Юлія Гришина

Українські заклади вищої освіти сьогодні проходять випробування, яких не знав жоден університет Європи з часів Другої світової війни. Але навіть в умовах повномасштабної війни ми не лише зберегли систему, а й продовжуємо забезпечувати якість освіти відповідно до найкращих європейських стандартів 🇺🇦🇪🇺Сьогодні мала честь разом із Міністром освіти та науки України Андрієм Бутенком виступити з вітальним словом на Міжнародному семінарі «Якість без кордонів: інтернаціоналізація та транскордонне забезпечення якості у вищій освіті», який відбувається в Ужгородському національному університеті.Важливо, що участь у цьому заході взяли Президентка Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти (ENQA) Даніела Крістіна Гіцуліке, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Угорщині Федір Шандор, представники європейських агентств із забезпечення якості, українських університетів, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, органів державної влади та міжнародні партнери.Сьогодні Україна вже не лише переймає європейський досвід. Ми самі стаємо прикладом стійкості освітньої системи. Попри щоденні повітряні тривоги, руйнування університетів та постійні виклики війни, наші заклади вищої освіти забезпечують навчальний процес, проводять наукові дослідження, проходять акредитацію та впроваджують сучасні стандарти якості.Для мене надзвичайно важливо, щоб українські дипломи й надалі підвищували свій авторитет у світі, а наші університети були повноцінними учасниками Європейського простору вищої освіти. Саме тому інтернаціоналізація, академічна мобільність, незалежне забезпечення якості та міжнародне партнерство мають залишатися серед наших ключових пріоритетів.Дякую всім організаторам, експертам та міжнародним партнерам за підтримку української освіти. Переконана: сильні університети — це сильна наука, сильна економіка і сильна Україна!🇺🇦🎓https://youtu.be/TBA1RcyxVDU

⚡️Верховна Рада України сьогодні підтримала призначення нового Прем’єр-міністра та кадрові зміни в Уряді!Вітаю Сергія Корецького з призначенням на посаду Прем’єр-міністра України! 🤝Попереду — величезний обсяг складної та відповідальної роботи. Бажаю новому очільнику Кабінету Міністрів України стійкості та результативності, якої сьогодні так потребує країна.Також вітаю новопризначених членів Кабміну:🔺Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Всеволода Ченцова;🔺Міністра інфраструктури України — Миколу Калашника; 🔺Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України — Віталія Безгіна; 🔺Міністра внутрішніх справ України — Івана Вигівського; 🔺Міністра у справах ветеранів України — Віталія Кіма;🔺Міністерку цифрової трансформації України — Оксану Ферчук;🔺Міністра економіки та довкілля України — Олександра Кравченка;🔺Міністра юстиції України — Дениса Маслова;🔺Міністра аграрної політики та продовольства України — Висоцького Тараса;🔺і, звісно, нового Міністра освіти і науки України — Андрія Бутенка! 🎓 На засіданні фракції отримала запевнення від нового Прем’єр-міністра про те, що він продовжить розпочату нами роботу щодо пріоритетності системи освіти і науки в державній політиці, яка впроваджуватиметься Урядом, та продовжить спільні дії Уряду і Парламенту щодо підвищення соціальних гарантій освітян та науковців, зокрема в частині підвищення заробітних плат.Розраховуємо на оперативні рішення, відкритий діалог та конструктивну співпрацю🇺🇦

