Максим Яли

Як наслідок - дипломатична ізоляція жорсткої лінії Ізраїлю в регіоні, яка стала одним із небачених результатів конфлікту.П’яте - стратегічні активи Ірану залишилися недоторканими.Іран виходить із кризи, зберігши свої головні геополітичні козирі, і вони навіть не стали предметом першочергових переговорів.Бачимо асиметричний важіль: здатність загрожувати світовій торгівлі у вузьких місцях - Ормузькій протоці і Баб-ель-Мандебі - залишилася цілком функціональною. Це інструмент глобального шантажу, який змусив США сісти за стіл переговорів і який нікуди не зникне після підписання угоди.Регіональна мережа впливу, незважаючи на удари, зберігла архітектуру. Взаємозв'язок різних фронтів і партнерських структур - це не просто набір союзників, це система, яку важко демонтувати точковими ударами.Нарешті, сам факт прямого діалогу з Вашингтоном повертає Іран у вищу лігу дипломатії і послаблює ефект багаторічної ізоляції.Шосте - пастка переможця, або що буде в Ірані після угоди.Угода - це не фінальна точка, а стартовий пістолет для внутрішньої боротьби за ресурс. І ця боротьба може зробити з Іраном те, чого не зробили ні санкції, ні військові удари.КВІР виходить із кризи як домінантна сила - економічна, силова і символічна. Але домінування в умовах дефіциту і домінування в умовах ресурсу - це різні стани. Дефіцит консолідує через ієрархію: коли ділити нічого, фракційні апетити придушуються спільною загрозою. Коли з'являється реальний ресурс для розподілу - ієрархія стає перешкодою, а не захистом. Це класична пастка переможця.Лінії розколу всередині Корпусу не виникнуть після угоди - вони вже існують, просто заморожені. Різні командири контролюють різні економічні анклави: порти, прикордонні переходи, будівельні ринки провінцій. Реконструкція і зняття санкцій означають переділ цих анклавів або їх легалізацію, що автоматично створює конфлікт інтересів. Покоління офіцерів, які воювали в Сирії та Іраку, мають інші очікування, ніж старе покоління революціонерів. Вони вважають, що «заробили». Силова вертикаль, фінансові підрозділи і Басідж мають різну економічну логіку і різних покровителів усередині системи.Ключове питання, яке визначить наступний цикл іранської політики: хто є реальним розпорядником ресурсів після угоди - уряд чи КВІР? Якщо іноземні інвестиції і контракти йдуть через урядові міністерства - технократи отримують важіль. Якщо КВІР через підконтрольні холдинги перехоплює контракти на рівні реалізації - уряд Пезешкіана стає вітриною без змісту: менеджером легітимності назовні і буфером невдоволення всередині. Історичний патерн однозначний: після кожного великого зовнішнього шоку Корпус розширював економічну присутність, а не звужував.Але найбільш недооцінений сценарій - не конфлікт між урядом і КВІР, а розкол усередині самого Корпусу через розподіл здобутків. Великі гроші руйнують вертикаль знизу ефективніше, ніж зовнішній тиск. Найближча історична паралель - не іранська, а російська: розподіл активів після розпаду СРСР розколов силові структури на конкуруючі кланові угруповання набагато ефективніше, ніж будь-який зовнішній чинник.І врешті-решт, новий верховний лідер - Моджтаба Хаменеї, який залишається архітектурною проблемою.Прихід Моджтаби Хаменеї до влади є продуктом генеральського консенсусу, а не революційної традиції.На відміну від батька, який десятиліттями вибудовував систему противаг між релігійними авторитетами, цивільними технократами та силовиками, Моджтаба структурно не може виконувати функцію арбітра - бо він є продуктом однієї зі сторін, а не наглядачем над усіма. Коли республіканські інститути або помірковані еліти спробують апелювати до Рахбара з вимогою збалансувати апетити генералів, вони побачать, що апелювати нема до кого. Верховний лідер і КВІР стали одним і тим самим.Сам факт спадкової передачі влади від батька до сина - ідеологічна катастрофа для системи, яка повалила шаха саме під гаслом ліквідації монархії. Для значної частини традиційного шиїтського духовенства і республіканського крила Моджтаба - «нео-шах» у чалмі.

