Юлія Гришина

🇬🇧‼️ Велика Британія заборонить соцмережі 🚫 для дітей до 16 років!Прем’єр-міністр Кір Стармер офіційно оголосив про це радикальне рішення і відверто описав проблему, яка, за його словами, знайома кожній британській родині:«Тисячі батьків кажуть, що їхні діти залежні від соцмереж. Це може залишити їх у пастці безкінечного скролінгу, який витісняє гру, сон та час із родиною. Це може зашкодити їхньому психічному здоров'ю».Цьому кроку передували масштабні урядові консультації, які охопили понад 116 тисяч батьків та експертів. Як результат, науковці Академії королівських медичних коледжів у своєму звіті офіційно прирівняли вплив соцмереж до паління 🚬 — як пряму загрозу для здоров’я молоді ❗️Британські обмеження плануються навіть жорсткіші, ніж в Австралії 🇦🇺. Станом на зараз вони пропонують:🚫 Повне блокування соцмереж (TikTok, Instagram, YouTube) для дітей до 16 років.🛑 Рішучу протидію нескінченному скролінгу та нічні «комендантські години» в мережі для підлітків.🎮 Блокування стрімів та функцій спілкування з незнайомцями в онлайн-іграх.📵 Повну заборону використання смартфонів у школах.Це ще одне підтвердження: Україна також має зробити свій рішучий крок для забезпечення безпеки дітей у кіберпросторі. Особливо під час війни та активної там вербувальної роботи російських спецслужб.Наразі ми вже працюємо над цим питанням. На основі глибокого аналізу досвіду інших країн ми напрацьовуємо законодавчі рішення для України 🇺🇦Нам потрібно в найкоротші терміни розробити законопроєкт, яким би ми захистили наших дітей від негативного впливу соціальних мереж, але в межах розумного балансу: не сліпі тотальні заборони, а комплекс ефективних кроків (надійна верифікація віку без збору зайвих даних, безпека за замовчуванням, медіаграмотність та ін.).Чи підтримуєте ви впровадження таких комплексних обмежень в Україні? Пишіть у коментарях 👇

Понад 6 мільйонів ‼️ українців сьогодні живуть у прифронтових регіонах. Це люди, які щодня працюють, навчають дітей, лікують, відновлюють громади та тримають економіку країни попри постійні обстріли.Взяла участь у нараді під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова та Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко щодо підтримки прифронтових територій.Акцентувала увагу присутніх на питаннях безпеки освітнього процесу та забезпечення рівного доступу до неї для дітей із прифронтових громад. Закликала Міністра освіти та науки України Оксена Лісового та всіх присутніх вже зараз активно почати працювати над тим, щоб у разі незавершення війни, у 2027 році випускники на прифронтових територіях могли безпечно скласти НМТ в обладнаних усім необхідним укриттях.Обговорили також широкий спектр проблем, з якими стикаються прифронтові регіони: захист критичної інфраструктури, фінансову спроможність громад, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також безпекові гарантії для медиків, освітян та працівників комунальних служб, які продовжують працювати під обстрілами.Ситуація на прифронтових територіях має свою специфіку і потребує окремих державних рішень. Саме тому підтримую ініціативу щодо напрацювання комплексного законодавства, яке враховуватиме особливості життя й роботи громад поблизу лінії фронту.Люди, які залишаються жити та працювати на прифронтових територіях, заслуговують на особливу увагу та підтримку держави.Дякую Кирилу Буданову та Юлії Свириденко за системну увагу до прифронтових регіонів та їх підтримку! Працюємо над тим, щоб голос кожної такої громади був почутий! 🇺🇦

