Форпост Янченко

Тепер я маю іменний турнікет “SІCH” ❤️😎Річ, яка б краще не знадобилася, але в наші дні має бути не лише у військових, а й у цивільних. До речі, коли зʼявився рожевий колір - на нього був такий попит, що певний час він став мало не основним по кількості виробів. Від 30 турнікетів на місяць в 2014 до 100 000 на місяць у 2024 році. Вартість вдвічі менша, ніж у американського CAT, а якість така ж висока, що підтверджують бійці та медики з фронту.Все це про українські турнікети «SICH”, на виробництві яких мала можливість побувати. Ці турнікети врятували тисячі життів українських захисників і захисниць 🫶Особливо цінно було чути відгуки від медика-ветерана, який втративши можливість служити - пішов працювати на виробництво турнікетів, в яких безумовно впевнений. 🫤 А далі про наболіле: Україна може втратити цього виробника, бо в Міноборони «гуляє» Наказ, яким постачання цих турнікетів у ЗСУ стане заборонене. Не розуміємо хто і чому запустив цю диверсі в Міноборони, але вже працюємо з Міністерством, аби не допустити подібного. Сподіваємось на адекватність міністра, але побачимо. Та і це не все. Підприємство ніяк не може отримати критичність і забронювати своїх працівників, які виготовляють життєво важливі речі для фронту. Все тому, що підприємство не має прямих контрактів з Міноборони чи військовими частинами (бо останні не закуповують тернікети). Їх на фронт постачають або волонтерські фонди, або вже в аптечках, які закуповує Німечина та передає нам як гуманітарну допомогу. Схоже, час думати над механізмом бронювання для подібних підприємств, бо схожі звернення вже були. Маємо підтримувати якісний український продукт, бо допомога від партнерів не вічна, а якщо вона зупиниться, то розраховувати зможемо лише на своїх 🇺🇦💯👉 Підписатися на Форпост Янченко

За що я захоплююсь українськими виробниками, так це за вміння адаптуватися до будь-яких умов. Вчора відвідала виробництво ТОВ «Київгума», яке виготовляє більше 4000 найменувань товарів із гуми, латексу, ПВХ і силікону. Вироби цього підприємства є, мабуть, у більшості українців. Від силіконових форм для випікання і до грілок, дитячих сосок та рукавиць - це все виробляється тут. Але найцікавішим виявилось те, що з усіх виробів найскладнішим є виробництво гумових кришечок для медичних флаконів. Вимоги фармвиробників дуже високі, тож виробництво здавалося б простих ковпачків максимально стерильне і частково роботизоване. Про адаптивність: за 2024 рік тут виробили і реалізували 180 000 грілок. Кажуть, що українці готувалися до можливих блекаутів і холодів, тож цей товар несподівано вийшов у топ, хоча до того більшість йшла на експорт. Довелося розширяти виробничі потужності.Обговорили й поточні проблеми, зокрема із дефіцитом кваліфікованого персоналу та проблеми у налагодженні міжнародних контрактів через війну і внутрішні обмеження.Зараз 75% продукції реалізується в Україні, а це робочі місця та податки. Тож обираючи в магазині між made in Ukraine та тим що зроблено за кордоном - обирайте українське! Професіоналізм та якість тут на високому рівні.

Мої 5 копійок про #США і корисні копалиниДосвід українських інженерів, які вміють недорого робити ефективну зброю, - має бути не менш цінним для США, ніж корисні копалини, про які зараз всі говорять. Інвестиції і наявність американський підприємств на території України - це запорука безпеки та підтримки від заходу. Подивіться на Ізраїль, на захист якого США та партнери відправляють свої літаки, та Тайвань, кількість «Patriot» на території якого зашкалює. Як під час своїх численних візитів до США, так і під час спілкування з потенційними інвесторами в оборонку, я неодноразово чула про зацікавленість і готовність інвестувати, але є велика кількість бюрократичних моментів, які стримують, або породжують побоювання, а як наслідок - зупиняють інвестиції. Як і у випадку з рідкоземелами, про які заявив Трамп, ми маємо зробити спеціальну процедуру, яка б максимально сприяла інвестиціям, бо з діючим законодавством, як в ОПК, так і в сфері надр - це буде непросто. І на завершення: цінність ОПК - це висока додана вартість. Але маємо працювати і спрощувати законодавство вже, адже будівництво заводів і розробка карʼєрів - то не одного дня справа.

