7 липня 1897 року львівські часописи поширили повідомлення, розіслане поліційною дирекцією: Мальвіна М., 19 років, учениця приватного навчального закладу, дівчина пристойна і красива, зникла безвісти. З настанням канікул вона мала виїхати до батьків у Броди, однак так туди й не дісталася. Журналісти висловлювали версії того, що трапилося. Вважали, що дівчина вирішила сховатися, бо боїться покарання через запропащену науку. Або ж йдеться про втечу на тлі юначого кохання. Жарти виявилися недоречними — через кілька днів стало відомо, що Мальвіна Місон померла внаслідок отруєння. Мальвіна була донькою листоноші з Бродів, чоловіка небагатого, але поважного. Торік восени вона прибула до Львова, аби навчатися у школі для дівчат Софії Стралковської. Спочатку мешкала у якоїсь Рав’янової по вулиці Скарги, 2. Поводилася пристойно і жодних проблем з наукою не мала. Все змінилося взимку, коли Місонівна перебралася до пані Забільської на вулицю Сигізмундівську, 17. Протягом неповних семи місяців учениця пропустила 140 занять. Часто вешталася по віддалених дільницях міста, траплялося, виходила з дому пізно вночі в товаристві якогось чоловіка. Софія Юрчак і Гелена Яшуш, шкільні подруги Місонівни, згадували: після зміни помешкання вона, раніше весела і балакуча, стала замкнутою і ніби присоромленою. На питання: "Що тобі є, Мальвінко?" — не відповідала. На світанку 9 липня з кімнати Мальвіни лунав нестерпний кашель. Тіло юнки посиніло і вкрилося плямами. Її сорочка і руки були червоні від фарбника. По підлозі були розкидані сірники, з яких ретельно зішкрябано фосфорні головки. Ввечері Мальвіна Міссон випустила духа. Стверджували, що дівчина "перебувала у поважному стані" — себто була вагітна. "Маємо численні докази, що пок. Мальвіна Місон впала жертвою торговки дівочими принадами. Вона не змогла пережити цю ганьбу й отруїлася".Що передувало смерті Мальвіни? Як на її долю вплинули нічні прогулянки, підроблені документи, сірчані сірники, брехня й плітки? Читайте про це в матеріалі Дениса Мандзюка ↓https://localhistory.org.ua/texts/statti/divchina-azh-niiak-ne-pristoina/