У невеликих майстернях, розкиданих по всій Україні, з шаленою швидкістю створюється військова машина, яка залишила позаду навіть найпотужніші країни НАТО. Лише за травень Міністерство оборони України сертифікувало 175 нових зразків озброєння для бойового застосування, з яких майже 93% були повністю розроблені та виготовлені всередині країни, спостерігає The Telegraphℹ️ Для порівняння: Німеччина за весь 2024 рік — свій найпродуктивніший рік за всю історію — сертифікувала менш як 20 нових систем. А Сполучені Штати щороку впроваджують від двох до п’яти нових платформ, а середній цикл закупівель у них триває близько 10 роківЩе чотири роки тому Україна змушена була імпортувати все, що їй погоджувалися постачати союзники. Сьогодні вона сертифікує шість нових зразків озброєння щодня.💬 Якщо зібрати все докупи, то ви отримаєте оборонно-промислову екосистему, яка не має аналогів у Європі, — вважає Кір Джайлс, асоційований експерт програми «Росія та Євразія» Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House 💬 Це не почалося з нуля. Деякі галузі та інновації, безумовно, прискорила війна, але Україна ще за вісім років до повномасштабного вторгнення розвивала ці спроможності. Вона має серйозний досвід, зокрема у залученні приватного сектору, на який тепер спирається, а не створює його заново Повномасштабне вторгнення радикально прискорило процеси. Під тиском екзистенційної загрози Україна змогла позбутися бюрократії, яка в інших країнах затягує закупівлі на роки й десятиліття. Країна запровадила принцип «швидкого відбору»: якщо зброя працює — її приймають; якщо ні — від неї відмовляються, без тривалих процедур перевірки, як на Заході💬 Їхнє [українців] прагнення вижити та завдати максимальної шкоди ворогу змушує систему працювати ефективно, — зазначає Роберт Толласт, науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI)Серед новосертифікованих дронів, зокрема Tin, Tur, Mamba, Palii та D’Artagnan, є й Lupynis-10-TFL-1, розроблений стартапом The Fourth Law. Компанію заснував у 2023 році Ярослав Ажнюк, автор PetCube – камер віддаленого спостереження за домашніми тваринами.ℹ️ Особливістю цього дрона є так званий «перший рівень автономності». Більшу частину польоту дроном керує оператор, однак на останніх 500 метрах керування повністю переходить до штучного інтелекту.Ще одним важливим новим дроном є Sichen, призначений для глибоких ударів на відстань до 1400 км з бойовою частиною в 40 кгСеред наземних роботів, сертифікованих у травні (Gnom, Primar-Killer, Vepr, Plyushch+ та Ratel X), особливо виділяється Ratel X — низькопрофільний бойовий робот, здатний вести розвідку, встановлювати міни, евакуювати поранених та запускати з поля бою власні FPV на оптоволокніРозвиток автономних систем не обмежується фронтом. Україна з нуля створила власну ракетну програму. Балістична ракета FP-7 з дальністю 200 км уже перебуває на озброєнні. Потужніша FP-9 з дальністю до 850 км і бойовою частиною 800 кг має завершити випробування цього літаУкраїна спирається на мережу невеликих підприємств, часто заснованих колишніми цивільними. Росія діє навпаки – створює державну монополію, зосереджену на великих виробництвах на кшталт Алабуги.Роберт Толласт вважає, що порівняння все більше схиляється на користь України не лише через її децентралізовану модель, а й завдяки двосторонній співпраці з західними оборонними компаніями❗️ Потужності вітчизняного оборонного виробництва України зросли з 20 млрд доларів у 2024 році до 35 млрд у 2025-му. У 2026 році прогнозується вихід на рівень 50 млрд доларів. Це зробить Україну одним із найбільших виробників озброєння в Європі.

