Сьогодні #відгук_на_книгу, а точніше дилогію «Гарлоу Санктум». Оцінки ви бачите на картинці) Для кого: дарк роман, 18+, для тих хто не боїться читати про психічні розлади, хто любить таємниці та кому цікаво читати про життя після смерті. Не буду багато говорити, щоб не спойлерити. Та я вперше прочитала історії, де настільки якісно і логічно описуються розлади. (А я з ними живу, тому для мене це дуже важливо) Я в захваті від стилю авторки, від атмосфери, яку вона передала і персонажів, які отримали свою надію. Ця історія змусила мене плакати, сміятись, сподіватись, захоплюватись і моментами навіть гидувати. А це вже багато означає, повірте. Що мені сподобалось найбільше:– травми персонажів не висосані з пальця і описані так, що я повірила кожному слову та емоції; – авторка неймовірно описала думки, дії та відчуття персонажів, що дало мені відчуття «я не одна така»; – не очікувала, що друга частина буде таким собі фентезі, та від цього на душі стало ще тепліше, бо це дало надію, як персонажам так і мені. Не знаю чи колись захочу перечитати дилогію, бо вона залишила дуже відчутний після смак. І це вперше я думаю про те, щоб не повертатись до історії, що є такою цікавою. Можливо, коли мені скажуть заповітне слово "ремісія" я повернусь, щоб глянути, як її сприйматиму. А поки залишаю історію, що так круто зрозуміла мене і мої відчуття, в серці.