порушень. Постає питання про якість та швидкість реакції академічної спільноти на серйозні сигнали щодо можливої академічної недоброчесності. Якщо інституції надто довго не реагують на обґрунтовані запити, перевірка може переміститися в менш формалізований публічний простір, де висновки робляться вже не за університетськими правилами. Справа Ардея ще не завершена, оскільки Кембридж продовжує власне розслідування.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/i-was-reported-police-over-arday-case-i-was-just-doing-my-job

НОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИВерховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399.Документ оновлює модель державної фінансової підтримки здобуття вищої освіти, закріплюючи такі інструменти бюджетного фінансування, як державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, державні гранти. Прийняття закону надасть вступникам і студентам більше можливостей отримати підтримку від держави, зберегти безоплатне навчання на конкурсній основі та краще пов’язати підготовку фахівців із потребами країни, громад і ринку праці. Конституційне право на безоплатну вищу освіту в державних і комунальних закладах збережено. Державне замовлення зберігається для сектору безпеки та оборони. Йдеться про вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Держава фінансуватиме підготовку фахівців відповідно до визначених потреб цього сектору. Для цивільної вищої освіти передбачені державні та регіональні бюджетні місця, які забезпечуватимуть безоплатне навчання на конкурсній основі за всіма спеціальностями. Кількість таких місць визначатиметься з урахуванням прогнозу потреб ринку праці. Регіони також зможуть додатково підтримувати підготовку фахівців через регіональні бюджетні місця. Це дасть громадам і областям більше інструментів для підготовки кадрів, потрібних для місцевого розвитку. Передбачено кілька видів державних грантів: академічні – для вступників із високими результатами зовнішнього оцінювання; соціальні – для вразливих і соціально незахищених категорій населення; спеціальні – за мистецькі або спортивні досягнення; для підготовки офіцерів запасу. Також закон розширює можливості для освіти упродовж життя: люди, які вже здобули освіту за кошти бюджету або за державним грантом, зможуть повторно здобути той самий ступінь вищої освіти з державною підтримкою за умови наявності 7 років страхового стажу, втрати можливості працювати за станом здоров’я, статусу учасника бойових дій, інвалідності. Нова модель буде запроваджуватись поетапно. Норми щодо академічних грантів набирають чинності через місяць після опублікування закону, інші діятимуть з 1 січня 2027 року та будуть запроваджені вже під час вступу 2027. Детальніше: https://mon.gov.ua/news/verkhovna-rada-ukrainy-ukhvalyla-zakon-pro-novu-model-derzhavnoi-pidtrymky-zdobuttia-vyshchoi-osvity, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43517, https://itd.rada.gov.ua/f11a613b-c46a-4935-acfb-e6419712d4b7

ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВІнформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн.  Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11).  Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty

ФОНД SCALEUP EUROPE ПОЧИНАЄ ВИПИСУВАТИ ЧЕКИОсновні фінансисти та стартапери орієнтуються на Каліфорнію. Компанії, які могли б залишитися в Європі, продовжувати наймати тут працівників і сплачувати податки в ЄС, переїжджають до США.Щоб протидіяти цьому відтоку Євросоюз запровадив власний інструмент Фонд Scaleup Europe вартістю 5 млрд євро. Шведська інвестиційна група EQT, під керівництвом якої знаходяться  активи на суму 269 млрд євро, тепер спрямовує гроші інноваторам з  цього фонду. Пріоритетами фонду наразі є цифрові системи, промислові системи та науки про життя, зокрема -  розвиток штучного інтелекту, квантових обчислень, чистих технологій та біотехнологій.  Раніше створений інструмент для підтримки інноваційних компаній EIC мав обмежені ресурси у розмірі 30 млн євро,  тоді як новий фонд орієнтований на підтримку не стартапів на ранніх стадіях, а компаній, які вже довели перспективність своїх ідей і тепер потребують розширення. Комісар ЄС зі стартапів, досліджень та інновацій вважає запуск нового фонду ключовою зміною в інвестиційному ландшафті європейських технологічних компаній. Перші інвестиції від Фонду Scaleup Europe очікуються вже у серпні цього року.Детальніше: https://euperspectives.eu/2026/08/money-is-moving-scaleup-europe-fund-starts-writing-cheques