Щодо погроз очільника МЗС РФ наростити темпи ударів по Києву. Щомісячні темпи виробництва ракетного озброєння в РФ, яке потрібне для комбінованих ударів якщо орієнтуватися на обрахунки ГУР МО грудня 2025 року:Балістичні ракети малої дальності типу Искандер-М -до 60 одиниць.Крилаті ракети повітряного базування Х-101 - до 60 одиниць.Крилаті ракети морського базування типу 3М14 Калибр - 30 одиниць. Тобто за 4 місяці 2026 року РФ виробила до 240 балістичних ракет малої дальності, 240 КР Х-101 і 120 КР 3М14.Протягом січня-квітня 2026 року РФ використала проти України наступну кількість ракет якщо орієнтуватися на обрахунки аналітика Олександра Коваленка:Балістичні ракети малої дальності (тут правда рахуються і зенітні ракети 5В55) - 305 одиницьКР повітряного базування Х-101 - 248 одиницьКР морського базування 3М14 - 82 одиниці. РФ також опирається на певні накопичені запаси, які вони тримають на випадок прямого зіткнення із НАТО - це в тому числі може пояснювати різницю між виробленими і застосованими балістичними ракетами. Хоча тут теж питання частки зенітних ракет 5В55 в наземних ударах. Але і лізти в запаси критично вони не можуть.Так само по КР морського і повітряного базування є певні обмеження у вигляді платформ для пуску. Кораблі і ПЧ Чорноморського флоту і Каспійської флотилії РФ, які є носями 3М14, постійно піддаються атакам Сил оборони України - це в тому числі за все пояснює чому ракет застосовують менше, ніж виробляють. Плюс загальне зношення платформ за роки експлуатації. Так само літаки Ту-95 і Ту-160 як зменшилися в кількості через операцію Павутина так і зносилися, а тому кількість КР Х-101 в повітряних атаках вже не та, як в 2022-24 роках. Тому треба залучати Ту-22М3 із ракетами Х-22/32.Тобто ніякого радикального збільшення використання ракетного озброєння пропорційно виробництву не спостерігається. Так само РФ буде важко наростити кратно виробництво відповідних типів озброєння - як через фінансові обмеження, так і через брак кваліфікованих кадрів.Націлити всі поточні можливості лише на Київ теж в РФ скоріше за все не вийде як би не намагалися. А тому заява Лаврова - це чергова спроба залякати, яка легко спростовується притомною роботою із статистикою. Хоча звичайно те, що РФ не може радикально збільшити як виробництво, так і використання балістичних і крилатих ракет для комбінованих ударів не знімає проблему забезпечення потрібної кількості перехоплювачів для боротьби із відповідними засобами повітряного нападу на нинішньому рівні. Але то вже точно не стосується погроз відповідного субєкта.Микола Белісков. Національний інститут стратегічних досліджень

Математика війни з ІраномСША займають перше місце в світі по видобутку нафти і третє по об'ємам експорту, також США займають перше місце в світі по видобутку і експорту газу. Ми, звісно, в першу чергу хвилюємося скільки на рості цін заробляє рф, але давайте глянемо скільки заробляють США.Всього за два місяці США додатково заробили орієнтовно - 50 млрд дол. Ці розрахунки дуже приблизні, оскільки ціни змінні.З моменту початку війни США наростили експорт нафти та нафтопродуктів приблизно на 15%, (з 11-11,5 млн барелів до 13-13,5 млн барелів в день), при ціні в 100 - 120 доларів - це дозволило їм заробити близько 80-90 млрд дол за два місяці війни, з яких додатково через війну вони заробили 40-45 млрд дол. По газу ще цікавіша ситуація. З початку війни США наростили експорт газу на приблизно 25% ( з 12,5 млрд куб до 16,1 млрд куб). При середній ціні в 550 дол їх дохід за два місяці склав майже 18 млрд дол, з яких 9 млрд додатково через війну. В самих США відбувся ріст цін на пальне на 20-25%, що викликало додатково інфляцію і відповідно буде з'їдати частину цього прибутку. Враховуючи, що приблизні витрати на військову кампанію склали 56 млрд дол, додаткові прибутки компенсують десь 80-90%. ПС. Завтра стартує практичний курс з самоусвідомлення в кризі. Хто ще планував приєднатись є можливість.

