“Який там крик був, який там писк був страшний, як билися! Кому руку зламали, кому голову розбили палкою… “, — розповідала Любов Кульчицька-Гладюк.26 травня 1953 року в Норильському таборі спалахнуло повстання – найбільший і наймасовіший бунт в історії ГУЛАГу. Рушійною силою протесту були українці. А його лідерами стали в’язні з досвідом підпільної боротьби, переважно колишні упівці.Конкретна подія, яка запустила повстання, трапилася 25 травня 1953 року, коли охоронці вбили Жигайлова і Софроника та поранили Дзюбука. Наступного дня вартовий автоматною чергою розстріляв іще трьох і поранив сімох. В’язні 4-го табірного відділення у відповідь на вбивство побратимів припинили роботу на будмайданчику. А на будинку, що добре проглядався в інших зонах, написали: "Нас убивають і морять голодом".Повстання тривало два місяці, допоки радянська влада не вдалася до розстрілів в’язнів. І хоч каральна система змогла його придушити, учасники бунту сприймали свій виступ як велике досягнення. Табірна адміністрація була змушена піти на деякі поступки. Норильський спротив закінчився перемогою духу і став прикладом для майбутніх борців проти тоталітаризму.https://localhistory.org.ua/texts/statti/iakii-tam-krik-buv-norilske-povstannia-provadili-ukrayintsi/