📚📚📚Книжку «Інститутка. Оповідання» Марко Вовчок я читала не сама. У нас були #спільні_читання.Середня оцінка 4.85. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ Бал трошки знижений через спойлери в передмові. Всі погодились, що це просто чудова книжка, і ми всі хочемо почитати й інші твори авторки. Дуже приємно здивована глибині піднятих проблем, особливо зважаючи на час, коли були написані оповідання. Взагалі дуже рада, що знайомство з авторкою у мене сталося зараз. Єдиним мінусом для мене те, що МАЛО. Тому буду читати авторку ще. Однозначно тепер хочу почитати ще авторку, бо легко читати, не дивлячись на маленький розмір оповіданням емоцій я прожила купу, ну і це частина нашої історії, хоть і в художному варіанті Взагалі, цікаво, що в часи патріархату, інститутка на статусі та походженні так підімяла чоловіка під себе.Марко Вовчок дуже класно описувала її психологію поводження. Мені здалось, вона сама на початку страждала від себе і свого поводження, бо не мала щастя. Весь успіх був суто через матеріальне та насадження своєї волі. А потім видно, як вона зчерствіла, бо ж починалось з якихось незначних речей (то не пий, то не їж), а потім апогей з людськими життями.
📎📎"Школа для варварів" Еріка Манн - однозначно з ноги залітає в топ кращих нонфіків 2026 року. 📌 Це вражаюче і досить актуальне наразі дослідження про те, як той, хто володіє умами молоді - володіє світом. Те, що текст був вперше виданий у 1938 році, тільки підкреслює те, що за останні 100 років у царині пропаганди та популізму не багато що змінилося.📗📗📗Ця книга мала стати потужним застереженням для майбутніх поколінь, і чим більше людей зараз її прочитає, тим вище шанси, що це таки трапиться. 📎 Еріка Манн детально та методично розповідає нам, як влада забирає дітей у батьків, руйнує критичне мислення та саме поняття родини, перетворюючи дітей на слухняну зброю. 📒📒 Книжка чітко демонструє, як режим свідомо знецінював класичну освіту, знання та емпатію. Натомість виховувалися сліпий послух, фізична витривалість та агресія. Розумних вважали підозрілими, потрібні були лише слухняні виконавці.📌"Юда - єврей вбив Ієсуса - німця", - це тепер буде однією з моїх найулюбленіших цитат про популізм та пропаганду. 📌“Школа для варварів” - є готовим посібником з того, як розпізнати перші ознаки пропаганди та ідеологічного насильства над дітьми. Дуже рекомендую. ✨✨✨✨✨ Оцінка 5/5. #відгуки_Книжкової_Frau#зарубіжна_література#нонфік#інтеграція
Про зворотний бік книжкового блогінгу: чому бути чесним стає дедалі важчеОстанні тижні стали для книжкової спільноти коловоротом гівна. Я, як і багато інших блогерів, задумуюсь над тим, як будувати свій блог з усім тим, що я тепер бачу. ➡️Дисклеймер: Мета цього допису — не когось звинуватити чи викликати співчуття, а підсвітити проблеми, про які зазвичай не говорять 📚 Останнім часом створюється враження, що книжковий блогер завжди залишається винним, яку б позицію він не обрав:1️⃣ Критика книг: Об’єктивний негативний відгук із фактажем часто сприймають як «цькування» автора. Очікується, що блогер має бути винятково лояльним. Але аргументована критика — це велика праця, яка рухає літературу вперед. Читати книжку, яка не сподобалась - важко. Створювати на неї відгук - важко. (Я витрачаю на це частину свого життя для того, щоб зробити літературу краще, а не просто сказати “Не зайшло, я закинула”). 2️⃣ Реакція на помилки видавництв: Коли блогер вказує на факапи чи друкарські помилки, це розцінюють як напад на репутацію, що веде до «чорних списків» та розриву співпраці. Хоча відкрита комунікація з боку видавництв («так, ми помилилися, дякуємо, що помітили, все виправимо») вирішила б більшість конфліктів. ( Я не хочу писати про помилки видавництва, я хочу писати тільки про хороше, але якщо суспільно важлива помилка сталась, що мені робити? Мовчати?)3️⃣ Звинувачення в «продажності»: Якщо ж ти вирішуєш не роздмухувати черговий скандал і фокусуєшся на позитиві — тебе одразу таврують як «купленого маркетолога», який мовчить заради безкоштовних книг. 