Мінветеранів України

22 червня — ця дата закарбувалася в історії як символ великої трагедії українського народу. Цього дня у 1941 році нацистська Німеччина розпочала бомбардування Києва, Житомира та інших українських міст, відкривши один із найкривавіших фронтів Другої світової війни. Тоді Україна зазнала чи не найбільших втрат: загинули від 8 до 10 мільйонів людей. Було вщент зруйновано понад 700 міст та майже 30 тисяч сіл. Проте, варто пам’ятати, що свою боротьбу з нацистами українці у Другій світовій війні розпочали ще 1 вересня 1939-го у лавах різних армій, в той час як радянський режим фактично був союзником гітлерівської Німеччини.Захист історичної правди про Другу світову війну та вшанування пам’яті мільйонів її жертв сьогодні є не просто нашим обов’язком, а частиною опору ворожим маніпуляціям. Переживаючи жахіття нової війни та втрачаючи у боях своїх людей, українське суспільство як ніколи глибоко усвідомлює справжню ціну свободи, миру та безпеки.Вічна пам’ять і світла пам’ять усім, чиї життя забрала війна.

🔹Пояснюємо, як має відображатися е-Посвідчення у ДіїВаріант 1: У вас уже є паперове посвідчення на руках. У такому разі Дія відображатиме і номер вашого паперового документа, і новий 11-значний реєстровий номер. Нічого не зникло, ваш номер фізичного посвідчення УБД залишається на місці.Варіант 2: Ви щойно отримали статус і паперового документа ще не маєте. У вашому е-Посвідченні відображатиметься тільки 11-значний реєстровий номер. Але ви вже можете повноцінно користуватися всіма цифровими послугами та пільгами, не чекаючи, поки паперовий документ надрукують і видадуть вам у руки.Що таке цей 11-значний «реєстровий номер»? Це не новий статус і не новий документ. Це унікальний номер вашого запису в базі даних — Єдиному державному реєстрі ветеранів війни. Простіше кажучи: це код, під яким система зберігає інформацію про те, що ви офіційно є ветераном чи ветеранкою.🧐Де знайти е-Посвідчення та подивитися свої дані, атакож що робити, якщо е-Посвідчення невідображається чи містить помилки - читайте тут

🤝Посилюємо міжнародну співпрацю: відбулося засідання Секторальної робочої групи з питань ветеранської політикиСекторальна робоча група (SWG) є ключовою ланкою національної архітектури координації донорів. Цей майданчик забезпечує безпосередній діалог між Урядом та міжнародною спільнотою, гарантуючи, що кожна ініціатива партнерів узгоджується зі Стратегією ветеранської політики на період до 2030 року та її операційним планом.Засідання пройшло під співголовуванням заступника Міністра у справах ветеранів України Олега Шиманського, а також представників Посольств Великої Британії та Швеції. Також долучились представники посольств США, Канади, Данії, Польщі, Франції та Королівства Нідерландів, а також Делегації ЄС в Україні, Представництва НАТО та Консультативної місії ЄС.Під час зустрічі йшлося, зокрема, про впровадження програми працевлаштування 2026–2027 років та розвиток ветеранського бізнесу через гранти, розбудову мережі фахівців супроводу та розширення мережі ветеранських просторів. Детальніше — тут

Сьогодні ми вперше офіційно відзначаємо професійне свято воїнів, які перетворюють майбутнє на реальність прямо на полі бою. Україна стала першою державою у світі, яка виділила безпілотні та роботизовані комплекси в окремий рід сил, створивши унікальний прецедент у світовій воєнній історії.Сили безпілотних систем — це втілення гасла: «Тут люди думають, а виконують дрони». Завдяки вашому інтелекту, креативності та інноваціям — від перших у світі дистанційних перехоплень ворожих БпЛА до надточних ударів у глибокому тилу ворога — Україна диктує нові правила війни на суходолі, у небі та на морі.Але найголовніше — кожна ваша успішна місія, кожен точний удар — це збережені життя українських Захисників і Захисниць, адже там, де раніше ризикувала людина, сьогодні діє технологія.Дякуємо ветеранам, ветеранкам та чинним військовослужбовцям СБС за незламність, за вірність справі та за ваш неоціненний внесок у знищення ворога. Схилімо голови перед воїнами, які віддали життя у боротьбі за Незалежність України.

🔹Продовжуємо вдосконалювати систему підтримки ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Відтепер фахівці із супроводу офіційно використовуватимуть спеціалізовану цифрову платформу «ОСКАР» — системи кейс-менеджменту та CRM для роботи з ветеранською спільнотою.Для цього Уряд вніс зміни до постанови №881. 🔹ОСКАР – це сучасна цифрова онлайн-система, розроблена Мінветеранів, яка дозволяє вести єдину базу звернень ветеранів й ветеранок, членів їхніх родин та сімей полеглих воїнів. Вона забезпечує реєстрацію звернень як онлайн, так і офлайн, формування електронних профілів отримувачів послуг, автоматичне підвантаження даних з Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ), ведення кейсів та координацію роботи між різними відомствами. ☝️Для ветеранів та їхніх родин це означає більш швидше отримання необхідної підтримки, простішу взаємодію з фахівцями із супроводу та підвищення якості послуг. Водночас Мінветеранів отримує інструмент для аналізу потреб ветеранської спільноти, моніторингу якості наданої допомоги