ЯКІСНІ СЕРВІСИ У ГРОМАДАХ: МОНІТОРИНГ, РОЗВИТОК ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯНа платформі «ДіяОсвіта» доступний освітній серіал «Якісні сервіси у громадах: моніторинг, розвиток та цифровізація».Його створено для підтримки розбудови безбар'єрних просторів. Серіал містить 10 серій, які презентують інструменти, чеклисти та практичні поради, які будуть корисними для управлінцям і просто небайдужим громадянам у їх діяльності з удосконалення сервісів для населення. Зокрема, розглядаються практичні питання поетапного створення безбар'єрного середовища – від оцінки приміщень і їх  адаптації до потреб людей з інвалідністю, до етичного надавання послуг, повноцінного запуску цифровізації, упровадження інновацій, аналізу їхньої цінності для громади, управління процесами та підтримки команд. Освітній серіал створено Міністерством цифрової трансформації України у межах «Проєкту підтримки Дія», що Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні реалізує за фінансової підтримки Швеції.Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/courses/high-quality-services-for-communities, https://t.me/diia_education/2549

ОКРЕМИМ РЕЗУЛЬТАТОМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ МАЄ СТАТИ ЛЮДСЬКЕ СУДЖЕННЯНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Боксі Янг «ШІ вимагає зробити людське судження результатом університетської освіти».У ній автор аналізує зміни на ринку праці під впливом розвитку технологій штучного інтелекту й стверджує, що університети мають цілеспрямовано формувати та оцінювати здатність випускників приймати рішення, працювати з невизначеністю, оцінювати ризики та нести відповідальність за наслідки власних рішень. Автор звертає увагу, що дискусія про вплив ШІ на зайнятість часто зводиться до двох протилежних сценаріїв: масового зникнення робочих місць або майже повної відсутності змін. Реальна ситуація – складніша: у зайнятості не відбувається масштабних скорочень, безпосередньо пов’язаних з ШІ, проте початкові професійні позиції змінюються швидше, ніж встигає адаптуватися післяшкільна освіта. Насамперед автоматизуються рутинні завдання з невисоким рівнем самостійності, які традиційно були своєрідним першим щаблем професійного розвитку молодих працівників. Коли ми говоримо про людське судження, йдеться не про абстрактну «м’яку навичку», а про практичну здатність формулювати проблему, зіставляти суперечливі вимоги, оцінювати ризики, робити вибір за відсутності однозначної відповіді на визначальні питання та брати відповідальність за результат. У робочому середовищі, де ШІ може генерувати варіанти рішень, саме людина визначає, які дії слід здійснити. Попит на такі компетентності швидко зростає. Майже половина оголошень про вакансії середнього та початкового рівня вже містить вимоги, пов’язані з прийняттям рішень, постановкою проблем і відповідальністю. Найвиразніше ця тенденція проявляється у сферах, де рішення мають фінансові, безпекові або регуляторні наслідки, зокрема - у банківській справі, енергетиці, комунальному господарстві та охороні здоров’я. Аналогічні вимоги поширюються і на практичні професії — будівництво, логістику, клінічну діяльність. Однак університетська освіта поки недостатньо реагує на ці зміни: багато освітніх програм залишаються зосередженими на передаванні знань і технічній підготовці, а оцінювання переважно перевіряє правильність отриманої відповіді. За таких умов студент може навчитися створювати результат за допомогою дедалі потужніших інструментів ШІ, але не отримати достатньо можливостей для пояснення власного рішення або аналізу його можливих наслідків. Фахівець має бути як гарно технічно підготовленим, так і готовим до самостійного прийняття рішень. Тому людське судження має бути безпосередньо закріплене в навчальних програмах як визначений і оцінюваний результат навчання. Для цього студентам потрібно давати завдання з неповною інформацією, конкуруючими обмеженнями та кількома можливими рішеннями, де якість аргументації важливіша за технічну точність. Окремою складовою має стати грамотність у роботі з ШІ, але не лише вміння користуватися відповідними інструментами. Студенти повинні розуміти, коли результати ШІ необхідно поставити під сумнів, як виявляти помилки та упередження і що треба нести відповідальність за прийняті рішення. Виробнича практика та інші форми навчання на робочому місці не повинні обмежуватися спостереженням або виконанням окремих завдань. Студентам варто надавати обмежену, але реальну відповідальність: аналізувати варіанти, визначати ризики, формулювати рекомендації та оцінювати наслідки прийнятих рішень. Саме зіткнення з наслідками, а не лише виконання завдань, формує здатність до судження. Отже, університети мають посилити увагу до розвитку критичного мислення, оскільки розвиток ШІ не скасовує значення людського чинника, а підвищує вимоги до того, що саме людина повинна вміти робити краще за машину.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-demands-human-judgement-become-defined-degree-outcome

