Ця розмова з Шабуніним постійно крутилась довкола айкью Верховного головнокомандувача. Ні, ми не говорили, що він тупий. Але говорили про тупню, яка відбувається – красти замість воювати, дрюкати тих хто заважає красти, замість позбавлятись крадіїв у своїй команді. А для мене ж краще загубить з розумним, чим знайти з дураком. Тому я постійно думав після запису ефіру: «А кого ж розумного я знаю?»Згадав багатьох, бо ми ж не кончена країна 404. А в нинішніх обставинах згадав про один абзац в недавній статті «The Guardian» про Залужного:«Близькі до нього люди кажуть, що він вважає Ізраїль зразком для наслідування, незважаючи на його нинішні криваві дії в Газі, розглядаючи його як невелику країну, оточену ворогами і повністю зосереджену на обороні. Він би позиціонував себе як жорсткого лідера воєнного часу, який обіцяв би українському народу «кров, піт і сльози» в обмін на порятунок нації, наслідуючи Вінстона Черчилля. В одній приватній розмові він сказав: «Я не знаю, чи буде український народ готовий до цього, готовий до такої жорсткої політики». З огляду на поведінку тилового населення і шалену підтримку Зеленського, який уникає переводу країни на режим біднішого і озброєнішого життя з домінуванням військового дискурсу – я теж сумніваюсь разом з Залужним. Про «акваріумних рибок» https://www.youtube.com/watch?v=Jh-6wBbcp9Q