⚡️Цікаво було зануритися в історію вступних іспитів (ЗНО та НМТ) та проаналізувати, як з роками змінювалася структура оцінювання у довоєнний період та вже під час великої війни.▪️ Після запровадження ЗНО як обов’язкової умови вступу до закладів вищої освіти у 2008 році, протягом перших двох років (2008–2009) загальнообов’язковим для всіх учасників був лише один предмет: українська мова та література. Усі інші предмети вступники обирали залежно від вимог конкретної спеціальності та закладу освіти.▪️ У 2010 році вперше було запроваджено модель із двома обов’язковими тестами: українська мова та література, а також математика або історія України — залежно від напряму вступу. Водночас ця модель не була сталою: у 2011–2015 роках єдиним універсальним конкурсним предметом для вступу залишалася українська мова та література, тоді як інші предмети визначалися умовами прийому на конкретні спеціальності.▪️ Із 2015 року результати ЗНО знову почали використовуватися як результати ДПА: спершу з української мови і літератури, а з 2016 року — ширше, із додаванням інших предметів. У 2016 році для ДПА у формі ЗНО обов’язковою була українська мова та література, а другим предметом була математика або історія України за вибором. У 2017–2020 роках ДПА у формі ЗНО зараховувалася вже з трьох предметів: української мови та літератури, математики або історії України, а також ще одного предмета за вибором.▪️ У 2021 році відбулася важлива зміна: математика вперше стала обов’язковим предметом для випускників поточного року, адже зараховувалася як ДПА. Водночас вона не стала обов’язковим предметом ЗНО для вступу на всі спеціальності. У тому році формат передбачав чотири предмети: українську мову, математику, історію України або іноземну мову за вибором, а також ще один предмет із переліку. Для вступу учасник окремо обирав ті предмети ЗНО, які були потрібні для конкретної спеціальності. Водночас учасник міг зареєструватися максимум на п’ять предметів ЗНО. Разом з тим, через пандемію COVID-19 випускників у 2021 році звільнили від обов’язкового проходження ДПА, тому на практиці ЗНО з математики так і не стало обов’язковим для всіх випускників і вступників.ℹ️ Тобто до 2022 року ЗНО залишалося системою окремих предметних тестів. Українська мова та література була базовим обов’язковим предметом, а інші тести вступники складали залежно від вимог конкретної спеціальності або правил ДПА в окремі роки. У різні роки серед таких предметів могли бути математика або історія України, але вони не були універсально обов’язковими для кожного вступника. Математика до 2022 року так і не стала обов’язковою для кожного, хто вступав до ЗВО. І головне — кожен предмет складався в окремий день, а не в межах одного великого комплексного тесту.▪️ У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії, класичне ЗНО було оперативно замінене тимчасовим форматом — національним мультипредметним тестом, або НМТ. У 2022 році НМТ складався з трьох обов’язкових предметів: української мови без літератури, математики та історії України. Усі три блоки учасники складали в один день.▪️ У 2023 році формат НМТ зберігся, але структура була іншою: обов’язковими були українська мова та математика, а третій предмет учасник обирав самостійно з переліку, до якого входила, зокрема, історія України. Виключення історії з обов’язкових предметів спричинило величезну хвилю обурення в суспільстві, оскільки під час такої війни скасовувати історію — це злочин, і я з цим цілком погоджуюся. ▪️ Починаючи з 2024 року, попри триваючу війну і небезпеки, що пов’язані зі складанням НМТ, особливо в прифронтових регіонах, кількість обов’язкових предметів НМТ збільшується і структура тесту розширюється. З 2024 по 2026 рік НМТ складається вже з чотирьох предметних блоків: трьох обов’язкових — української мови, математики та історії України — і одного предмета на вибір вступника. Усі чотири предмети складаються в один день у межах одного тестування.

