Далеко не кожному поколінню доводиться бачити смерть імперії. Тої самої імперії, яка дуже полюбляє продавати смерть і насилля… Нам по-справжньому пощастило стати не свідками, а безпосередніми учасниками вдруге. Після радянської імперії настав час лягати в труну її спадкоємиці – російській. Бо це обовʼязковий і незворотний історичний розвиток подій. Попри всі дивні аналітичні роздуми щодо стабільності й ресурсності Росії, які начебто дадуть їй змогу вистояти в довгій агресивній війні, яку вона почала, це не так. Взагалі. Та і в будь/якому разі Росії в нинішньому вигляді вже не буде… До речі, з 1980-х років ми винесли кілька уроків. Перший: розпад імперії станеться несподівано для зовнішніх спостерігачів, обманутих заспокійливим і навіть бравурним тоном державної пропаганди. Другий: не буде однієї події, яка прикінчить імперію. Вона стікатиме кров’ю від тисячі порізів, хворітиме та гнитиме зсередини, поки від її тіла не почнуть відвалюватися частини. Однієї події не буде, зате є один чинник. Він називається Україна. Бажана перлина для імперій, вона є також для них чорною міткою. Усі держави, що намагалися панувати тут, з часом опинялися на звалищі історії. Протягом усієї історії – багата ресурсами й талантами, незручна, непокірна до анархічності та завжди готова до системного опору. І знову, як за часів Русі, регіональна супердержава, абсолютно субʼєктна, дипломатично та військово потужна. Вітаю вас із Днем Незалежності країни, від якої тепер залежить так багато у світі.