ПРО ДОБРІ ЗНАКИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ ВАМ, ЩО ВИ РУХАЄТЕСЬ В ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ.Декілька днів тому був запрошений взяти участь у черговому т.зв. "brain storm" серед провідних українських експертів в галузі міжнародних відносин в Дипломатичній академії України. Вирушив заздалегідь, аби знайти вільне паркомісце, адже захід відбувався зранку в самому центрі міста. Заклав півгодини на це.Але несподівано аккурат перед переді мною з "першого разу" звільняється місто і я без зайвих "кіл" навколо, як зазвичай, паркую машину. Мабуть чи не в перший раз біля Михайлівський площі, де це завжди є проблемою. Виникає питання: " А що робити ще півгодини, що залишалося до початку заходу?".Згадав, що вже давно не був у храмі Божому. Вирішив прогулятися на теренах Михайлівського монастиря, а потім й завітати до Собору, поставити свічки та поспілкуватися з Всевишнім. Прогулявся трохи, прямую до Михайлівського Собору. Навколо взагалі нікого не має, що є теж досить рідким явищем. Але тут бачу предстоятеля ПЦУ Мітрополита Єпіфанія у товаристві журналістки та фотографа. Мабуть вже завершили інтерв'ю і роблять кадри навколо Собору. Захотілося підійти привітатися та зробити спільне фото на пам'ять. Тим більше, що давно є фб-друзями з відомим та чудовим фотографом Yan Dobronosov, який побив фотосесію с Предстоятелем. Але тут мій внутрішній голос сказав: " Ти ж до Храму прийшов? Чи фото робити з Предстоятелем? "Йду до Собору і роблю те, саме для чого прийшов.Потім прямую вже до виходу з території монастиря. І тут на самому виході "лоб в лоб" зустрічаюся з Предстоятелем Єпіфанієм та фотографом з журналісткою, які вже повертаються назад після фотосесії. Тут я вже стаю більш рішучим , підхожу до Яна та й питаю : " Яне, вітаю! А чи млжу тебе попросити зробити мені фото з Предстоятелем?".- Якщо Предстоятель погодиться , то без проблем! - відповідає Ян.Тут я вже наздогняю Предстоятеля та й питаю його: "Пане Єпіфанію! (Навіть забув в моменті, як по протоколу звертатися до Предстоятеля Церкви 🫣) . А можна зробити з Вами спільне фото?"- Без проблем! - відповідає Предстоятель. Ян робить декілька кадрів на фоні собору. Я після цього дякую Предстоятеля та бажаю йому успіхів та терпіння в його складній праці з побудови помісної Церкви в Україні. Обмінюємося рутостисканням на знак взаємоповаги. Пригадаю в цей момент, як не один рік напередодні отримання Україною Томосу , відстоював десятки разів в етері пропагандистських політичних ток-шоу в Москві позицію України з цього приводу і як потім розповідав про це Вселенському Патріарху Варфоломєю декілька років тому саме в Михайлівському соборі під час його спілкування з представниками грецької спільноти України. І які чудові враження у мене залишилися тоді від цієї зустрічі та неформальної та відсутності зайвого пафосу Вселенського Патріарху у спілкуванні з пересічними громадянами. Метрополіт Єпіфаній тоді теж був присутній на зустрічі. Ян, як справжній професіонал, дуже вдало "спіймав" цей "непротокольний" момент, за що його окрема подяка від мене!В черговий раз, як і під час зустрічі із Вселенським Патріархом відмітив для себе різницю у ставленні до прихожан церковного керівництва ПЦУ у порівнянні з керівництвом Московського патріархату. "Чим можливо було б ось так просто підійти на вулиці до патріарха Кирила в Москві, якого завжди оточують десятки охоронців і попросити зробити спільне фото иа поспілкуватися?" - спитав я самого себе. "Звичайно ні!"А в Україні можна! Навіть якщо ти звертаєшся "не по Уставу!" 🙂На Душі після цієї зустрічі стало тепліше і відзначив в черговий раз від себе, що такі "випадковості" не є випадковими і це добрий знак. І все те, про що я просив Всевишнього у своїх молитвах у Соборі обов'язково здійсниться! А просив я , звичайно, насамперед здоров'я своїм близьким та настання Миру в Україні.Але для того, щоб наші бажвння здійснювалися, як і в цьому епізоді, окрім молитов , обов'язково необхідно докладати зусиль і проявляти рішучість! Чого і Вам всім бажаю в цей чудовий воскресний день!

