Поки читаю ваші відповіді на опитування, дуже надихнулася 🫶🏻Дякую за ваш час, енергію, за поставлені питання. Почну відповідати прямо сьогодні❤️‍🔥Перший принцип квантової фізики, який суттєво змінив моє життя багато років тому — це розуміння того, що свідомість первинна, а матерія вторинна.З дитинства ми всі жили у світі, в якому все було навпаки, в якому матерія була первинною, а свідомість вторинною, в якому зовнішні обставини диктували наш внутрішній стан, і ми існували у режимі вічного очікування того моменту, коли життя нарешті дасть нам привід відчути себе успішними, коханими, щасливими.Проте виявляється, реальність на рівні квантового поля працює не так, як нас вчили в дитинстві. Виявляється, свідомість первинна, а матерія вторинна, що спостерігач колапсує хвильову функцію, і його внутрішній стан стає не наслідком подій, а причиною того, які події проявляються у його житті.Коли я вперше про це почула, я була сповнена скептицизму, тому кілька років перевіряла це в бізнесі, у стосунках, у повсякденних ситуаціях, спостерігаючи, чи справді мій внутрішній стан впливає на те, що проявляється у моєму житті, чи це просто красива теорія, яка добре звучить, але не працює у реальності.Зараз я з впевненістю можу сказати, що світ реально почав відповідати на мій стан синхронічностями, можливостями, людьми, які резонували з тим станом, у якому я перебувала. З того часу і дотепер, інколи інтенсивніше, інколи рідше, я намагаюся регулярно заходити в медитації у стан вдячності за події, які ще не настали, відчувати достаток до того, як гроші з’являються на рахунку, радіти враженням від подорожі, яка поки що є тільки в моєму wish листі.Я свідомо налаштовуюся на те, щоб діяти з частоти впевненості і легкості, бо обираю цей стан як первинний. І як результат мій мозок починає бачити можливості, які раніше фільтрувалися як нерелевантні, моя поведінка змінюється на рівні мікрорішень, і через це люди інакше реагують на мене, життя стає більш магічним, більш легким і без надзусиль не тому, що я щось доводжу чи силою волі проштовхую, а тому що резоную з іншою частотою реальності.Чи означає це, що події більше не викликають у мене реакцій? Ні, взагалі) Дуже часто я емоційно реагую на ситуації. Проте тепер я помічаю цю реакцію швидше, і замість того щоб застрягти в ній на день чи тиждень, я можу зупинитися і подумати — окей, це емоція прийшла, я її відчуваю, але чи хочу я залишатися в ній і дозволити їй диктувати, що буде далі? Чи можу я відчути це, прожити, і потім свідомо повернутися до того стану, який я обрала як свій базовий?Іноді виходить швидко, іноді треба години, але сама можливість цього вибору вже змінила моє життя докорінно ✨Чи практикували ви це у своєму житті? Чи відчуваєте, що творите своїм станом реальність? Поділіться​​​​​​​​​​​​​​​​, цікаво ❤️‍🔥