Поки СРСР 1960-х хизувався ядерною могутністю та польотами в космос, всередині бідного та обмеженого у свободах суспільства назрівала криза. Молодь, знаходячи платівки Beatles і Rolling Stones, налаштовуючи радіохвилі "ворожих голосів", дедалі більше віддалялася від держави. І не маючи змоги запропонувати новому поколінню привабливе майбутнє, влада Брежнєва вирішила розвернути країну обличчям до минулого. Головним "гачком" цієї політики став сором — почуття боргу перед загиблими у Другій світовій війні. Культ "Великої Вітчизняної" Кремль фактично перетворив на світську релігію, а меморіали почали виконувати роль "храмів", навколо яких формувалися нові обряди. Сьогодні ці "храми" на тлі повномасштабної війни Росії проти України, здається, переживають свою вирішальну трансформацію. До Дня пам’яті та примирення ми поїхали в три українські села: Грузевицю Хмельницької області, Петриківку на Дніпропетровщині Лисичово на Закарпатті, аби побачити, як радянська "монументальна експансія" виживає та змінюється в умовах російсько-української війни.https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/betonni-idoli-srsr-iak-memoriali-chervonii-armiyi-staiut-svidkami-viini-za-nezalezhnist/