🗣️ Рубрика «Запитай у психолога» від Центру життєстійкості м. РівнеНас запитують:
❓

«Коли мені хтось допомагає або підтримує, або навіть щось дарує, то мені стає некомфортно. Я потім намагаюся «відпрацювати», віддячити, повернути. Або ж просто почуваюся постійно винною. Напевно, я не вмію приймати допомогу. Бачу, що людей це дивує. Зі мною справді щось не так?»
Що на це відповідає психологиня👇Це дуже впізнаваний психологічний патерн.

Те, що виглядає як «не вмію приймати», часто насправді є способом психіки зберегти відчуття контролю.

Коли допомога викликає напругу, за цим зазвичай стоять глибші внутрішні правила, наприклад:💬 «Я не маю бути в боргу»💬 «Любов і турботу треба заслужити»💬

«Якщо мені дали — я тепер винна»💬 «Краще бути самостійною, ніж залежною»Це не з’являється просто так. Зазвичай такі реакції формуються там, де:👉 допомога в дитинстві була з умовами («я для тебе стільки зробив/зробила…»),👉 або за неї треба було «платити» поведінкою, слухняністю, вдячністю,👉 або було мало стабільної підтримки, і доводилося покладатися тільки на себе,👉 або емоції/потреби знецінювались. Тоді психіка робить дуже логічний висновок:❌

«Краще нічого не брати, ніж потім відчувати тиск, борг чи провину». І навіть коли зараз люди дають щиро — тіло і внутрішній досвід реагують по-старому.☝️ Важливий момент. Це не «невдячність». Це, швидше за все, звичка пов’язувати отримання з напругою, а не з добром.Що з цим можна робити1️⃣ Почати помічати момент.

Коли хтось щось дає або допомагає, запитай себе:«Що я зараз відчуваю в тілі?»,«Це більше про теперішню ситуацію чи про знайоме відчуття з минулого?»Це вже зменшує автоматизм.2️⃣ Розділяти «вдячність» і «борг».

Вдячність – це почуття. Борг – це зобов’язання. Вам не потрібно «відпрацьовувати», щоб бути хорошою людиною.3️⃣ Дозволити собі маленькі «дози отримування». Не обов’язково одразу приймати щось велике. Можна тренуватися на дрібницях:🟢 прийняти комплімент і просто сказати «дякую»,🟢 дозволити комусь пригостити кавою без негайної «віддачі».4️⃣ Перевіряти реальність.

Іноді можна прямо запитати:💬 «Тобі ок, що ти це для мене робиш?»💭 І почути: «Так, я хочу» – це новий досвід, який поступово переписує старий.5️⃣ Подивитися глибше (якщо будеш готовий/готова).

У когнітивно-поведінковій терапії (КПТ) це часто пов’язано з базовими переконаннями типу:🔺 «Я недостатньо цінна сама по собі»,🔺 «Щоб мене приймали – я маю віддавати». З ними можна працювати – і це реально змінюється.❓

Маленьке терапевтичне запитання для тебе:💬 «Якби допомога не створювала боргу – якою б вона для мене була?».

Те, що ви це помічаєте і рефлексуєте – вже ознака внутрішньої роботи, а не «проблеми».

💬 Пишіть свої питання до психолога в коментарях під цим дописом у фейсбуці або ж в особисті повідомлення нам на сторінку фейсбук. ✍️ Написати питання

Якщо хочете, щоб питання лишилось анонімним – ми це гарантуємо. Просто скажіть про це.

📍

Нагадуємо, Центр життєстійкості м. Рівне працює за адресою: вул. Словацького, 3а. Телефон для довідок та консультацій: 📞 +38 (096) 745 01 00☎️ 0362 400 400 – гаряча лінія (пн-чт: з 9:00 до 18:00, п’ятниця: з 9:00 до 16:00).Центри життєстійкості – проєкт, що реалізує Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олени Зеленської, який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції #запитай_у_психологаПідпишись на ГО «Центр Інтеграції»: Telegram | Facebook | 🌐

Сайт