Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - КАРАЧУН. Слов'янськ
Додано 14 лип 2024

КАРАЧУН. Слов'янськ

@KARACHUNua
Кількість підписників: 3 768
Фото: 1,960
Відео: 465
Посилання: 426
Опис:
Карачун - інтернет-видання для людей, які думають

👥 Кількість підписників

3 768
Середній/День:: -1
Середній/Тиждень:: -20
Середній/Місяць:: -62

📊 Кількість повідомлень на день

0.2
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0.1
Середнє за день: 0.2

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

Тетяна та Олексій Клешньови виїхали з окупованого Красного Луча, що на Луганщині, 2014 року. Як і багато їх земляків, вони їхали з дому «на кілька тижнів». Думали, що перечекають антитерористичну операцію десь у спокійному регіоні України і повернуться додому. Таким регіоном на той час була Дніпропетровщина. Тоді вони й гадки не мали, що «кілька тижнів» перетворяться на десятиріччя поневірянь по чужих кутках, і що їм доведеться повною мірою скуштувати гіркий присмак хліба вимушених переселенців. Через пару років прийшло розуміння, що у рідне місто не повернуться, мабуть, вже ніколи. 2019 року Тетяна та Олексій Клешньови організували невеличке сімейне виробництво з переробки м’яса індичок. Спочатку родина підприємців орендувала невеличке приміщення в одному з підприємств харчової промисловості Дніпра, де вони виготовляли крафтову продукцію з індичого м’яса. Сиров’ялені гомілки, ковбаски, паштети, сосиски, балики, тушонка, мариноване м’ясо для грилю користувалися попитом. Обсяги виробництва зростали. Тому родина підприємців зрозуміла, що пришов час зайнятися будівництвом власного виробничого приміщення. Повну статтю про становлення родинного бізнесу вимушених переселенців Клешньових читайте на сайті Карачун. https://karachun.com.ua/articles/43471-yak-indichki-dopomogli-rozpraviti-krila-rodini-vimushenih-pereselenciv
До повномасштабного вторгнення росіян в Україну подружжя Анастасії та Олексія Мельників жили у Костянтинівці. Починаючи з 2015 року, головною справою родини було виховання прийомних дітей. У Костянтинівці багатодітна родина Мельників мешкала у великому впорядкованому будинку, який є власністю тамтешньої громади. Будинок придбала місцева влада за програмою створення дитячих будинків сімейного типу. У серпні 2022 року прибули у селище Гришківці Бердичівського району. Тут багатодітну родину вимушених переселенців прийняли з українською гостинністю: місцева влада виділила просторий будинок, регулярно допомагала вирішувати різні соціально-побутові питання.Так прожили тут два роки. І раптом сталася подія, яка докорінно змінила їх побут і «привела у казку»: прийомна родина Мельників потрапила у проект «Адреса дитинства», який патронує Фундація першої леді України. Повну статтю Карачуна читайте за посиланнямhttps://karachun.com.ua/articles/43060-rodina-vimushenih-pereselenciv-z-donechchini-zhive-v-umovah-pro-yaki-mozhna-tilki-mriyati