Продовжуючи тему НМТ та 4 предметів, які вступники змушені складати в один день 🛑Подивіться на приклад того, що просто зараз відбувається в Одесі. Хронологія одного з центрів тестування:⏱️ 10:00 — початок процедури, інструктаж. Фактично до тестів діти приступили о 10:15.🚨 10:37 — лунає перша повітряна тривога. Одещина під атакою. Діти встигли попрацювати лише 20 хвилин і пішли в укриття. Тривога тривала 46 хвилин.📉 Повернення в аудиторії, відновлення тесту. Але вже за 14 хвилин після відбою — друга тривога! Цього разу майже на 2 години (до 13:38). Поки діти перебували в укриттях, Одеську область атакували ракети, шахеди та КАБи, тож тестування знову було на паузі.Сумарно лише ці дві тривоги тривали 2 години 46 хвилин. За правилами, якщо перерва перевищує 2,5 години, іспит мають право перенести на додаткову сесію — аж на другу половину липня. А це ще 1,5 місяця колосального стресу, невідомості та повної відсутності гарантій, що під час наступної спроби ситуація не повториться.Саме тому одеські діти навідріз відмовилися залишати пункт тестування і виявили бажання писати далі! Проте вже через 26 хвилин після відбою, о 14:04, оголосили третю тривогу. На той момент випускники не завершили навіть першого предметного блоку із чотирьох! 💥Майже ідентична ситуація сьогодні була в Миколаївській області. І це ж відбувається в кожному прифронтовому регіоні.📊 Для порівняння: у Львові остання повітряна тривога була ще 29 травня. Більша частина заходу України, слава Богу, з минулого місяця взагалі не чула звуків сирен.На жаль, через такі страшні дії ворога наші діти не перебувають в однакових умовах по всій території України, і вже давно виникла необхідність напрацювати рішення щодо підтримки дітей, які складають НМТ у прифронтових регіонах. Вкотре звертаю увагу МОН на цю ситуацію. Зі свого боку Парламент напрацював два законопроєкти на цю тему. Перший законопроєкт із пропозицією зменшити кількість предметів на 2027 рік і другий — законопроєкт, який передбачає можливість дітей, які живуть у прифронтових регіонах і не склали НМТ, вступити без нього до прифронтового університету з обов'язком скласти його протягом перших років навчання — тільки на час дії воєнного стану.Чи зупинять сьогодні тестування, чи виснажені після кількох годин тривог діти з прифронтового регіону все ж героїчно витримають ще кілька годин НМТ не для того, щоб поїхати з країни, а щоб залишитися, вступити до українських університетів і навчатися тут, попри війну, тривоги та небажання системи зробити для них бодай мінімальне послаблення або забезпечити їм додатковий захист? І чи не занадто важким випробуванням для дитини на шостий рік війни буде складати 4 предмети НМТ в один день?

🏛️ Університет — це не стіни. Університет — це люди.Тема збереження людського потенціалу — одна з найважливіших для держави в умовах війни. В системі вищої освіти особливо чітко це відчувається ще з 2014 року, коли з'явилися перші релоковані університети. Тодішній досвід довів: можна втратити корпуси, аудиторії та кафедри, але якщо ти зберіг викладачів, науковців та студентів — ти зберіг університет.Сьогодні цей виклик став набагато більшим. Прифронтові виші, університети в евакуації, щоденні обстріли. Збереження людського потенціалу, захист і підтримка викладачів та студентів — це зараз питання виживання всієї держави.Саме про це говорили на діалоговій платформі НАЗЯВО «Університет_Це_Люди» у Львівській політехніці, де я виступила зі вступним словом.Надзвичайно важливо, що цей майданчик зібрав представників з усіх регіонів України, щоб спільно обговорити:👉 Як нам зберегти систему та якість вищої освіти в умовах повномасштабного вторгнення?👉 Як знайти баланс між безпечним навчанням та якістю знань?Щиро побажала учасникам плідної праці. Дуже чекаємо на конкретні напрацювання, щоб оперативно впроваджувати їх у життя та підтримувати освітню галузь на законодавчому рівні! 🇺🇦

Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що урядовий законопроєкт щодо умов вступу до вишів у 2027 році відповідає умовам, які є наразі, і назвав «абсурдом» законодавчу ініціативу 50-ти народних депутатів щодо зменшення кількості обов'язкових предметів НМТ на 2027 рік, якщо в країні триватиме воєнний стан. Дякую міністру освіти за «високі» етичні стандарти спілкування між інституціями.Що ж, поговорімо про те, що насправді є абсурдом в українській освіті в часи великої війни.🔴 Абсурд №1. Це на п'ятому році повномасштабного вторгнення, в умовах постійних обстрілів, безперервних тривог, хронічного стресу та блекаутів, ставити в НМТ більшу кількість обов'язкових предметів, ніж було до війни. Вимагати від випускників складати всі чотири іспити в один день протягом 4 годин, хоча у мирний час на кожен предмет виділявся окремий день. Особливо у прифронтових регіонах, де звичайний іспит перетворюється на героїзм. Сумно, що тільки на пʼятий рік війни міністерство передбачило можливість для дитини після нічних обстрілів перенести складання НМТ на додаткову сесію, але, на жаль, ці рішення слабко прокомуніковані, і про них мало хто знає.🔴 Абсурд №2. Знати, що відповідно до результатів міжнародного дослідження PISA-2022, рівень знань з математики у 42% українських школярів не досягає навіть базового. І за три роки на посаді міністра не зробити жодного системного кроку для підвищення якості її викладання.❓ Де реформа педагогічної освіти?❓ Де підвищення кваліфікації вчителів математики?❓ Де зміна структури та підвищення заробітної плати освітян, щоб мотивувати сильних фахівців іти в школи?🔴 Абсурд №3. Проігнорувати рекомендацію профільного Комітету і досі не затвердити комплексну Концепцію подолання освітніх втрат. Міністерство щороку просто констатує погіршення ситуації. І саме народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт щодо подолання освітніх втрат. Дякую Інні Совсун за ініціативу.🔴 Абсурд №4. Не розробити комплексу стратегічних рішень щодо підтримки системи технічної, інженерної та оборонної освіти в країні, яка п'ятий рік поспіль веде технологічну війну за виживання! Як і не створити дієвої концепції підтримки релокованих та прифронтових університетів.🔴 Абсурд №5. Реалізовувати важливу реформу старшої профільної школи так, як це відбувається зараз: без урахування викликів війни, без достатньої комунікації, з великою ймовірністю погіршення прав дитини на освіту.В освіті немає простих рішень. Проте освітня система, особливо в умовах війни, вимагає системної роботи та комплексних стратегічних рішень. Коли ми нарешті їх побачимо, пане міністре?