📎Якщо ти пишеш позитивні відгуки, то вони куплені. А як, не дай Боже, на книжку, яку видавництво дало на огляд, то все - Габела тобі. 3️⃣ Гіпервідповідальність: Блогера часто роблять єдиним відповідальним за бекграунд автора. Якщо ти не знав про якісь суперечливі факти з біографії письменника — провина автоматично лягає на тебе. 📌Якщо хтось перекрутив твої слова, ти автоматично винний, бо мав подумати і написати так, щоб жодна людина на світі не змогла інтерпретувати тебе не правильно. 📌Звичайно ти несеш відповідальність за усі коментарі на твоєму каналі, і за усі думки в головах тих, хто читає твої пости. 💕💕💕Я щиро хочу бачити український книжковий ринок якісним і розвиненим. Хочу підсвічувати проблеми, підтримувати перемоги та створювати простір для росту наших авторів. Але поки я маю тільки вигорання від цих подвійних стандартів. Бути постійно «зручною» для всіх — неможливо.📖Наразі я серйозно міркую над тим, щоб перетворити свій блог на винятково затишний простір: писати лише про хороші книги, постити естетичні розпаковки та квіти, розповідати про знижки та перемоги, а весь негатив залишати поза кадром. Бо, чи справді важливу справу я роблю? Чи готова я, після всього що побачила, витрачати половину життя на це? І чи хочу я робити цю справу чи мені теж треба затишний та безпечний простір з книжками?📗📙Тому я беру відпустку на тиждень, щоб видихнути, просто почитати книги та повернути внутрішній ресурс. Люблю вас і піду подумаю про своє життя. 💫До 25 числа можливо буде пару відгуків на книжки, але це все. ▫️▫️Не всі автори реагують неадекватно, не всі видавництва розривають співпраці, не всі дописувачі звинувачують. Але таких людей досить багато.
А в нас #анонси_Книжкової_Frau 📚📖📖📖Перша частина серії «Вівці-детективи» — «Три мішки вовни» від Леоні Свонн — дотепний детектив, де справу розслідують вівці, поки люди думають. 📖📖📖 «Урбіно» запустило передзамовлення новинки — «Особливий голод» Челсі Дж. Саммерз. 📎📎Це провокативний трилер 18+ про блискучу й безжальну гастрокритикиню Дороті Деніелз. Вона знається на витончених стравах і чоловіках… але і те, й інше споживає буквально. Сповідь Дороті, яку вона пише у в’язниці, звідки не вийде на волю ніколи за свого життя, вражає та шокує. Це вибухова й неоднозначна суміш чорного гумору, феміністського маніфесту та сатири на фудкультуру, яку вже називають «Американським психопатом» у жіночому виконанні. 📖📖📖 "Човен" показав українську обкладинку книжки "Дельфіни і Вельзевул" Войцеха Тохмана. 📌📌Це документальна проза про війну в Україні, побудована з фрагментів реальних історій людей і тварин, які опинилися в зоні бойових дій та окупації. 📖📖📖Артем Чапа "Т-Щастя". 💫Короткий роман поєднує галюциногенну фантастику з психологічним реалізмом, сюжетні стрибки з питаннями життєвого вибору, співвідношення реальності й фантазії, можливості щастя навіть у важкі часи. Зрештою, що таке щастя? І чому «Т»?📖📖📖Уже наприкінці травня в «Нашому Форматі» вийде книжка «Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни» Артема Захарченка.⭐️Це видання пояснює інформаційну війну як систему: з тактикою, стратегією та чіткими цілями впливу. У ньому показано, як працюють чотири рівні медіавпливу — від фактів і меседжів до порядку денного та наративів — і чому часто неможливо відділити інформаційний вплив від реальних бойових дій.✏️Автор спирається на досвід України в повномасштабній війні й показує, що кожен із нас не лише зазнає впливу, а й сам впливає на інформаційне поле.
