Останнім часом журналісти все частіше звертаються до мене за коментарями про те, на якому етапі зараз перебуває законопроєкт про захист дітей у цифровому середовищі? Зараз триває перша фаза підготовки. Спільно з Дослідницькою службою Верховної Ради України ми вже провели глибинний аналіз європейського та світового досвіду й командою розробили рамкову концепцію. Тепер наше завдання — перекласти її мовою конкретних законодавчих норм.Питання стосується національної безпеки та захисту життя та здоров’я наших дітей, тому ми рухаємося швидко, але максимально виважено. Ми розуміємо: тотальні заборони не працюють. Діти легко обходять їх через VPN та інші додатки, і проблема просто ховається в тінь. Тому ми орієнтуємося на європейський підхід — комплексне багаторівневе рішення. Суть у тому, що безпека — це завжди спільна робота, яка передбачає три рівні відповідальності: 1️⃣ Технологічна (платформи) — саме соцмережі мають створювати безпечні алгоритми, вимикати нескінченні стрічки та гарантувати приватність.2️⃣ Виховна (батьки) — кібергігієна та розуміння цифрових загроз починаються в родині.3️⃣ Правова (держава) — контроль за правилами гри та реагування правоохоронців. Особливо коли йдеться про спроби вербування наших підлітків ворожими спецслужбами.Серед інструментів, які ми зараз розглядаємо та обговорюємо в межах концепції: запровадження принципу «безпеки за замовчуванням», впровадження «нічної тиші сповіщень» (щоб соцмережі буквально не крали сон у дітей — до слова, схожу ініціативу наразі розглядає уряд Великої Британії), а також безпечна верифікація віку — без жодних завантажень паспортів чи свідоцтв про народження тощо.📚 Безумовно, самі лише обмеження не навчать дитину безпеці. Тому навчання та інформування — вкрай важливий елемент. Законопроєкт передбачатиме масштабну роботу з цифрової грамотності для дітей, вчителів та батьків.Попереду великий і складний шлях. Тема потребує широкого діалогу. Цікава ваша думка в коментарях! 👇