Останнім часом журналісти все частіше звертаються до мене за коментарями про те, на якому етапі зараз перебуває законопроєкт про захист дітей у цифровому середовищі? Зараз триває перша фаза підготовки. Спільно з Дослідницькою службою Верховної Ради України ми вже провели глибинний аналіз європейського та світового досвіду й командою розробили рамкову концепцію. Тепер наше завдання — перекласти її мовою конкретних законодавчих норм.Питання стосується національної безпеки та захисту життя та здоров’я наших дітей, тому ми рухаємося швидко, але максимально виважено. Ми розуміємо: тотальні заборони не працюють. Діти легко обходять їх через VPN та інші додатки, і проблема просто ховається в тінь. Тому ми орієнтуємося на європейський підхід — комплексне багаторівневе рішення. Суть у тому, що безпека — це завжди спільна робота, яка передбачає три рівні відповідальності: 1️⃣ Технологічна (платформи) — саме соцмережі мають створювати безпечні алгоритми, вимикати нескінченні стрічки та гарантувати приватність.2️⃣ Виховна (батьки) — кібергігієна та розуміння цифрових загроз починаються в родині.3️⃣ Правова (держава) — контроль за правилами гри та реагування правоохоронців. Особливо коли йдеться про спроби вербування наших підлітків ворожими спецслужбами.Серед інструментів, які ми зараз розглядаємо та обговорюємо в межах концепції: запровадження принципу «безпеки за замовчуванням», впровадження «нічної тиші сповіщень» (щоб соцмережі буквально не крали сон у дітей — до слова, схожу ініціативу наразі розглядає уряд Великої Британії), а також безпечна верифікація віку — без жодних завантажень паспортів чи свідоцтв про народження тощо.📚 Безумовно, самі лише обмеження не навчать дитину безпеці. Тому навчання та інформування — вкрай важливий елемент. Законопроєкт передбачатиме масштабну роботу з цифрової грамотності для дітей, вчителів та батьків.Попереду великий і складний шлях. Тема потребує широкого діалогу. Цікава ваша думка в коментарях! 👇

💸 359 мільйонів гривень. Саме стільки держава витратила за останні три роки на доплати суддям за наукові ступені. Наразі кожен п'ятий суддя в Україні має науковий ступінь.Днями долучилася до експертного круглого столу «Академічна доброчесність суддів: під пильним контролем суспільства» від Фундації DEJURE. Дискусія була максимально предметною: говорили про те, як вчені звання інколи стають лише інструментом для отримання надбавок, втрачаючи свій первинний сенс.У межах заходу колеги презентували власне дослідження. Говорили про масштаби проблеми, наслідки для довіри до судової влади та шляхи її вирішення.Справжня наука твориться в університетських стінах. Ми вже зробили величезний крок, ухваливши новий закон про академічну доброчесність, який переносить фокус відповідальності саме на заклади вищої освіти. З 31 липня набирає чинності більшість норм закону, тож університети мають бути до них готові.В умовах війни надзвичайно важливим є раціональне використання коштів. Ми маємо розуміти, що гроші повинні йти за призначенням. Тому доплати за науковий ступінь логічно зберегти виключно там, де вони мають реальний сенс — у науковому та освітньому середовищі.🔻Вже незабаром з колегами зареєструємо ініціативу, яка пропонує чітке рішення цієї проблеми.Дякую Фундації DEJURE за проведене дослідження та системну співпрацю 🤝

‼️ Мінус 12,6% студентів в українських університетах та мінус 15,4% учнів у школах порівняно з 2021 роком за даними Держстату. А згідно з даними Євростату, на кінець квітня близько 1,3 млн наших дітей віком до 18 років перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Маємо визнати: наразі українська освіта одночасно втрачає і теперішніх студентів, і майбутніх вступників.Учора взяла участь у засіданні в РНБО. Ключова тема наради — шляхи та механізми заохочення молоді до здобуття освіти в Україні. Президент чітко окреслив пріоритет: ми маємо стимулювати вступ до українських університетів, зберегти молодь вдома та забезпечити державу фахівцями, які критично необхідні для майбутнього відновлення.Йде п'ятий рік повномасштабного вторгнення. Українська освітня система продовжує працювати завдяки неймовірній стійкості наших освітян. Проте безпекові та психологічні виклики даються взнаки: класи, студентські аудиторії та навіть дитячі садочки об'єктивно порожніють. Тому підтримка системи освіти та збереження в ній нашої молоді — це питання національної безпеки та майбутнього держави. Наше спільне завдання сьогодні — створити максимально безпечні умови та зробити все, щоб діти не покидали країну.На жаль, спостерігаємо, що правила вступу до закладів вищої освіти протягом цих років війни поступово стають дедалі жорсткішими.У 2022 році ми запровадили НМТ саме з метою спрощення системи ЗНО, яке неможливо було провести в умовах війни. Наразі ж тестування трансформувалося у формат, який є складнішим навіть за довоєнний: чотири предмети, які діти змушені складати в один день у стані стресу. Крім того, мінімальні прохідні бали на низку спеціальностей продовжують піднімати до рівня, вищого за довоєнний.Разом із колегами-депутатами ми вже зареєстрували законопроєкт щодо адаптації умов вступу для випускників із прифронтових регіонів. Також зареєстрували альтернативний до урядового законопроєкт про зменшення кількості предметів в стуктурі НМТ. Тепер чекаємо на відповідні, зважені та конструктивні рішення від Міністерства освіти.Правила вступу повинні відповідати викликам війни. Під час війни не на часі робити ці умови більш жорсткими. Наші українські діти повинні навчатися в Україні!🇺🇦