Медіа відіграють важливу роль у формуванні суспільного ставлення до ветеранів і ветеранок. Подача матеріалу може впливати не лише на інформування, а й на рівень поваги, розуміння та довіри в суспільстві. Важливо надавати голос ветеранам та висвітлювати їхні історії з повагою й підвищувати усвідомленість суспільства щодо їхнього внеску та проблем.Журналістам варто пам'ятати, що ветеранська спільнота — різноманітна. Це люди різного віку, професій, досвіду та життєвих історій. Серед них — як чинні військовослужбовці, які мають бойовий досвід, так і демобілізовані військові, які повернулися до цивільного життя. Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях. До них належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.У нашому дописі на сайті зібрано практичні поради, які стануть корисними під час підготовки матеріалів про ветеранів і ветеранок 👉 посилання

Для ветеранів і ветеранок, які мають порушення слуху, важливо не лише отримати інформацію, а й відчувати, що розмова відбувається у зручний та зрозумілий спосіб. Просте дотримання рекомендацій допомагає зробити спілкування більш доступним і безбар’єрним для всіх учасників розмови.✅ Уточнюйте зручний формат комунікаціїКомусь комфортніше спілкуватися усно, комусь — у переписці. Варто запитати, який формат буде найзручнішим для людини. Залежно від відповіді будуйте комунікацію у зручному для всіх форматі.✅ Підтримуйте зоровий контактПід час розмови дивіться на людину. Це допомагає краще сприймати інформацію, зчитувати міміку та, за потреби, читати по губах.✅ Привертайте увагу коректноЩоб звернутися до людини, назвіть її на ім’я. Також можна помахати рукою або легенько привернути увагу дотиком до плеча — без різкості чи несподіваності. ✅ Говоріть чітко та спокійноНе потрібно кричати або надмірно акцентувати слова. Краще говорити рівно, у звичному темпі та короткими зрозумілими реченнями.Продовження

Комфортне спілкування починається з простих речей — поваги, терплячості та готовності слухати. Аби спілкування з ветеранами та ветеранками, які мають порушення мовлення, було більш зручним і поважним для всіх учасників, ми підготували декілька практичних порад: 🔹 Не ігноруйте людинуЯкщо людині складно говорити, це не означає, що з нею не варто підтримувати розмову. Важливо зберігати повагу та звертатися безпосередньо до неї, відповідати на питання.🔹 Не перебивайтеПочинайте відповідати лише тоді, коли людина завершила думку. Навіть якщо фраза звучить повільно або з паузами, важливо дати можливість договорити.🔹 Будьте терплячимиІноді людині потрібно більше часу, щоб сформулювати речення або вимовити слова. Спокійна атмосфера та уважність допомагають зробити комунікацію комфортнішою для всіх учасників розмови.🔹 Підтримуйте візуальний контактЗалученість у розмову й уважний погляд допомагають людині почуватися впевненіше та показують вашу зацікавленість у спілкуванні. Продовження у нашому матеріалі.

📘 Артем Чех📖 «Гра в перевдягання»(Meridian Czernowitz, 2025)📌Про книгу:• це книга, у якій автор поєднує особистий досвід війни, внутрішню рефлексію та художню спостережливість. Автор не лише описує події, а й показує трансформацію людини в умовах постійної небезпеки, коли ти можеш померти в будь який момент. Це не класичний військовий роман, а радше тонка психологічна проза про зміни, які війна залишає всередині людини.• книга осмислює досвід війни через особисту історію людини: ким залишається людина після пережитого досвіду війни та як змінюється її сприйняття світу, тут багато військового побуту, що робить оповідь максимально живою та правдивою. Книга одночасно болісна і ніжна про досвід, який не просто змінює людину, а буквально її розбиває і залишає глибокі внутрішні рани. Водночас цей досвід стає точкою переосмислення, який допомагає краще зрозуміти себе, інших і те, за що насправді варто триматися в найважчі моменти- і це дарує надію.Продовження за посиланням на сайті Мінветеранів.

Коли Артем Синіло лежав у госпіталі після важкого поранення, з переламаною у декількох місцях рукою та великою втратою крові, він посміхався побратимам і показував «шаку». Тоді цей жест був лише способом підтримати друзів і зберегти позитив у найважчий момент. Проте згодом саме він став символом його власного бренду одягу — бізнесу, що народився між війною та спробою повернути себе до життя.Артем — харків’янин, який щиро закоханий у своє місто. Його військовий шлях розпочався ще у 2014 році зі строкової служби в Генеральному штабі. Після повернення додому він шукав себе у різних професіях: від кухаря до програміста на аутсорсі, але завжди плекав думку про власну справу.24 лютого 2022 року він зустрів у Харкові за комп’ютером. Побачивши через вікно ракети в небі, зрозумів: треба захищати своє. Спочатку був піхотинцем у 127-й бригаді, згодом перейшов у розвідку. Пройшов найважчі напрямки: Лиманський, Харківський, Бахмут, Авдіївку. Поранення отримав у 2023 році на Сумщині. Продовження історії - на сайті.