📚📚📚За даними Української видавничої асоціації (УВА), у 2025 році середня ціна книжок в Україні зросла щонайменше на 20–30%, а у травні 2026-го зросте ще на стільки ж. 1️⃣Видавці пояснювали це вимушеним кроком: аби втриматися на ринку, їм доводилося або підвищувати роздрібні ціни, або скорочувати наклади й економити на якості видань. 2️⃣Також зростання цін пов'язане з воєнними ризиками — ракетні обстріли призводять до знищення або пошкодження накладів, а також друкарень і логістичних центрів.3️⃣Додатковий тиск на ринок спричинила енергетична ситуація після зими: друкарні були змушені працювати на генераторах. Відповідно, зростання витрат на електроенергію призвело до подорожчання поліграфічних послуг.4️⃣Крім того, ростуть ціни на права та переклад. 5️⃣Інші причини здорожчання вже звучали раніше — інфляція, що впливає на всі сегменти виробництва: від вартості логістики до цін на папір і поліграфічні матеріали, які імпортуються з-за кордону через відсутність їх в Україні.Джерело. 🖇🖇#новини_Книжкової_Frau#знижки_Книжкової_Frau
І так, я готова, ми починаємо поїздку на нашому експресі.😌😌😌😯У нас є проблема невміння та небажання сприймати та працювати з негативними відгуками. Це проявляється- від блогерів (один поливає іншого брудом, що той, бачте, гівно хвалить),- від читачів (коли ти пишеш відгук про книгу, а вони “ви знецінили досвід людей, яким сподобалось”),- від авторів, не готових до того, що їх книжка не стодоларова купюра, щоб всім подобатись. *Ремарка: так, ми маємо проблеми з відгуками без фактажу, але зараз ми їх не розглядаємо. В контексті мого довгого спічу, це можна випустити.😜Реагувати зі сторони автора:- “ти просто тупа пизда”,- “ви і ваші підписники тупі, в книжці все ідеально”,- “ви мене забулили і тепер я на антидепресантах”. Це херня. 🫢Виправдовувати подібне “досить нам мовчати і жерти гівно, ми люди і можемо проявляти свої емоції” - херня. А знаєте чого? 😎😎😎Бо я говорю про книжку, а ви про мене. Хочете подискутувати, прийдіть і прокоментуйте мій пост, проаналізуйте фактаж - обговоримо. Якщо я виявлюсь не права - я публічно це визнаю.🖇Я розумію, що негативний відгук - це неприємно. Немає ніяких питань, якщо ви кажете про ваші почуття. Про ВАШІ почуття, а не про мої інтелектуальні здібності. Розумієте, так?📌Ви не є ваша книжка. На вас ніхто не нападає. Будь-яка книжка буде мати свою аудиторію. І для вас, глобально, набагато краще, коли негативні відгуки допоможуть цю аудиторію кристалізувати. 🧡Щодо читачів. Якщо вам сподобалась книжка, яка не сподобалась мені, я щиро рада за вас, бо книжки мають приносити задоволення. Напишіть мені в коментарі: “Мені сподобалось це і це, я вважаю, що книжка класна тому і тому.” І ми з вами це обговоримо, можливо, я перегляну свою думку. ➡️Але, коли мені пишуть: - “могли б свою думку по-іншому сформулювати, це мене ображає” (я вас не чіпаю), - “ціле видавництво видало, а ви оце смієте знецінити роботу стількох людей” (коли в мене є питання про видавництва, я пишу про видавництва),- “як ви взагалі можете собі дозволити критикувати таку титульовану книжку” (ви собі критику дозвольте, самоцензура до хорошого не доводить),✅ То все, що я можу зробити, це запропонувати від мене відписатись.**Ось тому я не пишу книжки, бо були б речення, як у пані Забужко. До речі, щось я не бачила, щоб пані Забужко чи Кідрук, чи, може, Андрухович ходили по коментах і обливали брудом тих, хто написав негативний відгук. А негативних відгуків там не мало. Чомусь і успішними стати це їм не завадило.*** щодо ситуації з книжкою “Залишена”. Єдине, що я готова прийняти, як не ок - це персональні образи авторів у коментарях. Але чи несе блогер відповідальність за те, що хтось на паркані написав “хуй”? Ні, але я б обрала модерувати чат; якщо хтось обрав не модерувати - його вибір. Наслідки, я думаю, зрозумілі всім.😢😢😢А тепер останнє, і, мабуть, найважливіше. Я не щаслива читати книжки, які мене не радують. Я не щаслива читати погані книжки. Я не щаслива витрачати час на всяку дурню, яка на папері надрукована. 🤬Але... інколи це трапляється. І я проявляю максимальну дипломатію, на яку здатна, щоб зробити відгук збалансованим. Не збрехати підписникам і підкреслити сильні сторони книжки. Я сиджу годинами над тим відгуком, підбираю слова… туди, назад… туди, назад… І якщо за фразу “мені не сподобався стиль” мене будуть булити, кенслерити, катати на всяких експресах так само, як за фразу “убога книжка, така графоманія, фу”, навіщо витрачати свої сили та час? Га?❤️Єдине, що підтримує мене на моєму шляху, це те, що я доросла, свідома людина з широким світоглядом, і я хочу подавати негативні відгуки саме так, як я їх подаю. Але, як там сказали: “ми ж люди, а не роботи”... так от, я теж.Ну і останнє, бо я ж тут мало написала. 😘Я щиро переживаю за українську літературу, я бажаю їй тільки кращого, і якщо ми будемо мовчати про погані книжки, то нічого хорошого на наш ринок не чекає. #книжкові_срачі_у_Frau
З такою кількістю крутих анонсів мені треба додаткова кімната в квартирі.👻👻👻Атена видає "Найкоротшу історію демократії" Джона Кіна. Від перших народних зібрань до сучасних викликів. Про те, як народжувалася демократія, як вона змінювалася і чому сьогодні знову потребує захисту.👻👻👻У видавництві "Богдан" вийде космічний вестерн — роман Сергія Пильтяя "Космічні пригоди Марка Ґалаґана".Марко "Щасливець" Ґалаґан — пілот із минулим, "Бегемот" — човник із характером, а космос — поле гри без правил. У світі, де люди колонізували планети й астероїди, а корпорації женуться за здобиччю аж до країв Сонячної системи, незалежний капітан Марко Ґалаґан береться за найризикованіші завдання.
