“42 роки, які прожила Леся Українка — чи Лариса Косач, — це не надто багато. Але якщо зважити на те, що вона встигла зробити, то очевидно, що це цілком зріла людина, яка мала власне життя. Вона любила, страждала, сварилася, заробляла на прожиття, майже вмирала, віддаючись натхненню і пишучи, їздила на курорти”, – розповідає Тамара Гундорова, авторка книжки “Леся Українка. Книги Сивілли”.Сьогодні минає 155 років від дня народження Лесі Українки, письменниці, перекладачки та культурної діячки. Її творчий шлях розпочався з глибокого занурення у фольклор рідного краю — народні пісні, казки, легенди, обряди. Ці мотиви яскраво відобразилися у її поезії, драматургії та прозі. Волинські пейзажі та містична атмосфера Полісся простежуються зокрема у її знаковому творі – “Лісовій пісні”. Водночас Леся ніколи не замикалася лише у межах рідної культури. Вона була людиною світу, вивчала мови, досліджувала глобальну історію, цікавилася політикою та захоплювалася Сходом. “Лариса Косач сьогодні звучить як наша сучасниця. Вона порушувала теми, які є актуальними й нині. Це жертовність і любов, видимість жінки в історії, екзотика й орієнталізм у культурі. Що відчуває хвора людина і як її сприймають у соціумі”.Про сучасні проблеми сприйняття постаті Лесі Українки розповідає літературознавиця Тамара Гундорова у матеріалі: https://localhistory.org.ua/texts/interviu/tamara-gundorova-lesia-ukrayinka-bula-liudinoiu-svitu-i-vodnochas-rozbudovuvala-nove-rozuminnia-natsionalnoyi-identichnosti/