Останнім часом я працюю над відновленням цілісності та прийняттям тіньових сторін, і слово «проти» стало для мене особистим маркером, таким собі червоним прапорцем, який підказує, де я все ще втрачаю контакт із цією цілісністю. Я проти hustle-культури, бо обираю легкість. Я проти поверхневості, бо обираю глибину. Я проти дуальності, бо обираю цілісність. Звучить впевнено, правильно, соціально очікувано. Але насправді, копнувши глибше, я бачу, що кожне «проти» – це знову опір, фрагментація та відсутність цілісності. Я відщеплюю частину реальності, називаю її «неправильною» і витрачаю енергію на спротив їй замість того, щоб спрямувати цю енергію на створення свого. В Україні зараз це відчувається особливо гостро. Ми живемо в культурі постійного кенселінгу – проти політиків, проти брендів, проти публічних осіб, проти позицій, проти виборів інших людей. Іноді здається, що незалежно від того, що відбувається, ми автоматично «проти цього». Це стало новою нормою – об'єднуватися не навколо спільного бачення, а навколо спільного ворога. Спочатку цей пост мав називатися «Я проти слова "проти"». Але поки писала його, зрозуміла, що це знову та сама конструкція. Це як кенселити того, хто кенселить, або боротися з боротьбою або опиратися опору. Що, якщо замість цього просто видихнути і спробувати дати місце всьому, що є? Не виправдовувати, не заперечувати і не погоджуватися. Просто побачити силу в усьому – навіть у тому, що викликає супротив. Глянути на це з іншої перспективи – з перспективи людини, якій це служить, для якої це є рішенням, а не проблемою. Побачити, що hustle може бути про реалізацію амбіцій для когось, хто знаходить у ньому драйв. Що кенселінг – спробою суспільства встановити межі, коли інші інструменти не працюють. Що поверхневість теж має своє місце, бо не кожен готовий до глибини прямо зараз, тут і тепер і це теж ок. Мене дуже надихає думка, що можна перестати витрачати енергію на опір і почати спрямовувати її на створення, усвідомити, що я можу обирати своє, не заперечуючи чуже, що мій вибір не потребує ворога, щоб бути легітимним. Що я можу бути за легкість, не будучи проти зусилля. За глибину, даючи місце поверхневості. За цілісність, визнаючи право на фрагментацію там, де вона досі комусь потрібна.