Сьогодні вітаємо працівників культури - тих, хто під час війни робить життя наших громад живим і справжнім.Знаєте, мені здається, в ці останні роки, після початку повномасштабного вторгнення, ми всі по-новому зрозуміли, що таке культура. Це не просто концерти, виставки чи фестивалі. Це - коли в клубі горить світло. Коли діти співають, коли люди приходять разом і хоч на годину забувають про тривоги.Культура - це наш зв’язок із нормальним життям, яке ми всі так хочемо повернути. Під час війни вона стала не розвагою, а потребою. Можливістю для людей хоча б на мить вдихнути мир.Тому з повагою та вдячною звертаюся до кожного представника цієї професії. Коли навколо вибухи й біль, саме ви допомагаєте нам зберегти людяність. Дати відчуття, що життя триває, а ми не лише намагаємося вижити, а й живемо.  Музеї, бібліотеки, театри, якими ви опікується, концерти, які організовуєте, це не просто події. Це наша віддушина.Я бачу, як часто ви працюєте без ресурсів, але з величезним серцем. Хочу, щоб ви знали: ваша робота потрібна. Ми будемо робити все, щоб вона мала підтримку і гідні умови. Бо без культури  немає життя. Є тільки виживання.