Залп ізраїльських ракет, який влучив у урядовий комплекс у центрі Тегерана минулої суботи став успішним початковим ударом, який забрав життя верховного лідера Алі Хаменеї, а також групу високопосадовців військової та розвідувальної сфер. Однак той удар також знищив ще одну групу іранських чиновників, які зібралися в іншій частині комплексу. Серед них були люди, яких Білий дім вважав більш схильними до переговорів. І за словами американських посадовців, саме вони могли допомогти швидко завершити конфлікт, пише The New York TimesОкремо цього тижня представники Пентагону повідомили Конгресу, що перший тиждень війни коштував США приблизно 6 мільярдів доларів. Близько 4 мільярдів доларів пішли на боєприпаси, переважно на перехоплювачі для збиття іранських ракет. Республіканці очікують, що адміністрація звернеться до Конгресу по додаткове фінансування.Іранські посадовці, зі свого боку, стверджують, що уряд витримає обстріли і з часом США та Ізраїль втратять бажання продовжувати війну. Вони дали своїй стратегії виживання кодову назву «Операція Божевільний»Окремо Ізраїль і США розділили кампанію ударів за географією та типами цілей. Спочатку Ізраїль бив по іранських релігійних і військових лідерах, а американські сили зосередилися на знищенні іранської протиповітряної оборони. Згодом обидві країни перейшли до ударів по пускових установках і складах балістичних ракет: Ізраїль — на півночі, США — на півдні.❗️ За оцінками, наданими Конгресу в закритих брифінгах, Іран ще зберігає близько 50% ракетної програми і ще більше дронів. Також розвідувальні оцінки вказують, що справжніх поміркованих у іранському уряді майже немає, хоча визнають існування тих, хто готовий до переговорів. Але після того як частина цих потенційних переговорників загинула під час удару в перший день, а інші — в подальших атаках, Білий дім почав терміново шукати новий політичний план.За словами іранських посадовців, Хаменеї перед смертю віддав наказ, що якщо Іран знову атакують, а він сам загине, регіон має спалахнути. Він також призначив чотири рівні наступників для військових командирів, щоб уникнути безладу. Цей план передбачав зробити війну надзвичайно дорогою не лише для Ізраїлю та США, а й для арабських країн, їхньої економіки, туризму, світової енергетики, транспорту та судноплавства.💬 Ми знаємо, що Америка дуже боїться регіональної війни: постраждає її економіка, постраждають її союзники, — сказав старший радник спікера іранського парламенту Махді Мохаммаді. 💬 Наш план — розширити війну в часі та просторі. Це найпотужніший удар, який ми можемо завдати Трампу. В нас немає іншого вибору Перша фаза плану Ірана передбачала удари по Ізраїлю. Друга — по американських базах в арабських країнах. Третя — подальше ескалацію, зокрема удари по цивільних об’єктах в арабських країнах: аеропортах, готелях, посольствах, де можуть перебувати американці. Іран реалізував усі три фази протягом кількох днів після початку війни.Запускаючи ракети та дрони по країнах Перської затоки, Іран знайшов дієвий спосіб тиснути на Трампа економічно. Нафтові шляхи та міста регіону — ключові вузли світової торгівлі, фінансів, туризму та енергетики. Іранські атаки вже перекрили Ормузьку протоку і зупинили великі міжнародні аеропорти. Були уражені нафтові та газові об’єкти. Після удару по енергетичній установці в Катарі країна оголосила про повне зупинення виробництва зрідженого природного газу..❗️ Після заяви президента Ірану Пезешкіана, в якій він вибачився перед арабськими країнами за ракетні удари, Корпус вартових Ісламської революції повідомив про новий залп по американських і ізраїльських цілях, а також про удар по готелю в Дубаї та порту в Бахрейні.

