Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Локальна історія
Додано 14 лип 2024

Локальна історія

@LocalHistoryUA
Кількість підписників: 3 940
Фото: 2,940
Відео: 310
Посилання: 3,460
Опис:
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Джерело

Локальна історія | Які типи луків використовувалися на території України у XIII–XV століт...

Логотип телеграм спільноти - Локальна історія Локальна історія @LocalHistoryUA
703 Охват/переглядів 2025-05-09 09:11 Повідомлення №4511
Які типи луків використовувалися на території України у XIII–XV століттях і наскільки далеко вони стріляли? Про це розповів гість подкасту “Ген війни” Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультету історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича:“У XIII–XV століттях на території України були поширені два основні типи луків: простий і складний.Ще з X століття складні луки активно використовувалися як у давньоруському війську, так і серед монголо-татарських воїнів. Ці луки відзначалися високою ефективністю, особливо у пробиванні захисного спорядження. Вони були здатні пробити навіть ранні пластинчасті панцирі та, звісно, кольчугу — найпоширеніший тип захисного обладунку того часу.Складний лук міг стріляти на дуже великі відстані — існують різні оцінки, але загалом дальність пострілу могла сягати до 400 метрів. Водночас ефективність такого пострілу залежала від кількох факторів: конструкції лука, форми та матеріалу наконечника стріли, а також майстерності самого лучника”.Більше про про видозмінення зброї впродовж різних епох: від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни розповів Віталій Калініченко у подкасті “Ген війни” → https://bit.ly/3GrQp2N Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення – Максим Паленко.