👻👻👻Серія “Неканонічний канон” поповниться книжкою "Чорна Пантера і Білий Медвідь. Оповідання" Володимира Винниченка. 📖📖«Книга нерозкритих справ» Сімони Сент-Джеймс вийде у Неба. 📖📖29-річна Шей Коллінз полюбляє слухати трилери та веде блог про старі нерозкриті злочини. Вона сама колись була жертвою нападу, тому ця тема для неї особиста. Шей випадає шанс взяти інтерв’ю у жінки, яку підозрювали в серії вбивств у 70-х — Елізабет Ґрір. Тоді її прозвали «Панянкою-згубницею», але провину так і не довели. Шей приходить у маєток Ґрір з надією розплутати давню справу, але знаходить щось більше: присутність, яку неможливо пояснити. І чим глибше вона занурюється в чужу історію, то сильніше щось невидиме тягне її за собою. Минуле поступово просочується в теперішнє, і з’являється відчуття, що тут ховається дещо більше, ніж просто кримінал.
💫💫💫Дві цікаві новинки вийдуть у Видавництві 21. 💫📚 Роман німецької письменниці Дженні Ерпенбек "Кайрос". Авторка отримала за нього Букера у 2024-му. Це художня розповідь про період в німецькій історії напередодні падіння Берлінської стіни й об’єднання Німеччини. Але в ній йдеться про кохання 19-річної студентки і 53-річного одруженого письменника, якого періодично плутають з її батьком. 📚 Автобіографія Дебори Фельдман "Юденфетиш". Це нонфік (збірка есеїв) з роздумами про те, що таке бути сучасною єврейкою, як нині виглядає антисемітизм; авторка розмірковує про свої зустрічі з релігійними та нерелігійними релігійними людьми тощо.#анонси_Книжкової_Frau
📚📚📚Прийшла вам показати, яку надзвичайну красу мені подарувала “Лабораторія”. 📖📖 “Школа для варварів” Еріка Манн. 📖📖Еріка Манн, представниця покоління німецької молоді часів Другої світової війни, на власні очі бачила, як Третій рейх спотворював престижну систему освіти, перетворюючи школи на інструмент промивання мізків. Ці методи передбачали відсторонення дітей від батьків, утвердження расової вищості замість науки й виховання культу особистості фюрера. ✨✨ «Школа для варварів», видана у 1938 році, коли нацизм зміцнював свою владу, стала одним із найбільших викривальних досліджень і водночас тривожним попередженням про те, як легко освіту можна перетворити на знаряддя досягнення тоталітарних цілей.📖 “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадим Міський, Тамара Гусейнова. 📖📖 Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи. ✨✨Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила, як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що, попри заборони й кордони, завжди знаходить шлях до серця свого слухача.📖📖 “Тимчасові труднощі” Ольга Богомаз. 📖📖Розтрощене піаніно «Україна», за яким діти вчаться жорстокості. Задирки на пальцях хлопчика, що знаходить себе у літературі. Дівчина, яка ходить супермаркетом по колу. Токсичні офіси та печиво Мадлен. Листи до ластівочки й вози, що приїжджають за тобою наприкінці життя. Біла коза і рудий кудлатий пес. Колискова, що супроводжує під час втечі від фронту, і багато-багато котів. ✨✨ Це оповідання про світ, який покоління за поколінням дедалі дужче тріщить по швах. Про оманливу тимчасовість проблем і позачасся надій на краще. Про сміх і пошук нових сенсів життя, визнання помилок і бажання врятувати когось хоча б словом. Бо так завжди є шанс, що одного дня хтось врятує і тебе.Я вже хапаю “Школу для Варварів”, а ви діліться відгуками, що читали. ⬇️⬇️ #розпаковка_Книжкової_Frau