ІРАН. ПИТАННЯ ВЛАДИ1.03.2026Масована військова операція США та Ізраїлю, попри заявлені цілі зі знищення ядерної інфраструктури та баз КВІР, мала чітко виражений характер «війни на декапітацію» (decapitation strike). Знищення Алі Хаменеї разом із ключовими фігурами його найближчого кола — військовим радником Ях’я Рахімом Сафаві, екссекретарем Вищої ради нацбезпеки Алі Шамхані та командувачем сухопутних сил КВІР Мохаммадом Пакпуром — завдало нищівного удару по системі прийняття рішень в Ірані. Той факт, що удар було завдано під час закритої зустрічі за участі всього керівного тріумвірату (Хаменеї, Шамхані, Ларіжджані), свідчить про високий рівень розвідувального проникнення. З тактичної точки зору, операція досягла своєї основної цілі — фізичного усунення вищого керівництва, що створило безпрецедентний вакуум влади. Однак чи призведе це до швидкої капітуляції чи хаосу, залежатиме від здатності решти еліт домовитися про наступника.Найбільш інтригуючим питанням залишається позиція Моджтаби Хаменеї, сина загиблого лідера. Роками він вважався сірим кардиналом та потенційним спадкоємцем, обіймаючи неформальні, але надзвичайно впливові посади. Втрата батька, який був головним гарантом його висування, різко змінює розклад. Моджтаба не має офіційного релігійного титулу, необхідного для посади факига, і його просування блокуватимуть як вищі духовні особи в Кумі, так і конкуруючі фракції всередині КВІР та базар. Ймовірно, він спробує використати свої зв'язки в силових структурах та «Басиджі», щоб стати ключовим гравцем у торгах за владу, підтримуючи тимчасову фігуру, лояльну до клану Хаменеї, аби зберегти вплив і майно родини. Однак його відкрите висування на пост лідера зараз виглядає малоймовірним через спротив еліт, які не пробачать йому кулуарного впливу за життя батька.За таких умов тимчасова рада, ймовірно, буде сформована з фігур, які вижили. Ключовими гравцями стають спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф (який поєднує політичний досвід із зв'язками у КВІР) та досвідчений Алі Ларіджані, який також був на тій фатальній зустрічі, але вижив. Їхні позиції посилюються тим, що вони є інституційними фігурами, визнаними як всередині країни, так і за кордоном. Експрезидент Хассан Рухані, хоч і згадується як можливий кандидат, належить до поміркованого табору, який зараз буде максимально ослаблений. США та Ізраїль досягли стратегічної мети, знеголовивши режим, але довгострокові наслідки непередбачувані. Іран може поринути у внутрішню боротьбу між фракціями КВІР та духовенства, що зробить його на деякий час менш небезпечним зовні, або ж, навпаки, агресія ззовні консолідує залишки еліт навколо найбільш радикальної фігури, яка візьме на себе відповідальність за помсту, що загрожує затягуванням конфлікту.Питання в тому хто стане Дельсі Родрігес в Ірані? - https://politcom.org.ua/iran-pytannya-vlady #Іран #Хаменеї #Ларіджані #Галібаф #МоджтабаХаменеї