Тему можливого спрощення НМТ на 2027 рік вже другу добу активно обговорюють у мережі, у школах і на кухнях — і це добре, що стільки людей нарешті заговорили про освіту!Проте хочу розвінчати деякі міфи, якими обріс наш законопроєкт (з яким ви можете вже ознайомитись на сайті ВРУ — https://youtu.be/5S1lmjJPLJM):1️⃣ Математику ніхто не скасовує й не прибирає з НМТ! Вона була, є і буде одним з найважливіших предметів шкільної програми. І вона залишається серед предметів, які можна обрати на НМТ.2️⃣ Зменшення предметів НМТ до 3-х — це пропозиція тимчасового рішення, лише на вступну кампанію 2027 року. Оскільки в умовах війни Верховна Рада України щороку затверджує структуру НМТ на наступний рік.3️⃣ До 2021 року структура ЗНО була більш гнучкою: оскільки, якщо ти не добрав бали по одному з обовʼязкових предметів — завжди можна було перекрити додатковим предметом й обрати свою освітню траєкторію в системі вищої освіти України. До того ж обовʼязковим предметом була лише українська мова, а між математикою та історією можна було обирати. Також була можливість за бажанням скласти до 5 профільних предметів на вибір. Іспити відбувались у різні дні. На жаль, в умовах війни «розбивку» на окремі дні неможливо реалізувати. Тобто в умовах війни, освітніх втрат, тривог, блекаутів і нерівного доступу до навчання «вхід» у вищу освіту став жорсткішим, ніж був у довоєнній моделі. ‼️ На жаль, недобирання одного балу з будь-якого з чотирьох предметів, які складаються за чотири години в один день, незважаючи на психологічний стан дитини (наприклад, після обстрілу), зачиняє перед дитиною двері вищої освіти в Україні й часто спонукає до виїзду на навчання закордон. Перенавантаженість і відсутність гнучкості цієї структури НМТ — саме в цьому проблема, а ніяк не в МАТЕМАТИЦІ!Більше розповіла в ефірі Телеканал Київ24 ⬇️https://youtu.be/5S1lmjJPLJM

🎓 Правила вступу до університетів мають відповідати викликам війниСьогодні разом з 50-ма депутатами Верховної Ради з різних фракцій ми зареєстрували альтернативний урядовому законопроєкт щодо зменшення кількості предметів НМТ (№ 15254-1 від 02.06.2026). Підтримка наших дітей та збереження їх у системі української освіти — це цілковита й безапеляційна необхідність. Ми пропонуємо рішення, подібне до того, що успішно працювало до війни й показувало гарні результати.Чому цей закон важливий?✅ Збереження людського капіталу. Україна стоїть перед катастрофічними масштабами виїзду молоді за кордон. Ключова мета наших змін — збереження молоді в системі української освіти. Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон.✅ Провали дорослих — не провина дітей. На жаль, рівень знань впав, і це факт. За даними свіжого опитування Rakuten Viber та edtech-компанії EdEra, 91% учителів констатують погіршення результатів через війну, стрес (69%) та хронічний онлайн (54%). При цьому Міністерство освіти і науки України за ці роки не забезпечило комплексних рішень: хоча була рекомендація Комітету освіти, так і не затверджено концепцію надолуження освітніх втрат, не реформовано педагогічну освіту, немає системного підвищення кваліфікації вчителів, оновлення програм та не розроблена нова структура заробітної плати освітян. Весь цей суцільний клубок невирішених проблем ми не маємо права перекладати на підлітків через надмірну кількість обов’язкових іспитів. ✅ Нереалістичні умови. У нинішніх реаліях 4 предмети в один день та 4 години тестування поспіль — це не просто надмірне психологічне навантаження, а ще й прямий безпековий ризик переривання іспиту через тривоги чи обстріли в укриттях.Що ми пропонуємо на 2027 рік (рішення на період воєнного стану)?▫️Збалансовану формулу: два обов’язкові предмети (українська мова та історія України) + один предмет на вибір вступника. ▫️Математика залишається, але на вибір дитини для вступу на відповідні спеціальності. Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов'язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з 3–4 курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та ін. Проблему вирішує мотивація.Маємо діяти як відповідальна держава, яка бореться за своє майбутнє, а не виштовхує його за кордон. Закликаю колег-депутатів та освітянську спільноту об'єднатися навколо цієї ініціативи й підтримати Закон!#НМТ#Освіта#Іспити