‼️👩🏻‍🎓👨🏻‍🎓 Тепер заклади вищої освіти будуть позбавляти вчених звань, якщо були порушені принципи академічної доброчесності!Важливе завдання сьогодні — побудувати довіру до української освіти та науки як з боку роботодавців, так і міжнародних партнерів. Одним із кроків у напрямку зміцнення репутації української освіти та науки стало прийняття базового Закону про академічну доброчесність у грудні минулого року.Щоб готувати заклади вищої освіти до його імплементації, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти провело вже 10 регіональних круглих столів, до яких я долучилася. А вчора у стінах КНУ імені Тараса Шевченка відбулася ще одна важлива подія: презентація примірного Порядку позбавлення закладом вищої освіти наукових ступенів, ступеня доктора мистецтв, ступеня вищої освіти, вченого звання за результатами розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності. 📅 31 липня — рубіконова дата. У цей день вступає в дію більшість норм закону, і велика частка повноважень переходить безпосередньо до закладів вищої освіти. Нагадаю: з 2 лютого НАЗЯВО вже не приймає скарг про порушення академічної доброчесності. Тепер ця відповідальність лежить на університетах, тому вони мають підготуватися до реалізації нових норм.Що заклади вищої освіти зобов'язані зробити до 31 липня?🔹 Вибудувати власну внутрішню систему забезпечення якості та академічної доброчесності.🔹 Визначити орган, який за це відповідатиме.🔹 Затвердити процедуру розгляду скарг.Звертаю увагу, що за невиконання цих норм передбачена відповідальність. Адже університети — це осередки, де твориться наука. І відтепер вони зобов'язані не лише її продукувати, а й захищати її чистоту, використовуючи отримані повноваження для зупинення порушників.Дякую всім колегам за готовність до змін. Будуємо культуру академічної доброчесності та чесну українську освіту та науку разом! 🇺🇦

🇬🇧‼️ Велика Британія заборонить соцмережі 🚫 для дітей до 16 років!Прем’єр-міністр Кір Стармер офіційно оголосив про це радикальне рішення і відверто описав проблему, яка, за його словами, знайома кожній британській родині:«Тисячі батьків кажуть, що їхні діти залежні від соцмереж. Це може залишити їх у пастці безкінечного скролінгу, який витісняє гру, сон та час із родиною. Це може зашкодити їхньому психічному здоров'ю».Цьому кроку передували масштабні урядові консультації, які охопили понад 116 тисяч батьків та експертів. Як результат, науковці Академії королівських медичних коледжів у своєму звіті офіційно прирівняли вплив соцмереж до паління 🚬 — як пряму загрозу для здоров’я молоді ❗️Британські обмеження плануються навіть жорсткіші, ніж в Австралії 🇦🇺. Станом на зараз вони пропонують:🚫 Повне блокування соцмереж (TikTok, Instagram, YouTube) для дітей до 16 років.🛑 Рішучу протидію нескінченному скролінгу та нічні «комендантські години» в мережі для підлітків.🎮 Блокування стрімів та функцій спілкування з незнайомцями в онлайн-іграх.📵 Повну заборону використання смартфонів у школах.Це ще одне підтвердження: Україна також має зробити свій рішучий крок для забезпечення безпеки дітей у кіберпросторі. Особливо під час війни та активної там вербувальної роботи російських спецслужб.Наразі ми вже працюємо над цим питанням. На основі глибокого аналізу досвіду інших країн ми напрацьовуємо законодавчі рішення для України 🇺🇦Нам потрібно в найкоротші терміни розробити законопроєкт, яким би ми захистили наших дітей від негативного впливу соціальних мереж, але в межах розумного балансу: не сліпі тотальні заборони, а комплекс ефективних кроків (надійна верифікація віку без збору зайвих даних, безпека за замовчуванням, медіаграмотність та ін.).Чи підтримуєте ви впровадження таких комплексних обмежень в Україні? Пишіть у коментарях 👇

