Які типи луків використовувалися на території України у XIII–XV століттях і наскільки далеко вони стріляли? Про це розповів гість подкасту “Ген війни” Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультету історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича:“У XIII–XV століттях на території України були поширені два основні типи луків: простий і складний.Ще з X століття складні луки активно використовувалися як у давньоруському війську, так і серед монголо-татарських воїнів. Ці луки відзначалися високою ефективністю, особливо у пробиванні захисного спорядження. Вони були здатні пробити навіть ранні пластинчасті панцирі та, звісно, кольчугу — найпоширеніший тип захисного обладунку того часу.Складний лук міг стріляти на дуже великі відстані — існують різні оцінки, але загалом дальність пострілу могла сягати до 400 метрів. Водночас ефективність такого пострілу залежала від кількох факторів: конструкції лука, форми та матеріалу наконечника стріли, а також майстерності самого лучника”.Більше про про видозмінення зброї впродовж різних епох: від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни розповів Віталій Калініченко у подкасті “Ген війни” → https://bit.ly/3GrQp2N Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення – Максим Паленко.