Що чекає нас у 2025 році?Спробували спрогнозувати це на заході 🇩🇪Німецько-Української🇺🇦 торгівельно-промислової палати та представниками німецького бізнесу в Україні. Нагадаю, що Німечиина є одним з наших ключових партнерів, адже більше допомоги, ніж від Німеччини, ми отримали лише від США. 🚀🧨Переконана, що чим більше німецьких компаній працюватиме в Україні - тим більшою буде підтримка - тому закликала учасників підтримувати Україну, розвиваючи свій бізнес у нас.До речі, німецькі компанії вірять в Україну. Як приклад, на початку січня німецька KNAUF на аукціоні Держгеонадр придбала за 121 мільйон гривень спецдозвіл на видобування гіпсу і планує до кінця року відкрити на Тернопільщині другий свій завод з загальним обсягом інвестицій 150 мільйонів євро! Рада і новим знайомствам з німецькими підприємствами, які цікавляться інвестиціями в Україну або вже зайшли у спільні з українцями проектами – особливо в оборонно-промисловий комплекс! Вчора були і такі.Це саме те що потрібно зараз Україні - підтримувати інвестиції від партнерів, бо саме економічна співпраця - запорука спільного успіху та довготривалої співпраці.

Поділилась враженнями від цьогорічного #Davos з Radio NVІнтелектуальна еліта світу нарешті усвідомила, що регіональні та глобальні війни є головною загрозою для нашої планети в цьому році. І залишатиметься однією з найбільших ще певний час.Саме цей фактор визначили експерти з усього світу в звіті, який оприлюднив оргкомітет Давоської конференції. Усвідомлення ризику воєн (і мова не лише про вторгнення рашки в Україну) на фоні непередбачуваності США та невизначеності що буде з глобальною архітектурою безпеки – ставить велику кількість питань перед світовою інтелектуальною, політичною і бізнесовою елітою. Лише сильні армії та потужне оборонне виробництво в наш час можуть зупинити агресора! Про необхідність воєнних інновацій, нарощення виробництва зброї на кожній другій зустрічі і заході, де мені довелось побувати. Не виключенням став і наш рідний, Українский дім в Давосі. Тут було кілька панельних дискусій, присвячених перспективам розвитку українського оборонно-промислового комплексу.Це ще одне підтвердження того, що захист інвестицій в ОПК та розвиток внутрішнього виробництва зброї має бути пріоритетом для України.Посилання на відео тутhttps://youtu.be/FoNMjcOq6Gw?si=sbqSCIEeilvnCamT

Іноді під час дискусій у Давосі вирують справжні пристрасті. Однією з найбільш обговорюваних стала перепалка між новим радником президента #США з питань зовнішньої політики Річардом Гренеллом і генсеком НАТО Марком Рютте під час Українського сніданку. Річард #Гренелл був максимально жорсткий в своєму виступі. Він заявив, що Європа недостатньо витрачає на свою безпеку, тож не може вказувати іншим, що вони повинні робити і витрачати. Він навіть «вставив шпильку» генсеку #НАТО Марку Рютте, навівши як приклад його рідні Нідерланди, де Рютте був прем’єром 14 років.Цікаво, що сам #Рютте підтримав цю тезу. Він наголосив, що Європа дійсно має витрачати більше, навіть не 2% ВВП. Окремо, що імпонувало особисто мені – він зробив наголос на потребі інвестувати в оборонну промисловість та активніше її масштабувати. Зокрема, він зазначив, що росія зараз за 3 місяці виробляє таку ж кількість снарядів, як всі країни НАТО разом взяті за рік. Я рада, що питання, яке «мусолилось» кілька років, нарешті стало очевидним і важливим для політиків по обидва боки Атлантики. Ми, у свою чергу, маємо так само робити все, щоб допомогти нашому ОПК масштабуватись – зменшення бюрократії, зменшення фінансового тягаря (в т.ч. відміна дублюючих штрафів за однакове порушення), надання пільгових кредитів, а також доступ до іноземних ринків, де наші можуть заробляти, щоб інвестувати в інновації і масштабування виробництва.👉 Підписатися на Форпост Янченко

Давос – це унікальне місце, де від сильних світу цього можна почути дуже відверті інсайди і гострі оцінки того, що відбувається в Європі і світі. Вчора мала унікальну можливість взяти участь на одному з таких закритих обідів організованого EuroNews за участі Шарля Мішеля, Курта Волкера, діючих міністрів країн ЄС, а також бізнес-лідерів Європи. Обговорювали, що необхідно зробити для зміцнення Європи з огляду на нещодавній звіт Маріо Драгі, який розкритикував зарегульованість Євпропи, яка зменшує її конкуреентні переваги в світі. Як сказав один з учасників дискусії “while US innovates, China replicates – EU regulates”. Тож вже сьогодні на думку європейських лідерів потрібно суттєво змінювати правила гри. Більше динаміки, інновацій, менше регуляцій. З цікавого, якраз з цією динамікою, інноваційністю і «помірною» зарегульованістю Європі може допомогти приклад України і пришвидшення євроінтеграції нашої країни. Окремо багато уваги було приділено безпеці країн ЄС. Зважаючи на останні політичні зміни у світі, ЄС важливо мати власну сильну безпекову політику. І в даному випадку Україні є що запропонувати європейській родині. Ну і на самкінець ще одна цитата з цього заходу, яка мені дуже зайшла і має стати новим слоганом для України: «Якщо під час обіду ти не за столом – значить ти в меню».👉 Підписатися на Форпост Янченко

