Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Локальна історія
Додано 14 лип 2024

Локальна історія

@LocalHistoryUA
Кількість підписників: 3 940
Фото: 2,940
Відео: 310
Посилання: 3,460
Опис:
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Джерело

Локальна історія | У карикатурі, опублікованій наприкінці 1890-х років, французький худож...

Логотип телеграм спільноти - Локальна історія Локальна історія @LocalHistoryUA
436 Охват/переглядів 2025-12-14 16:04 Повідомлення №5733
“У карикатурі, опублікованій наприкінці 1890-х років, французький художник зобразив кризу, що назрівала в Китаї напередодні Боксерського повстання. Під пильними поглядами Британії і Росії Німеччина намагалася відкраяти шматок пирога в Китаю під назвою “Цзяо-Чжау”, поки Франція пропонувала своїй російській спільниці моральну підтримку, а Японія спостерігала за цим процесом збоку. За спинами в них стояв цінський чиновник і безсило здіймав руки, не в змозі втрутитися. Як часто буває, держави тут зображено у вигляді людей: Британію, Німеччину й Росію представляють карикатури їхніх очільників, Францію — “Маріанна”, яка уособлює республіку, а Японію й Китай — стереотипні екзотичні персонажі. Зображення держав у людській подобі було звичним елементом європейської політичної карикатури, але тут воно відображає ще й глибоко вкорінену модель мислення: тенденцію концептуалізувати держави у вигляді складних особистостей, підпорядкованих цілісним виконавчим органам, що керуються неподільною волею. Утім навіть дуже побіжний погляд на європейські уряди початку ХХ століття свідчить, що тодішні виконавчі структури, заангажовані в політиці, були далекими від цілісности. Нормотворна діяльність не була прерогативою конкретних суверенних індивідів. Ініціативи, що впливали на курс політики країни, могли виходити (й часто виходили) від дуже периферійних елементів політичної структури. Фракційні домовленості, функційні тертя в уряді, економічні й фінансові обмеження та мінлива хімія громадської думки — все це постійно чинило тиск на процеси ухвалення рішень, які весь час змінювалися. Оскільки прерогатива прийняття рішень переходила від однієї ланки виконавчої структури до іншої, то цей перехід спричиняв відповідні коливання в тоні й орієнтації всієї політики. Цей хаос конкурентних голосів має вирішальне значення для розуміння періодичних потрясінь європейської системи протягом останніх передвоєнних років. Він також допомагає пояснити, чому Липнева криза 1914 року стала найскладнішою і найнезрозумілішою політичною кризою Нового часу”.Про те, як політична карикатура кінця ХІХ століття відображає складність і суперечливість європейських виконавчих структур читайте у книзі “Сновиди. Як Європа ввійшла у війну 1914 року” Крістофера Кларка → https://publishing.localhistory.org.ua/product/snovydy-yak-yevropa-vvijshla-u-vijnu-1914-roku/