Вишиванка — це наш генетичний код, наша друга мова і наш маніфест світу 🇺🇦🪡 У кожному її стібку зашифровано, звідки ми, хто наш рід і за які цінності ми стоїмо. Протягом століть вороги намагалися знищити нашу ідентичність, заборонити мову та стерти культуру. Але українці передавали вишиті сорочки з покоління в покоління як найдорожчий скарб. Ми пронесли свій код крізь роки репресій і вистояли.20 років тому студенти в Чернівцях започаткували День вишиванки, і відтоді свято вийшло далеко за межі України. Сьогодні нашу сорочку вдягають не лише вдома чи в діаспорі, а й представники різних країн, партнери та друзі України по всьому світу як підтвердження солідарності з Україною, її народом і цінностями.Мене по-справжньому тішить, що вишиванка для нас остаточно перестала бути одягом «до свята». Її носять і на роботу, і на дипломатичні зустрічі, і на звичайні прогулянки, і навіть на передову. Бо сьогодні це наша щоденна позиція і спосіб сказати: «Я — українець, і я цим пишаюся!»Одягайте вишиванки гордо. Бо вишиванка — це і позиція, і краса. Справжнє українське мистецтво, яке говорить саме за себе 🌻🇺🇦

🇺🇦 Стійкість прифронтових регіонів — це стійкість усієї країниДля підтримки прифронтових громад вона потребує цільових рішень за різними напрямами: економіка, соціальне забезпечення, освіта, медицина, збереження людського потенціалу.Днями взяла участь у нараді під головуванням Прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко щодо прифронтових територій. Дякую за системну увагу до цієї теми та регулярну роботу в цьому напрямі 🙏Наразі для прифронтових громад вже працює ряд програм підтримки, які були напрацьовані нами спільно з Урядом в рамках першого пакету рішень, зокрема:✅ Гранти для малого бізнесу до 500 тис. грн — державна програма «Власна справа» / «єРобота» через Дію.✅ Гранти на обладнання до 8 млн грн — програми підтримки виробництва та переробної промисловості.✅ Компенсація до 40% вартості української агротехніки — державна програма компенсації Мінекономіки та Мінагрополітики (часткова компенсація вартості техніки українського виробництва).✅ Відшкодування частини зарплати та ЄСВ — програми компенсації роботодавцям через Державну службу зайнятості та інші.Під час зустрічі обговорили нові сформовані пропозиції другого пакету рішень щодо економічної підтримки громад і бізнесу прифронтових регонів.🏫 Окремо порушила питання підтримки освіти у прифронтових регіонах. Обговорили нашу з колегами законодавчу ініціативу про відкладене ЗНО. Це можливість для дітей з прифронтових територій вступати до прифронтових університетів без ЗНО, з обов'язком скласти його протягом перших років навчання.Чому це важливо? Це один із кроків, який дозволить зберегти в регіонах людей та університети. Більшість цих університетів є бюджетоутворювальними. Наприклад, Сумський державний університет — головний платник податків міста Суми. Також наголосила на потребі системного бачення МОН щодо освіти у прифронтових регіонах. Ця сфера потребує постійного, стратегічного й прогнозованого супроводу, а не разових кроків.З командою МФО «Прифронтові території», де я відповідаю за освітній напрямок, системно працюємо над розробкою і ухваленням рішень щодо підтримки прифронтових регіонів 🇺🇦