ЄВРОПА ШУКАЄ НОВІ МОДЕЛІ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Палмовського «Європейська ініціатива досконалості — складна, але інтригуюча ідея».У ній розглядаються пропозиції щодо створення нового європейського механізму довгострокового фінансування провідних дослідницьких центрів та забезпечення співпраці між ними,  а також аналізуються політичні, фінансові й організаційні проблеми, які необхідно буде подолати для його реалізації. Звіт Маріо Драґі про конкурентоспроможність Європи, оприлюднений у 2024 році, фіксує наявність сильної університетської системи Європи та одночасну обмеженість критичної маси науковців, щоб вивести університети на найвищий світовий рівень. Драґі запропонував створити своєрідну Європейську дослідницьку раду для інституцій, яка надавала б довгострокове фінансування університетам для розвитку провідних фундаментальних досліджень та підтримки високоякісної освіти. Ця ідея європейської ініціативи досконалості набула політичного розвитку: у березні 2026 року Німеччина запропонувала програму Nexus з об’єднання університетів і дослідницьких інститутів; Франція та Польща виступили з ініціативою створення «лабораторій досконалості», які мають об’єднувати провідних дослідників і лабораторії. У майбутній рамковій програмі FP10 містяться масштабні дослідницькі ініціативи з подолання фрагментації та об’єднання як усталених, так і нових центрів досконалості. На думку Палмовського, проблемою є сама модель підтримки. Потрібно визначити, що саме має бути головним об’єктом фінансування — університети як інституції чи окремі лабораторії та дослідницькі групи. Німецька пропозиція передбачає обидва виміри, тоді як франко-польська ініціатива більше зосереджена на дослідниках і лабораторіях. Якщо головна мета полягає в об’єднанні найсильніших дослідників у передових галузях, то незрозуміло, наскільки розбудова інституційної спроможності має бути самостійною ціллю. Інше питання стосується місця такої ініціативи в майбутній програмі «Горизонт Європа». Європейська дослідницька рада вже фінансує окремих дослідників, а кількість високоякісних заявок значно перевищує доступні ресурси. У проєкті FP10, який має розпочатися у 2028 році, фінансування ERC передбачено збільшити, але цього буде недостатньо для повноцінної підтримки вже існуючих інструментів. Отже, створення окремої «ERC для інституцій» потребуватиме додаткових коштів, які можна знайти лише через перерозподіл ресурсів всередині загального бюджету «Горизонт Європа». Запропонована німецька модель Nexus передбачає 20 мереж щонайменше з трьома партнерами, кожна з яких отримуватиме по 20 млн євро на рік упродовж семи років поспіль або 2,8 млрд євро. Лише Німеччина передбачає 4,8 млрд євро на семирічний період у межах власної національної стратегії досконалості, але тут вже діють 70 кластерів, тоді як у Франції існує понад 100 лабораторій досконалості. Наскільки реалістично обмежити загальноєвропейську ініціативу лише 20 центрами? Також існує проблема відбору: концентрація значних ресурсів у кількох провідних інституціях може бути політично складною, але водночас така програма не може перетворитися на інструмент розширення участі, - вона має залишатися конкурсною та сформованою «знизу вгору», а досконалість має бути вирішальним критерієм. Як оцінювати «нову» або таку, що формується, досконалість у конкурсі з уже визнаними провідними центрами? Ідея потребує подальшого фахового обговорення предстаників академічного сектору та політиків, оскільки може забезпечити довші часові горизонти для розвитку дослідницької співпраці, стимулювати розширення вже наявних партнерств  і створити додатковий механізм підтримки досліджень.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/european-excellence-initiative-challenging-intriguing-idea, https://commission.europa.eu/document/download/97e481fd-2dc3-412d-be4c-f152a8232961_en?filename=The%20future%20of%20European%20competitiveness%20_%20A%20competitiveness%20strategy%20for%20Europe.pdf

УНІВЕРСИТЕТИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО ОЧНИХ ІСПИТІВ… ЧИ НІ?На сайті Times Higher Education опубліковано аналітичну статтю Джульєт Роуселл «Чи повертаються університети до очних іспитів, щоб протидіяти шахрайству з використанням ШІ?».У ній автор аналізує, як британські університети змінюють підходи до оцінювання під впливом стрімкого поширення інструментів генеративного штучного інтелекту: одні посилюють використання очних іспитів та інших форм контрольованого оцінювання, інші відмовляються від обмежень на ШІ та намагаються перевіряти не стільки кінцевий результат, скільки здатність студента критично працювати з технологією. Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року багато університетів намагалися заборонити його використання, розглядаючи ШІ як загрозу академічній доброчесності. Однак використання таких інструментів продовжувало зростати. Частка студентів, які використовують ШІ у навчанні, становить 95%, порівняно з 66% у 2024 році, а частка тих, хто безпосередньо включає згенерований ШІ текст у роботи, що оцінюються, зросла з 3 до 12%. Університети поступово пом'якшують обмеження і дедалі частіше визнають уміння працювати з ШІ важливою професійною навичкою. Найпоширенішою моделлю у британських університетах залишається система «світлофора»: «червоні» завдання повністю забороняють ШІ, «бурштинові» дозволяють його часткове використання, а «зелені» — дозволяють або навіть передбачають його застосування. Водночас деякі університети дедалі активніше використовують очні контрольовані іспити, аудиторні роботи, усне оцінювання та завдання, що передбачають оцінювання саме процесу виконання роботи, а не отриманого результату. З'являються і альтернативні моделі: університет Бата з 2026–2027 навчального року відмовляється від «світлофорної» системи на користь дворівневої моделі: відкриті оцінювання, де використання генеративного ШІ дозволене або є частиною завдання, і закриті — обмежені в часі очні іспити під наглядом. Кардіффський університет також схиляється до цього підходу, хоча не планує масштабного повернення до паперових іспитів. Університет Суррея з вересня 2026 року планує інтегрувати штучний інтелект до всіх освітніх програм та змістити акцент із результату на процес його отримання. Студенти інженерних спеціальностей зможуть використовувати ШІ для проєктування будівлі, але повинні перевірити його результати власними розрахунками й моделюванням. У літературознавстві до есе можуть додаватися чернетки або пояснення внесених під час редагування змін. Однак частина викладачів вважає, що в нинішніх умовах саме очне оцінювання дозволяє краще встановити, що студент знає і вміє самостійно. Професор філософії Даремського університету Енді Гамільтон заявив, що після повернення до перевірки студентських робіт уже не міг надійно визначити, де ШІ використовували неналежно, а де — допустимо. Професор права Університету Свонсі Майкл Дрейпер повідомив, що його кафедра наступного року поверне очні іспити для частини оцінювань, хоча це не означатиме повернення до традиційних «іспитів на пам'ять». За даними дослідження Дрейпера та Філіпа Ньютона, торік 78% британських університетів усе ще використовували онлайн-іспити. Серед них 65% не застосовували жодних засобів дистанційного нагляду, а лише 10% використовували систему дистанційного контролю для всіх онлайн-іспитів. При цьому 70% закладів не планували відмовлятися від онлайн-іспитів, а повністю ліквідувати їх збиралися лише 3%. Цікавий результат отримав Лондонський університет Біркбек, де цього навчального року знову запровадили очні іспити на юридичному факультеті. Частка студентів, які отримали найвищу оцінку, перевищила 45%, тоді як у тому самому модулі попереднього року, коли використовували домашні есе, вона становила 13%. Звісно, ці показники самі по собі не доводять переваги очного оцінювання, однак викладачі відзначають у таких сценаріях зростання відвідування, залученості та співпраці студентів.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/are-universities-returning-person-exams-combat-ai-cheating

ПІДСУМКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЗІ СТВОРЕННЯ  МЕРЕЖІ СТАРТАП-ШКІЛ, ІНКУБАТОРІВ, АКСЕЛЕРАТОРІВНа засіданні уряду обговорювались підсумки дворічного експериментального проєкту МОН зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Він був започаткований МОН, Фондом розвитку інновацій, Українським фондом стартапів для підтримки розвитку університетських інновацій та команд, які працюють над технологічними рішеннями - студентів, аспірантів, науковців, викладачів.Учасники експерименту працювали над новими технологічними рішеннями сфері енергетики, агротехнологій, штучного інтелекту, медицини, оборонних технологій, екології та освіти.  Реалізовано 63 проєкти стартап-шкіл, створено 76 стартапів; залучено понад 17 млн грн інвестицій; 13 стартапів комерціалізували інноваційну продукцію; проведено 148 популяризаційних та освітніх заходів. Підтримка команд охоплювала різні етапи розвитку стартапу: формування ідеї, створення MVP, підготовку до виходу на ринок, пошук партнерів та залучення інвестицій. Учасники отримували фінансову, менторську, освітню та консультаційну підтримку. Фінансування здійснювалося за кошти спеціального фонду державного бюджету в межах зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України за програмою «Горизонт 2020».Детальніше: https://mon.gov.ua/news/merezha-startap-shkil-inkubatoriv-akseleratoriv-pidsumky-eksperymentalnoho-proiektu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/08/06/katalog-nacionalna-mereza-startap-skil-inkubatoriv-akseleratoriv.pdf

ДОВІРА  МОЖЕ  БУТИ  БІЛЬШ  ЕФЕКТИВНОЮ,  НІЖ  ПІДОЗРІЛІСТЬНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніка Картрайта «Академічна доброчесність перетворилася на педагогіку підозри».У ній автор стверджує, що університетські системи академічної доброчесності дедалі частіше розглядають студентів як потенційні ризики, хоча значна частина випадків порушень пов'язана не з навмисним обманом, а з нерівним доступом до знань про академічні правила.  Студентів, щодо яких можуть виникати звинувачення в академічних порушеннях, можна поділити на три групи: ті, хто свідомо намагається обманювати; ті, хто недостатньо розуміє або не повністю дотримується академічних вимог; ті, хто докладає зусиль, але не знає належним чином правил академічної роботи. Поширення сервісів виявлення плагіату, моніторингу відвідуваності, аналізу залученості та перевірок використання штучного інтелекту призвело до того, що сфера контролю значно розширилася, що врешті-решт формує підхід, за якого студенти стають об'єктами контролю, а не особами, що потребують допомогти в навчанні.  Частина студентів приходить до університету вже знайомою з етичними нормами досліджень, тоді як інші, зокрема - іноземні студенти, навчалися за іншими академічними традиціями. Навмисний обман і недосконале володіння академічними правилами часто розглядаються як рівноцінні порушення, що породжує надмірно формалізовані процедури. Необхідно перетворювати академічні практики на навички, які системно розвиваються і прозоро оцінюються. Правила цитування, парафразування, роботи з джерелами та відповідального використання ШІ мають бути безпосередньо включені до результатів навчання та критеріїв оцінювання. Тоді помилка студента не сприйматиметься автоматично як моральне порушення, а розглядатиметься передусім як недолік сформованої компетентності.  Автор не пропонує послаблювати академічні стандарти, він закликає краще навчати студентів етичних практик, зробити їх невід'ємною частиною освітнього процесу.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academic-integrity-has-become-pedagogy-suspicion