Це буде довгий пост.

На посаді керівника підкомітету з питань організації діяльності органів юстиції мені прийшлося працювати з трьома міністрами юстиції.

Взагалі за час моєї правничої діяльності їх було безліч. Може навіть більше 10.

Були різні часи.
Різні віяння.
Від Головатого з його ідеями реформізму та Лавриновича, якій відмінив квоти. До Лукаш з її спробами підкорити нотаріат через коліно.

Але був і Денис Малюська з яким ми прийшли поруч до влади із ідеями змінювати підходи і парадигми в 2019 році.

6 років нам це вдавалося.

Прошли разом ковід. Складні лютий та березень 2022, коли на кухнях писали рішення в допомогу нашим громадянам. Пройшли норми про санкції. Антирейдерські закони 1 та 2. Початок реформи нотаріату та виконавчої служби. Зміни в цивільний та сімейний. Багато чого.

Але все - з повагою до інституції та сталих тверджень про право і права, які ми спільно захищаємо.

І ось прийшов новий очільник юстиції держави.
І привів свою команду.

Не буду вдаватися в деталі про його роль та місце в правовій історії країни.

Спробую оцінити перші кроки в роботі очолюваного ним міністерства за перші місяці роботи.

Оцінка звісно не буде стосуватися інших напрямків.

Виключно в межах компетенції нотаріату, реєстрації, виконавчої служби, судової експертизи та виконання покарань та дотримання прав людини в цій царині.

Тоді почнемо.

1. Нотаріат та державна реєстрація прав.

Першими кроками нового міністра в частині реформування інституту нотаріату, стало неправомірне втручання та зміни в системі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Про це є відкрите звернення Нотаріальної палати України. Тому детально можна прочитати там.
Як на мене все з порушенням основних принципів формування комісії, обрання керівника, розподілу повноважень при прийняті рішення та багато іншого.

Найкращі демократичні практики створені нами разом з МЮ в 2019 році - зпаплюжено.

Відбувається повноцінний відкат в цьому напрямку до МЮ часів Януковича та Лукаш.

Добре це чи ні звісно судити вам, але як на мене це неприпустимо і відкидає нас на роки назад в частині повноцінного самоврядування та тих принципів які ми заклали в реформу нотаріату.

Мета очевидна - контроль над доступом до професії нотаріуса. Екзамен на нотаріуса як раз і є ключовим інструментом в руках комісії.

Наступним кроком були рішення, які по суті заблокували або створили невизначеність в процесах сплати адміністративного збору за державну реєстрацію нерухомості та юридичних осіб.

Абсолютно правильні думки та позиція Президента щодо пільг по сплаті цього збору для ВПО або щодо майна на прифронтових територіях, замість реалізації через невеликі зміни до законів, які прямо встановлюють та регулюють ці механізми, спотворена абсолютно незаконними рішеннями Кабміну, які були подані Мінʼюстом.

Відтак створилася ситуація, коли закон вимагає внесення адмінзбору та відмові в реєстрації права у випадку його відсутності, а постанова Кабміну каже, що платити не потрібно.

Заручники - люди і організації, яким і так не просто сьогодні.

Відтепер законодавець повинен виправляти цю ганьбу. Відповідний проект закону підготовлений і перебуває на розгляді ВРУ та одноголосно підтриманий комітетом з питань правової політики.

Наступне. Зміни в закон без змін до закону. Так ви не помилилися. Так бачить Мінʼюст та його очільник реалізацію ст. 92 Конституції України.

Як більшості юристів відомо, діяльність певних органів в державі може визначатися виключно законами. Діяльність нотаріату України - саме цей випадок. Прямо прописаний в Основному законі. Натомість нове керівництво МЮ вирішило, що закони законами, а постанови Кабміну можуть цю норму нівелювати.
І вирішило прийняти експериментальні проекти Кабміну щодо експериментів в нотаріаті та державній реєстрації. Під час війни. Після зламу ворогом реєстрів в тому числі можливо за участю посадовців та працівників МЮ. До цього ж включивши це в стратегію міністерства та Кабміну, яку подано в Раду.

Що це - важко пояснити. Але точно не дії щодо забезпечення прав.