🖇🖇“Міст” Лори Підгірної — це масштабна історична драма, яка поєднує детективну інтригу та глибокі дослідження української архітектури. 📌А ще в нас тут шпигунські ігри, антична політика та, звичайно, історія кохання. 📙 Роман розгортається у кількох часових вимірах: античність та 1985 рік, Київ/Рим. Сюжет обертається навколо стародавнього мосту та таємниці його зведення. Атмосфера Риму - змальована чудово, архітектурна частина - дуже цікава, але це все. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ На жаль, мені більше не сподобалося, ніж сподобалося. Моя оцінка — 2,5. В тексті однозначно був потенціал, але виконання, для мене, слабке. Персонажі досить пласкі, ні в їхні переживання, ні в їхню мотивацію не віриться, повороти сюжету банальні, я прям здогадалася про всі. Деякі сцени існують тільки для того, щоб існувати. Далі можливі спойлери.Наприклад, наша головна героїня - нетакуся, яка з поміткою “неблагонадійна” спокійно собі їде на конференцію в Рим (1985 рік). Вона говорить те, що думає, відстоює себе, і нічого їй за це не стається. Чому? Тому що вона головна героїня. І сказати КДБ “я українська науковиця”, а не радянська - пффф, нічого не буде. Лінія кохання виглядає так: “я бачу його 2 години - взяла за руку наче знаю все життя - пішла на побачення - ми переспали - він закохався в мене на все життя - бачила його ще два рази, і ми одружились - прожили все життя разом”.Повороти сюжету для мене були такі: “Буде дуже тупо, якщо він агент ЦРУ - він агент ЦРУ, буде дуже тупо, - якщо вона агент КДБ - вона агент КДБ. Ой, та звичайно, він не вмер - виявилось, що він не вмер” і так весь текст. Я вже не кажу про такі моменти: ГГ бачить машину і питає: “Це Alfa Romeo Alfetta GTV? В мене батько любив автомобілі і таємно їх всім ремонтував”. Ну, по-перше, ніхто, крім професійних водіїв та механіків, не буде називати повну марку машини. По-друге, вся мотивація — “мій батько знався на машинах”. По-третє, це взагалі ніяк не важливо ні для чого в книжці. І таке натягування сови на глобус кожні 10 сторінок. У Римі шикарний чоловік намагається вербувати ГГ, для цього її в Рим і відправили. При цьому її керівник та вірний друг уже є агентом ЦРУ. Ну, тобто? І такого багацько, розписувати все немає особливого бажання. #відгуки_Книжкової_Frau #українська_література#сучасна_проза#інтеграція
📚📚📚За перший квартал 2026 року в межах державної програми «єКнига» 18-річні українці подали майже 34 тисячі заявок. 💫Кошти вже отримали 33 515 українців і українок, які встигли придбати 63 931 книжку — у середньому понад 700 книжок щодня. 📖📖Серед книгорозповсюджувачів перше місце за обсягом покупок забрала Yakaboo. Далі в рейтингу — КСД, «Книгарня “Є”», Megogo та «Книголенд». Серед видавців за кількістю проданих книжок лідирує КСД, за ним — BookChef, Vivat, «Ранок» і РМ.✅У топі найпопулярніших книжок першого кварталу 2026 року перше місце посіла «Гра в кота і мишу. Книга 1: Переслідування Аделіни» Г. Д. Карлтон. За кількістю проданих книжок Карлтон випередила Колін Гувер, яка була лідеркою у 2025 році. Найчастіше учасники програми купували художню літературу; на другому місці за популярністю — нонфікшн. 🖇🖇Серед українських авторів найпопулярнішим у першому кварталі 2026 року став Володимир Станчишин — продали 756 його книжок. На другому місці Ілларіон Павлюк із 473 проданими примірниками, на третьому — Андрій Сем’янків із 219 проданими примірниками. #новини_Книжкової_Frau