Тілько що дізнався, що сьогодні відзначають міжнародний день Кота!Навіть не знав, що такий є.Цьому фото більше ніж 20 років. Ще з Маріуполю.Скільки спільних спогадів у нас з ним за понад 22 роки разом, важко навіть уявити. Спіймав себе на думці, що навіть з батьками жив разом я менше, аніж з Алісом)Завжди він був і є поруч в найважчі моменти мого життя. Відчуває мій настрій, пригнічений психологічний стан і завжди поруч. Навіть зараз)Вважаю його своїм старшим сином, адже коли мені його подарували йому було лише декілька тижнів з моменту народження. Коли народився Кирило, він за ним наглядав, аби той маленький не впав з дивану і постійно за ним спостерігав. Я давно кажу своїм знайомим, які ще не мають дітей : " З початку завести кота, аби хоча б трохи зрозуміти, що вас чекає попереду і що означає турбуватися про когось, хто від тебе повністю залежить!" Є такий вислів, який характеризує Козерогів: " Або ми коханці, або ви кіт, або не торкайтеся мене!", який мене характеризує на 100%)На початку цього року у нас були найважчі, мабуть моменти за всі цоки разом- видалення пухлини, важкі очікування на результати аналізів із підозрою на рак... Зараз продовжується реабілітація...Всі були в клініці шоковані, коли я казав їм вік Аліса... Ніхто не міг повірити. Особливо в те, що до того моменту ми до лікарів ніколи не зверталися...Найстрашніше вже позаду, зараз ми разом одужуємо та відновлюємося . Він - фізично, я - психологічно.Впевнений, що попереду у нас ще багато щасливих моментів в житті!Всіх любителів котів зі святом!

Коментуючи підсумки перемовин в Абу-Дабі поміж делегаціями України , США та рф для катарського телеканалу Al - Araby зазначив наступне:- обмін полоненими - це максимальний результат, який можливо було досягнути на сьогодні, враховуючи розбіжності позицій сторін щодо виводу українських військ з Донбасу;- на позицію України в цьому питанні впливає не лише недовіра до рф, яка не здатна в коротко- та середньостроковій перспективі захопити ці території, але й відсутність домовленостей зі Сполученими Штатами щодо гарантій безпеки Україні. - війна й надалі буде продовжуватися не дивлячись на значні втрати з обох боків. Частково це підтверджується й нещодавньою заявою президента Зеленського про те, що позитивним результатом буде , якщо війня закінчиться впродовж наступного року.Тому попереду нас чекатиме ще багато раундів перемовин , адже реальні перемовини розпочалися лише в цьому році, коли відбулися зміни составу делегації рф. Адже існує вкрай багато питань, щр потребують узгодження поміж двома сторонами окрім територіальних питань.

Коли о пів на першу ночі коментуєш телебаченню Єгипту терористичні атаки росіян на автобус з шахтарями у Дніпропетровській області , на цивільний потяг на цьому тижні, на енергетичну систему України, через які мільйони українців сидять постійно без світла та тепла, сон якось одразу пропадає.Чого тоді слід очікувати від чергового раунду перемовин поміж Україною та рф за посередництва США в Абу -Дабі наступного тижня?- Нічого конкретного , адже питання територій є для України "червоною лінією" і Київ не збирається надавати росії добре укріплені території авансом, адже це значно полегшить їм завдання із захоплення нових територій тоді, коли їм це буде зручно. В Кремлі це розуміють, а тому й вдаються до таких нещивних обстрілів українських міст з метою заморозити цивільне населення, а також терористичних атак проти нього, аби зламати Дух українців до спротиву.І поки Сполучені Штати виступатимуть в статусі посередника, а не захисника жертви військової агресії, навряд слід очікувати прийнятних для України умов миру.А тому попереду нас чекає ще не один і не два раунди перемовин поміж Україною та рф.