Понад 6 мільйонів ‼️ українців сьогодні живуть у прифронтових регіонах. Це люди, які щодня працюють, навчають дітей, лікують, відновлюють громади та тримають економіку країни попри постійні обстріли.Взяла участь у нараді під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова та Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко щодо підтримки прифронтових територій.Акцентувала увагу присутніх на питаннях безпеки освітнього процесу та забезпечення рівного доступу до неї для дітей із прифронтових громад. Закликала Міністра освіти та науки України Оксена Лісового та всіх присутніх вже зараз активно почати працювати над тим, щоб у разі незавершення війни, у 2027 році випускники на прифронтових територіях могли безпечно скласти НМТ в обладнаних усім необхідним укриттях.Обговорили також широкий спектр проблем, з якими стикаються прифронтові регіони: захист критичної інфраструктури, фінансову спроможність громад, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також безпекові гарантії для медиків, освітян та працівників комунальних служб, які продовжують працювати під обстрілами.Ситуація на прифронтових територіях має свою специфіку і потребує окремих державних рішень. Саме тому підтримую ініціативу щодо напрацювання комплексного законодавства, яке враховуватиме особливості життя й роботи громад поблизу лінії фронту.Люди, які залишаються жити та працювати на прифронтових територіях, заслуговують на особливу увагу та підтримку держави.Дякую Кирилу Буданову та Юлії Свириденко за системну увагу до прифронтових регіонів та їх підтримку! Працюємо над тим, щоб голос кожної такої громади був почутий! 🇺🇦

⚡️Цікаво було зануритися в історію вступних іспитів (ЗНО та НМТ) та проаналізувати, як з роками змінювалася структура оцінювання у довоєнний період та вже під час великої війни.▪️ Після запровадження ЗНО як обов’язкової умови вступу до закладів вищої освіти у 2008 році, протягом перших двох років (2008–2009) загальнообов’язковим для всіх учасників був лише один предмет: українська мова та література. Усі інші предмети вступники обирали залежно від вимог конкретної спеціальності та закладу освіти.▪️ У 2010 році вперше було запроваджено модель із двома обов’язковими тестами: українська мова та література, а також математика або історія України — залежно від напряму вступу. Водночас ця модель не була сталою: у 2011–2015 роках єдиним універсальним конкурсним предметом для вступу залишалася українська мова та література, тоді як інші предмети визначалися умовами прийому на конкретні спеціальності.▪️ Із 2015 року результати ЗНО знову почали використовуватися як результати ДПА: спершу з української мови і літератури, а з 2016 року — ширше, із додаванням інших предметів. У 2016 році для ДПА у формі ЗНО обов’язковою була українська мова та література, а другим предметом була математика або історія України за вибором. У 2017–2020 роках ДПА у формі ЗНО зараховувалася вже з трьох предметів: української мови та літератури, математики або історії України, а також ще одного предмета за вибором.▪️ У 2021 році відбулася важлива зміна: математика вперше стала обов’язковим предметом для випускників поточного року, адже зараховувалася як ДПА. Водночас вона не стала обов’язковим предметом ЗНО для вступу на всі спеціальності. У тому році формат передбачав чотири предмети: українську мову, математику, історію України або іноземну мову за вибором, а також ще один предмет із переліку. Для вступу учасник окремо обирав ті предмети ЗНО, які були потрібні для конкретної спеціальності. Водночас учасник міг зареєструватися максимум на п’ять предметів ЗНО. Разом з тим, через пандемію COVID-19 випускників у 2021 році звільнили від обов’язкового проходження ДПА, тому на практиці ЗНО з математики так і не стало обов’язковим для всіх випускників і вступників.ℹ️ Тобто до 2022 року ЗНО залишалося системою окремих предметних тестів. Українська мова та література була базовим обов’язковим предметом, а інші тести вступники складали залежно від вимог конкретної спеціальності або правил ДПА в окремі роки. У різні роки серед таких предметів могли бути математика або історія України, але вони не були універсально обов’язковими для кожного вступника. Математика до 2022 року так і не стала обов’язковою для кожного, хто вступав до ЗВО. І головне — кожен предмет складався в окремий день, а не в межах одного великого комплексного тесту.▪️ У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, класичне ЗНО було оперативно замінене тимчасовим форматом — національним мультипредметним тестом, або НМТ. У 2022 році НМТ складався з трьох обов’язкових предметів: української мови без літератури, математики та історії України. Усі три блоки учасники складали в один день.▪️ У 2023 році формат НМТ зберігся, але структура була іншою: обов’язковими були українська мова та математика, а третій предмет учасник обирав самостійно з переліку, до якого входила, зокрема, історія України. Виключення історії з обов’язкових предметів спричинило величезну хвилю обурення в суспільстві, оскільки під час такої війни скасовувати історію — це злочин, і я з цим цілком погоджуюся. ▪️ Починаючи з 2024 року, попри триваючу війну і небезпеки, що пов’язані зі складанням НМТ, особливо в прифронтових регіонах, кількість обов’язкових предметів НМТ збільшується і структура тесту розширюється. З 2024 по 2026 рік НМТ складається вже з чотирьох предметних блоків: трьох обов’язкових — української мови, математики та історії України — і одного предмета на вибір вступника. Усі чотири предмети складаються в один день у межах одного тестування.

