ПРО ДОБРІ ЗНАКИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ ВАМ, ЩО ВИ РУХАЄТЕСЬ В ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ.Декілька днів тому був запрошений взяти участь у черговому т.зв. "brain storm" серед провідних українських експертів в галузі міжнародних відносин в Дипломатичній академії України. Вирушив заздалегідь, аби знайти вільне паркомісце, адже захід відбувався зранку в самому центрі міста. Заклав півгодини на це.Але несподівано аккурат перед переді мною з "першого разу" звільняється місто і я без зайвих "кіл" навколо, як зазвичай, паркую машину. Мабуть чи не в перший раз біля Михайлівський площі, де це завжди є проблемою. Виникає питання: " А що робити ще півгодини, що залишалося до початку заходу?".Згадав, що вже давно не був у храмі Божому. Вирішив прогулятися на теренах Михайлівського монастиря, а потім й завітати до Собору, поставити свічки та поспілкуватися з Всевишнім. Прогулявся трохи, прямую до Михайлівського Собору. Навколо взагалі нікого не має, що є теж досить рідким явищем. Але тут бачу предстоятеля ПЦУ Мітрополита Єпіфанія у товаристві журналістки та фотографа. Мабуть вже завершили інтерв'ю і роблять кадри навколо Собору. Захотілося підійти привітатися та зробити спільне фото на пам'ять. Тим більше, що давно є фб-друзями з відомим та чудовим фотографом Yan Dobronosov, який побив фотосесію с Предстоятелем. Але тут мій внутрішній голос сказав: " Ти ж до Храму прийшов? Чи фото робити з Предстоятелем? "Йду до Собору і роблю те, саме для чого прийшов.Потім прямую вже до виходу з території монастиря. І тут на самому виході "лоб в лоб" зустрічаюся з Предстоятелем Єпіфанієм та фотографом з журналісткою, які вже повертаються назад після фотосесії. Тут я вже стаю більш рішучим , підхожу до Яна та й питаю : " Яне, вітаю! А чи млжу тебе попросити зробити мені фото з Предстоятелем?".- Якщо Предстоятель погодиться , то без проблем! - відповідає Ян.Тут я вже наздогняю Предстоятеля та й питаю його: "Пане Єпіфанію! (Навіть забув в моменті, як по протоколу звертатися до Предстоятеля Церкви 🫣) . А можна зробити з Вами спільне фото?"- Без проблем! - відповідає Предстоятель. Ян робить декілька кадрів на фоні собору. Я після цього дякую Предстоятеля та бажаю йому успіхів та терпіння в його складній праці з побудови помісної Церкви в Україні. Обмінюємося рутостисканням на знак взаємоповаги. Пригадаю в цей момент, як не один рік напередодні отримання Україною Томосу , відстоював десятки разів в етері пропагандистських політичних ток-шоу в Москві позицію України з цього приводу і як потім розповідав про це Вселенському Патріарху Варфоломєю декілька років тому саме в Михайлівському соборі під час його спілкування з представниками грецької спільноти України. І які чудові враження у мене залишилися тоді від цієї зустрічі та неформальної та відсутності зайвого пафосу Вселенського Патріарху у спілкуванні з пересічними громадянами. Метрополіт Єпіфаній тоді теж був присутній на зустрічі. Ян, як справжній професіонал, дуже вдало "спіймав" цей "непротокольний" момент, за що його окрема подяка від мене!В черговий раз, як і під час зустрічі із Вселенським Патріархом відмітив для себе різницю у ставленні до прихожан церковного керівництва ПЦУ у порівнянні з керівництвом Московського патріархату. "Чим можливо було б ось так просто підійти на вулиці до патріарха Кирила в Москві, якого завжди оточують десятки охоронців і попросити зробити спільне фото иа поспілкуватися?" - спитав я самого себе. "Звичайно ні!"А в Україні можна! Навіть якщо ти звертаєшся "не по Уставу!" 🙂На Душі після цієї зустрічі стало тепліше і відзначив в черговий раз від себе, що такі "випадковості" не є випадковими і це добрий знак. І все те, про що я просив Всевишнього у своїх молитвах у Соборі обов'язково здійсниться! А просив я , звичайно, насамперед здоров'я своїм близьким та настання Миру в Україні.Але для того, щоб наші бажвння здійснювалися, як і в цьому епізоді, окрім молитов , обов'язково необхідно докладати зусиль і проявляти рішучість! Чого і Вам всім бажаю в цей чудовий воскресний день!