Значний вплив на вибір чоловіка або дружини у Речі Посполитій в XVII–XVIII століттях мали батьки та родичі, які піклувалися про те, щоб нова сім’я була здатна вести господарство. Обидві сторони мусили принести в шлюб відповідний набір майна, який дозволив би створити господарство на рівні, відповідному для їхнього соціального статусу, чи то продовжити працювати на господарстві, перейнятому після батьків.Дівчатам не дозволяли висловити своє невдоволення батьківським вибором, оскільки в подіях щодо заміжжя вони зазвичай залишалися пасивною стороною. Однак навіть у їхньому випадку підпорядкування батьківській волі мало свої межі. У Тинці Якуб Сівек і його дружина вирішили видати доньку заміж за сина Шимона Радохи. Батьки обох молодих людей порозумілися, молодий Радоха почав готуватися до сватання, а Сівкова стала вмовляти власну доньку: «Приневолювала свою дочку безоглядно, бажаючи собі сина Радохи за зятя, і до цього принаджувала по-різному, б’ючи свою дочку, говорячи їй: не кажи, що не підеш, тільки, що підеш, на що дочка ніяк не зважала і йти не хотіла з примусу». Сівкова пробувала заохотити власним прикладом, «кажучи, що і я з-під кия за хлопа пішла», але нічого не добилася. До того ж Сівкам довелося повернути Радохам 46 злотих 18 ґрошів, які молодий Радоха витратив на сватання до Сівковни, довший час обманюючись обіцянками її батьків. Станіслав і Реїна Галушки зі села Сьвінна, побачивши, що їхня донька Катажина, «коли давала руку на заручинах, подавала її з плачем», відмовилися від своїх планів видати її заміж за Томаша Томасіка й розірвали угоду за день до весілля, наражаючи себе на великі фінансові втрати та необхідність виплатити відшкодування нареченому-невдасі.Яких критеріїв дотримувалися у сільській громаді при виборі майбутнього партнера? Читайте у книзі Томаша Вісліча “Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть” → https://bit.ly/3V8yO4I