🌍 Давос цього року буде форумом воєнного часу. Державні збройні конфлікти визначені як основний ризик для світової економіки у 2025 році, такий висновок зробили експерти Давосу у своєму щорічному звіті, який готується напередодні форуму найкращими аналітиками світу.Згідно з опитуванням понад 900 експертів, найбільш нагальними глобальними ризиками є:🪖Державні збройні конфлікти: Майже чверть респондентів вважають їх найсерйознішою загрозою на 2025 рік. Якщо минулого року державні збройні конфлікти посідали 8 місце серед основних ризиків, то цього року вони піднялися на 1-ше.🌪️Екстремальні погодні явища: Зростання частоти та інтенсивності повеней, лісових пожеж та штормів, спричинених зміною клімату, становить серйозну загрозу для навколишнього середовища та суспільства.🌐Трійку загроз, на думку експертів, замикають геоекономічні конфронтації: Цього року країни частіше застосовуватимуть захисні торговельні політики (санкції, тарифи, інвестиційний контроль), що може підвищити економічну напруженість.📰 Четвертим та пятим ризиком визначені дезінформація та фейкові новини та поляризація суспільства. Наслідки виборчих кампаній по всьому світу будемо відчувати ще довго. Цього року форум #WEF2025 майже політико-економічний, беруть участь багато політиків з усього світу. Тож найближчий тиждень працюю тут, буду говорити про інвестиції в український ОПК та Україну.

#Ірпінь став першим містом в регіональному турі презентацій моєї книги «Прихисток: стартап на мільйон життів» 📚 З цим містом у мене пов'язана особиста історія, бо тут на початку повномасштабного вторгнення жили мої племінники. Мій батько встиг вивезти їх з міста за кілька годин до вторгнення російських окупантів. На щастя, йому це вдалося попри шалений ризик. Всі вижили, всі здорові. Кожен з мешканців міста відчув на собі жахи війни, і лень не кожен знає, що таке шукати #прихисток. Історії людей з Ірпеня, які рятувалися від російської агресії, також є в моїй книзі. Кілька історій, від яких мурашки по шкірі, прозвучали і під час презентації. Екс-поліцейський Антон Грицюк, який брав участь в евакуації цивільних і потрапив на знімки Reuters розповів, що найскладніше було заходити туди, де були мертві дітки: «Особливо в мікрорайоні Стоянка 2. Там були розстріляні автівки і звідти ми евакуйовували тіла загиблих батьків і їхніх дітей». Для нас важливо, щоб ці історії чули і пам’ятали всі в Україні та за її межею. Дякую всім, хто розділив цей день зі мною, а також Петро Щербина, Андрій Кравчук та Анжела Макеєва за організацію заходу 🙏

❗️Увага! Інформація, яку розганяє Віталій Шабунін – чиста маніпуляція. Йдеться про усунення ПОТРІЙНОГО штрафу за одне порушення і заміна його на єдиний, найбільш ефективний штраф, а конкретно прогресивну пеню, яка складає 3% за кожен місяць прострочки. Трохи деталей. На сьогодні за порушення строків поставки існує одночасно ТРИ штрафи: 1) 7% - разовий штраф за місяць просрочки 2) 3% - щомісяця плата за користування грошима 3) 3% - щомічна пеня, а саме 0,1% за кожен день прострочки. Державні замовники обмежили прибуток виробників української зброї - в середньому в 5-7%. А сума штрафів за перший же місяць затримки разом становить 13% і вдвічі перевищує дозволений державою прибуток. За таких умов виробники української зброї не просто мають безкоштовно поставити товар, а ще й дістати власні гроші з кишені і доплатити державі. Чи це можливо? Чи захоче хтось за таких умов виробляти зброю для наших захисників? Навряд! Тому штраф має бути! Але він має бути ефективний і має стимулювати виконання контракту. P.S.: за неякісні товари (типу недавніх мін) є окремий штафу, а за непоставку – взагалі кримінал.