Продовжуючи тему НМТ та 4 предметів, які вступники змушені складати в один день 🛑Подивіться на приклад того, що просто зараз відбувається в Одесі. Хронологія одного з центрів тестування:⏱️ 10:00 — початок процедури, інструктаж. Фактично до тестів діти приступили о 10:15.🚨 10:37 — лунає перша повітряна тривога. Одещина під атакою. Діти встигли попрацювати лише 20 хвилин і пішли в укриття. Тривога тривала 46 хвилин.📉 Повернення в аудиторії, відновлення тесту. Але вже за 14 хвилин після відбою — друга тривога! Цього разу майже на 2 години (до 13:38). Поки діти перебували в укриттях, Одеську область атакували ракети, шахеди та КАБи, тож тестування знову було на паузі.Сумарно лише ці дві тривоги тривали 2 години 46 хвилин. За правилами, якщо перерва перевищує 2,5 години, іспит мають право перенести на додаткову сесію — аж на другу половину липня. А це ще 1,5 місяця колосального стресу, невідомості та повної відсутності гарантій, що під час наступної спроби ситуація не повториться.Саме тому одеські діти навідріз відмовилися залишати пункт тестування і виявили бажання писати далі! Проте вже через 26 хвилин після відбою, о 14:04, оголосили третю тривогу. На той момент випускники не завершили навіть першого предметного блоку із чотирьох! 💥Майже ідентична ситуація сьогодні була в Миколаївській області. І це ж відбувається в кожному прифронтовому регіоні.📊 Для порівняння: у Львові остання повітряна тривога була ще 29 травня. Більша частина заходу України, слава Богу, з минулого місяця взагалі не чула звуків сирен.На жаль, через такі страшні дії ворога наші діти не перебувають в однакових умовах по всій території України, і вже давно виникла необхідність напрацювати рішення щодо підтримки дітей, які складають НМТ у прифронтових регіонах. Вкотре звертаю увагу МОН на цю ситуацію. Зі свого боку Парламент напрацював два законопроєкти на цю тему. Перший законопроєкт із пропозицією зменшити кількість предметів на 2027 рік і другий — законопроєкт, який передбачає можливість дітей, які живуть у прифронтових регіонах і не склали НМТ, вступити без нього до прифронтового університету з обов'язком скласти його протягом перших років навчання — тільки на час дії воєнного стану.Чи зупинять сьогодні тестування, чи виснажені після кількох годин тривог діти з прифронтового регіону все ж героїчно витримають ще кілька годин НМТ не для того, щоб поїхати з країни, а щоб залишитися, вступити до українських університетів і навчатися тут, попри війну, тривоги та небажання системи зробити для них бодай мінімальне послаблення або забезпечити їм додатковий захист? І чи не занадто важким випробуванням для дитини на шостий рік війни буде складати 4 предмети НМТ в один день?