⚖️ ЄСПЛ: штраф без усного слухання допустимий, якщо докази «говорять самі за себе». Якщо ж усе тримається на словах інспектора — особу треба вислухати

6 жовтня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення Палати у справі Makovac and Latin v. Slovenia (№№ 15525/23 і 15532/23).

Результат розділився:
▪️ щодо пані Маковац — порушення ст. 6 §§ 1 і 3 (b), (d) немає (5 голосів проти 2);
▪️ щодо пана Латіна — порушення ст. 6 §§ 1 і 3 (b) (одноголосно).

Фабула

Заявники — хорватські рибалки з Савудрії, які працюють у Піранській затоці. Це район давнього прикордонного спору між Словенією та Хорватією, тож справа має і політичний вимір: Хорватія скористалася правом подати письмові коментарі як держава громадянства заявників.

🔸 Маковац у 2018 році оштрафували на 500 євро за незаконне перетинання кордону.
🔸 Латіна у 2020 році — на 840 євро за промисловий вилов у словенських водах без дозволу та невиконання вимоги інспектора зупинити судно.

Обидві справи розглянули у спрощеному порядку за Законом про адміністративні правопорушення: заявники отримали поштою платіжне доручення з коротким описом фактів і переліком доказів. Суд у Копері відхилив їхні скарги без усного слухання і без допиту свідків, вважаючи, що це не вплинуло б на результат. Вища інстанція та Конституційний суд це підтримали.

Чому результати різні

Ключ — характер доказів.

✅ Маковац. Обвинувачення спиралося на фотографії, на яких видно двох упізнаваних осіб. Вона мала доступ до матеріалів справи і жодного разу не заперечувала, що це вона. Додаткові докази («офіційні записи та інші бази даних») стосувалися публічного реєстру суден і поліцейських записів — їх вона теж могла оскаржити, якби ознайомилася зі справою. Тому відмова від усного слухання була легітимною.

❌ Латін. Тут усе трималося на ідентифікації його рибінспектором. Фото у справі не показували жодної впізнаваної особи й мали обмежену доказову силу. Додатковим доказом слугували «публікації в соцмережах» — але у матеріалах навіть не було зазначено, які саме. Суди не відреагували на цей аргумент заявника.

Висновок ЄСПЛ: щоб перевірити достовірність показань інспектора, усне слухання було необхідним. Крім того, заявник не міг ефективно підготувати захист, бо органи влади не конкретизували й своєчасно не повідомили йому докази проти нього. Окремо питання про відмову допитати свідків (ст. 6 § 3 (d)) Суд не розглядав.

Наслідки

▪️ Моральна шкода — констатація порушення є достатньою сатисфакцією.
▪️ За ст. 46 найкращий спосіб виправлення — перегляд провадження щодо Латіна.
▪️ Загальних заходів Суд не вказав: порушення пов'язане з конкретними обставинами, а для оцінки, чи схожі ситуації в групі з понад 800 аналогічних заяв проти Словенії, наразі бракує інформації.

Окрему думку, частково незгодну (щодо Маковац), висловили судді Ктістакіс (головуючий) і Мінгоранс Кайрат.
Рішення не остаточне: протягом трьох місяців сторони можуть просити передати справу до Великої палати.

🇺🇦Чому це важливо для України

Справи за КУпАП — це «кримінальне обвинувачення» в розумінні ст. 6 Конвенції (ще з часів «Лучанінова проти України»). А конструкція «протокол поліцейського + постанова без реального розгляду» нам добре знайома.

Рішення дає чіткий критерій:
🔹 якщо доказ об'єктивний і перевірюваний (фото з упізнаваною особою, реєстрові дані), а особа його не заперечує — суд може обійтися без усного слухання;
🔹 якщо доказ — це слова посадовця, і особа їх заперечує, — потрібне усне слухання з можливістю перевірити достовірність цих слів;
🔹 «інші матеріали», «дані соцмереж», «оперативна інформація» без конкретизації не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності.

Для захисту у справах за КУпАП це готовий аргумент: заперечуйте ідентифікацію, вимагайте допиту працівника, що склав протокол, і фіксуйте кожен доказ, який не конкретизовано.

🔗 Прес-реліз ЄСПЛ: https://hudoc.echr.coe.int/eng-press?i=003-8653855-12335689

#ЄСПЛ #стаття6 #КУпАП #справедливийсуд #адмінправопорушення